Нарис Історії ОУН - Петро Мірчук

В січні 1933 р. в суді в Бурштині відбувся процес проти 48 селян, що ще в 1930 р. брали участь в бандерії на кооп. святі в Книгиничах. 4-ох селян засуджено на 1 місяць, 24-ох селян на 3 тижні арешту, а 20-ох звільнено.

16 січня 1933 у Варшаві відбулася касаційна розправа перед найвищим судом проти „конґресівців”. У висліді суд затвердив кару по 4 роки тюремного ув'язнення для д-ра Ю. Вассияна, Ст. Ленкавського, д-ра О. Бабія та інж. О. Бойдуника, а присуд для З. Пеленського уневажнив тому, що за ту саму провину він був уже засуджений у бібрецькому процесі.

27 січня того самого року в Перемишлі засуджено за приналежність до ОУН та кольпортаж летючок Яр. Ґумовського на 2 роки, Мих. Захаріясевича на 18 місяців ув'язнення; Ол. Матлу, К. Бeрезовського та Б. Маринюка звільнено.

У Токах, пов. Збараж, арештовано в січні 1933 Я. Флінту, в Сокальщині – В. Хмару.

Суд у Стрию засудив 6 лютого 1933 р. Нестора Угеру, за приналежність до ОУН і кольпортаж нелеґальних летючок, на 2 роки тюремного ув'язнення, 9 лютого В. Луціва і К. Калиновича – по півтора року, а 11 лютого Осипа Федорику з Сколього – на 4 роки, Б. Вільшинського і М. Пасічника – по 2 роки тюремного ув'язнення.

У Львові відбувся 9-15 лютого судовий процес проти 16 українців зі Скалатщини й Грималівщини, обвинувачених у приналежності до ОУН і кольпортажі підпільної літератури. Головний обвинувачений, студент Василь Турковський, який під час слідства не склав жадних зізнань, на процесі заявив:

„До ОУН я належав. Всеукраїнську революцію вважаю за єдино правильну. Як українець і як член Організації, вважаю працю для ідеї української революції за свій обов'язок. Жадних дальших зізнань складати не буду, бо як член ОУН і як український націоналіст взагалі, не визнаю польської влади, а тим самим і польського суду”.

Суд засудив Осипа Тильчака на 5 років, Василя Турковського і Ол. Метельського по 4 роки, Г. Метельського й М. Низдропу по 2 і пів року, Т. Панаса, П. Стадника та Й. Добриводу по 2 роки, О. Фіка й О. Шуста по1 1 рокові, Д. Намаку на 6 місяців тюремного ув'язнення. Н. Бровчука, Д. Когута, О. Ґудза, О. Кравчука й Н. Кушніра звільнено.

В Старому Самборі проведено 13 лютого арешти у зв'язку з вибиттям вікон поліційної станиці.

Апеляційний суд у Люблині затвердив 20 лютого 1933 р. присуд на Левка та Григорія Горбачевських з Рівенщини, за приналежність до УВО, – по 3 роки тюремного ув'язнення.

Суд присяглих у Стрию засудив за приналежність до ОУН і кольпортаж підпільної літератури 21 лютого: М. Стефанишина, учня семінарії, з умовним припиненням кари, на 2 і пів року тюрми, кравця Гр. Кокіндяка на півтора року; 25 лютого – Мих. Бутримка на 2 роки; О. Нечая та Гр. Соколика звільнено.

У Львові арештовано 2 березня студентів Ст. Казанівського, Я. і С. Іванчуків та Ю. Чекалюка. В Трускавці ув'язнено Осипа Біласа.

У Бережанах 15 березня за намову дітей до шкільної акції засуджено Василя Бика на 15 місяців ув'язнення з умовним припиненням; 20 березня – Івана Штабалюка, за протипольську промову, на 1 рік; 25 березня – за приналежність до ОУН та участь у саботажах – Гриця, Василя і Степана Балуків, Дмитра Умблята по 2 роки ув'язнення з припиненням кари, а Миколу Пухаля на 2 роки.

У Тернополі 12 березня 1933 р. за приналежність до ОУН та участь у саботажній акції засуджено: Гавришкова Дмитра на 7 років, Михайла Гирку й Адама Чорного по 4 роки, Івана Ґалаґана та Льва Воробця по 3 роки, Андрія Курила на 2 роки тюремного ув'язнення. Інших чотирьох підсудних звільнено.

В Коломиї за приналежність до ОУН та поширювання нелеґальної літератури засуджено 16 березня: Ігната Руденського на 2 роки, Ом. Колтика та студ. Ярослава Єндика по 14 місяців, Бронислава Явного і маґістра Т. Руденського по 1 рокові ув'язнення з припиненням кари, а Я. Куника, Я. Стражника й І. Чемериса звільнено.

У Перемишлі за участь у саботажах засуджено 20 березня ґімназиста П. Перуна з Яворова на півтора року ув'язнення, а Вол. Грабовського звільнено.

У Львові засуджено 29 березня 1933 р. Михайла Бідака, за співучасть в убивстві польського „стшельца”, на 2 і пів року ув'язнення.

У березні 1933 року арештовано: в Познані – 20 українських студентів, між ними Стародуба, Старосольського та Лідію Пашкевич, в квітні 1933 – у Лаврові, пов. Луцьк, Петра Зацерковного й 111 інших селян, в Луцьку – Івана Скопюка, в Тартакові, пов. Бережани, – о. Б. Петрицького, у Волі Якубовій, пов. Дрогобич, – К. Матчака й А. Беньковського, в Добрівлянах, пов. Стрий, – студ. Петра Мірчука.

В березні 1933 р. в Сокальщині поліція перевела низку трусів і арештувала: в Боб'ятині Миколу Марцинюка та Романа Михалюка, в Завишні Романа Козиру, в Поздимирі Василя Бараника, в Корчми ні Івана та Степана Мельників.

У Видинові пов. Снятин арештовано студента Василя Мирмилюка. Чортківський окружний суд затвердив у березні конфіскату книжок, забраних у Соколі в Вигнанці. „Читаночка для чемних діточок”, „Основи землезнання України”, що були у вільній продажі та Кулішеву „Чорну Раду”, що є приписаною обов'язковою шкільною літературою.

В березні 1933 р. в Перемишлі відбувся відкличний процес Василя Цебиняка, що мин. року дістав за напад на поштовий амбулянс під Бірчею 18 літ в'язниці та від цього присуду відкликався до Найвищого Суду. У висліді чергової розправи засуджено Василя Цебиняка на 15 літ в'язниці.

У квітні 1933 р. суд присяглих у Львові, за кольпортажу протидержавних летючок ОУН, засудив Кукіля на 1 рік в'язниці, Гомка та Березюка звільнив від вини і кари. Всі три селяни з Гребенців пов. Жовква.

У квітні 1933 р. з в'язниці св. Хреста вийшов на волю Омелян Дубик, політичний в'язень, відбувши кару 11 літ і 11 місяців.

Суд у Львові засудив у квітні 1933 року Н. Куклу, за кольпортаж летючок, на 1 рік ув'язнення, а Е. Яциківну й Ірину Грещук, обвинувачених за розкидування летючок у церкві св. Юра, звільнив.

Апеляційний суд у Люблині 24 квітня 1933 р. підвищив кари засудженим за приналежність до УВО в листопаді 1932 року в Луцьку: