Макуха - Дмитро Чобіт
«Шановний Дмитре Васильовичу! Я безмежно вдячна киянам за підтримку нашої команди на попередніх виборах. Ми дуже цінуємо Вашу довіру і робимо все від нас залежне, щоб виправдати Ваші кращі сподівання та не розчарувати Вас».
Спочатку я подумав: «Невже Юлія Володимирівна уважно прочитала мої книги, випущені напередодні минулих виборів, а саме: «Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ», «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні» та «Ананас, або Новий план захоплення Києва», і їй так сподобалося написане, що вона мені «безмежно вдячна». Подальше читання переконало в іншому: це черговий піар-хід політтехнологів БЮТ, які, роздобувши адресну базу даних киян, розсилають їм листи від її імені, таким чином намагаючись «достукатися» до кожного виборця. Зміст листа зводився до того, аби одержувач проголосував за О. Турчинова на посаду київського міського голови, а серед партій і блоків — за список БЮТ, який очолює авторка листа.
Лист надісланий Ю.В. Тимошенко Д.В. Чоботу. 10.05.2008р. Конверт з адресами
Лист надісланий Ю.В. Тимошенко Д.В. Чоботу. 10.05.2008р. Сторінка 1
Лист надісланий Ю.В. Тимошенко Д.В. Чоботу. 10.05.2008р. Сторінка 2
Звичайно, БЮТ не був би БЮТом, якби не вилив цеберко бруду із натяків, перекручень і відвертої неправди на своїх опонентів. Ось і в цьому листі цинічна і нахабна неправда аж кишить. Цитую:
«До влади в Києві прийшла людина, яка забрала в столиці все: землю, Труханів і Жуків острови, дитячі майданчики, зелені сквери та парки, банк киян «Хрещатик», «Київводоканал», «Київгаз» та багато інших об'єктів. Мер і його оточення за два роки стали мільярдерами, а кияни отримали неприбрані смітники, незаконні забудови, обідрані та обмальовані під'їзди та фасади».
Юліє Володимирівно, я не захищаю мера Леоніда Черновецького, але з ваших слів так нічого і не зрозумів: як він за два роки став мільярдером? На чому розбагатів мер, ви чомусь не сказали. Невже він заробив на тому, що «обдирав та обмальовував під'їзди та фасади»? Чому у Ваших систематичних звинуваченнях усіх і вся ніколи немає нічого конкретного — одні лиш натяки? А чом би Вам, Юліє Володимирівно, не пояснити киянам просто і чітко, хто, коли і яким способом «забрав» названі у Вашому листі банк і підприємства? Я б і сам цього не знав, якби разом із Вашим розумним листом не отримав агітаційної брошурки Вашого теперішнього сателіта Юрія Луценка «Закон і справедливість Києву!».
Лідер Народної самооборони у розділі «Тільки факти» пише:
«Офшорним компаніям, які пов'язані з нині близькими до Л. Черновецького бізнесменами Андрієм Івановим та Василем Хмельницьким, після проведення акціонування передано контроль над стратегічними об'єктами столиці: «Київенерго», «Київводоканал», «Київгаз». Це їм в кишеню ідуть мільярди від щорічно підвищених тарифів:
— шляхом проведення додаткової емісії, з-під контролю київської громади виведено банк «Хрещатик». Нині цей банк фактично опинився у власності бізнес-дуету Іванов — Хмельницький. Ще вони заробляють на «прокачуванні» коштів киян».
Головний міліціонер країни, мабуть, знав, що писав. Для мене все стало зрозумілим. А для Вас, Юліє Володимирівно? Ви що, не знаєте Василя Хмельницького й Андрія Іванова? Якщо забули, я процитую останній офіційний довідник «Хто є хто в Україні. 2007». У статті про В. Хмельницького зазначено: «Член ВО «Батьківщина»… народний депутат України 5 скликання з 04. 2006 р. від Блоку Юлії Тимошенко, № 60 у списку». Там же і про Андрія Іванова написано: «Депутат Київської міськради з 2002 р., член фракції Блоку Юлії Тимошенко».
За допомогою публікації у виданні «Главред» можна відтворити не лише те, як бютівські «воїни світла та справедливості» здійснювали кампанію із захоплення найбільш значних київських підприємств, а й саму хроніку конфлікту у Київраді, який фактично із цього й розпочався [11].* Олексій Мушак і Олеся Яхно у статті «Бізнес Юлії Тимошенко (БЮТ), або Монетизація справедливості» пишуть, що на початку квітня 2006 р. бютівці у Київраді на чолі з М. Бродським виявляли дивовижну миролюбність та декларували готовність до співпраці з новообраним мером. Конфлікт розпочався у середині квітня, після того, як Л. Черновецький різко розкритикував намагання створити «Київенерхолдинг», проект якого «несамовито лобіювали і лобіюють апостоли справедливості Василь Хмельницький (№ 60 у списку БЮТ на виборах у Верховну Раду) й Андрій Іванов (№ 16 у списку БЮТ на виборах у Київраду), — бізнесмени, які цілком реально розраховували на київську комунальну сферу і пов'язані з нею повноводні фінансові потоки». До слова, згаданий пан А. Іванов — це директор «Київенерго». А суть створення «Київенерхолдингу» полягала в об'єднанні стратегічних підприємств Києва («Київенерго», «Київгаз», «Київводоканал») — так їх легше і дешевше приватизувати. Але Л. Черновецький заявив, що ці підприємства є власністю киян, «до яких навіть близько наближатися не можна, не те що їх приватизувати». Своїм першим рішенням новообраний мер Л. Чернівецький 14 квітня 2006р. скасував розпорядження свого попередника О. Омельченка від 5 квітня 2006 р. про створення «Київенерхолдингу». З цього і розпочалася шалена атака на Л. Черновецького з боку БЮТ. Уже наступного дня, тобто 15 квітня 2006 р., у Київраді було створено антимерську коаліцію. 17 квітня лідер списку БЮТ на виборах до Київради Микола Томенко заявив, що у Л. Черновецького проблеми з легітимністю і що «Завдання БЮТ — зупинити корупційну модель управління Києвом». 19 квітня політтехнолог і радник Ю. Тимошенко Олег Медведєв сказав, що БЮТ має намір добиватися відміни результатів виборів київського мера через суд.
Такого натиску «воїнів світла» новообраний
