Макуха - Дмитро Чобіт

бютівцями трибуни Верховної Ради, мали чітку мету — створити ілюзію інших проблем, перекласти вину на Президента та його секретаріат, змусити людей сприймати події у визначеному для них ракурсі, переключити увагу суспільства із скандального блокування роботи парламенту на інші скандали і тим обілити свою скандально-провокаційну суть. Тобто діяли — як у випадку з лісовою пожежею, коли її гасять зустрічною. Цього разу значною мірою це Ю. Тимошенко вдалося. Та чи довго ще так триватиме надалі? 2. Переведення стрілок

Бездарна діяльність уряду Ю. Тимошенко призвела до небаченої за останні 10 років інфляції та шаленого росту цін. Ці фактори стали основними причинами падіння популярності прем'єра та її рейтингу. Вірна своїй традиції скандал перекривати ще більшим скандалом, Ю. Тимошенко і вдалася до авантюри щодо блокування трибуни Верховної Ради 13 травня 2008 р. Внаслідок виник такий скандал, що всі нараз забули про інфляцію, ріст цін і почали говорити про блокування парламентської трибуни. Із публікацій та радіо— і телепередач народ дізнався, що Ю. Тимошенко вдалася до таких дій заради народу — аби негайно прийняти «пакет антиінфляційних законів» та вгамувати інфляцію і ріст цін на товари першої необхідності. У такий підступно-скандальний спосіб і відвернули увагу суспільства від справжньої проблеми.

А для того, аби закріпити нові месиджі (напрями), залучили всю пропагандистську індустрію БЮТ: газети «Вечерние вести», «Свобода», «Високий замок», суто партійні видання, організації ВО «Батьківщина», ну і, звичайно, — вождів БЮТ та парламентську фракцію.

На засіданнях фракції БЮТ перед депутатами ставилось завдання, аби вони під час зустрічей із журналістами та виборцями наголошували на тому, що: В. Ющенко перший почав війну з Кабміном; уряду не дають працювати; йде протистояння президента і прем'єра, причиною якого є майбутні президентські вибори; недруги всіляко намагаються понизити рейтинг Ю. Тимошенко, тому впродовж кількох місяців у парламенті саботувалося прийняття життєво важливих для країни антиінфляційних законів; у БЮТу вже не було іншого способу, як вдатися до блокування. Окрім цього, депутати повинні наголошувати на тому, що протистояння у парламенті шкідливе для країни, воно може стати наслідком втрати Криму(!) та створить незбориму перепону для вступу до НАТО і ЄС. Про реалізацію на практиці цього набору настанов можна прочитати у бютівських виданнях та публікаціях депутатів БЮТ за період із 15 травня до 7 червня 2008 р. Ось, наприклад, як починалася редакційна стаття спецвипуску № 6 газети «Вечерние вести»: «Виктор Ющенко первым начал фактическую войну с Кабмином и, похоже, все не успокоится, жертвуя стабильностью в стране…» А ось витяг з інтерв'ю львівській газеті «Експрес» від 22 травня 2008 р. народного депутата від БЮТ Віктора Терена (Тарана): «Престиж України на міжнародній арені просто нівелюється. Якщо криза нашої влади буде поглиблюватися, то в грудні нам знову не бачити приєднання до ПДЧ, як своїх вух!» І це стверджувала людина, яка блокувала парламентську трибуну, підпирала двері стільцем і не допускала у сесійний зал Верховної Ради України Президента України В. Ющенка на очах численних представників дипломатичного корпусу! Між іншим, Віктор Терен — один із ініціаторів створення Народного Руху України, письменник, — як він докотився до такого життя у команді жінки з косою, для мене велика загадка.

Однак головну роль грали все-таки не депутати БЮТ, а їхні вожді. «Я сьогодні вперше за останні 4 місяці попередила Президента, що якщо так триватиме, я йому — не партнер і не союзник. Тому що ганьбити й принижувати власну країну, економічно знищувати країну — це не методи боротьби за наступні вибори», — заявила Ю. Тимошенко на зустрічі з виборцями Подільського району м. Києва. Як вам такі перли? Чи не схожі вони на підступну спробу перекласти все із хворої голови на здорову? Ось так верховоди БЮТ діяли та пояснювали створену ними ж ганебну провокацію проти Української держави. Вони спритно переводили стрілки відповідальності і влаштовували чергові авантюри та провокації.

3. Дьоготь Гриценка

Відволікаючі атаки на Президента з боку Ю. Луценка і Д. Жванії у період блокування бютівцями парламентської трибуни були ланками у великому ланцюгу подібних скандалів і провокацій. Серед них окреме місце займають майже синхронні у часі дії екс-міністра оборони України.

Анатолій Гриценко заявив, що від Віктора Януковича йому стало відомо про зустрічі і переговори голови Партії регіонів із Президентом України В. Ющенком ще напередодні дострокових парламентських виборів 2007 р. За словами А. Гриценка, у ході цих зустрічей обговорювалося питання про створення широкої коаліції у парламенті.

Насамперед поставимо запитання: «Невже створення справді великої коаліції у парламенті, зокрема із Партією регіонів, можна розглядати як суцільний негатив?» За регіонами теж люди стоять — як-не-як, майже половина виборців України. Це по-перше. А по-друге, хіба для держави краще, коли ось уже рік практично недієздатний парламент лихоманить від усіляких авантюр, провокацій і скандалів? Та повернімось до А. Гриценка. Його вкрай непевні і неконкретні слова заполонили усю бютівську пресу. Львівська газета «Високий замок» фразу А. Гриценка винесла на першу сторінку, хоча у тексті статті й не було нічого суттєвого. Проте чи всі їх читають? А аншлаги бачать усі. На це й розраховують.

Підступні звинувачення А. Гриценка на адресу Президента підхопили усі ЗМІ і донесли до вуха кожного, посіявши підозри, здогади, плітки. А що було насправді знають лише В. Ющенко і В. Янукович. Перший мовчить — не буде ж глава держави щодня коментувати всяку дурню від Луценка, Гриценка, Жванії. А ось В. Янукович не втримався і пояснив: «Таку інформацію і такі ідеї ми багато разів чули від різних політиків. Це їх роздуми, їх точка зору. Висловити у ЗМІ власну точку зору не заборонено. Але я здатен сказати свою думку сам і не хотів би мати перекладачів чи адвокатів». Із цих слів видно, що, можливо, якась розмова і була, однак її Гриценко переказав неточно.

То що ж погане зробив В. Ющенко? Що зустрічався з керівником найбільшої в Україні політичної партії? Що партія має