Гуцули у Визвольній боротьбі - Михайло Іванович Горбовій

УРБАНОВИЧ Василь (1900 —?). Вояк УГА. Після поразки виїхав до Чехо-Словаччини. Повернувся в Березів 1931 року. У 1942 р. арештований гестапо. Утік за допомогою Миколи Негрича, який працював у гестапо. Невдовзі був арештований мадярами. Робив домовини для мадярських офіцерів.

УРБАНОВИЧ Микола Степанович (1892, с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Десятник 2-ї сотні УСС, згодом хорунжий УСС. Поранений у бою на г. Маківці. У бою під Семиківцями потрапив у полон до москалів, але втік. У боях під м. Києвом 1917 року знову поранений.

УРБАНОВИЧ Микола Юрійович (14.10.1895, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 13.03.1976, Вінніпег, Канада). Четар УГА, священик. Гімназію закінчив у Коломиї. В УСС із серпня 1914 року. Згодом служив у 35-му піхотному полку. Брав участь у боях на російському фронті. Закінчив старшинську школу піхоти (Моравія, 1917). Після розпаду Австро-Угорщини зголосився до УГА. В 7-й Львівській бригаді (курінь М. Дибуляка) був комендантом сотні. В бою з поляками під с. Любінем Великим 19 квітня 1919 р. важко поранений. 19 січня 1919 р. підвищений до ступеня четаря. Із травня 1919 р. впродовж трьох місяців — комендант станційної команди в Печеніжині. Коли румуни покинули Покуття й поляки захопили край, він з іншими старшинами переїхав через Буковину до Кам'янця, де знову вступив до УГА. В 1920 р. у часи ліквідації УГА щасливо оминув польський і більшовицький полони й повернувся до рідного села. Згодом нелегально перейшов до Чехо-Словаччини. Після закінчення філософських студій у Празі повернувся до краю. Учителював в українській гімназії в м. Рогатині. У 1928 р. виїхав до Канади до рідного брата. В Едмонтоні закінчив теологічні студії і був висвячений на православного священика.

ФАРБІШЕВСЬКИЙ Степан (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

ФЕДОРАК Микола (1896, с. Люча Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 8-ї сотні УСС. 4 травня 1915 р. на горі Маківці поранений у ліву руку.

ФІЛЯК Дмитро (1895, с. Микуличин, тепер Яремчанської міської ради Івано-Франківської обл. — 4.09.1916, г. Лисоня). Стрілець 8-ї сотні УСС. Поліг у бою.

ФІЦИЧ Микола Антонович (1898, с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Січовий стрілець. Брав участь у карпатських походах. Потрапив у російський полон. Перебував у Поволжі.

1918 року повернувся додому. Працював лісорубом.

ФОРПЛЬ Петро (1896, с. Жаб'е Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

ФОТУЛУЙЧУКАдам (1897, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 8-ї сотні УСС. 1 травня 1915 р. на горі Маківці поранений кулею у праву руку.

ФУТУЛУЙЧУК Василь (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

ФУТУЛУЙЧУК Юрко (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

ХІМ'ЯК Василь (1897, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець технічної сотні УСС.

ЦВІЛИНЮК Дмитро (1896, с. Ясенів Горішній Косівського пов., тепер с. Верхій Ясенів Верховинського р-ну — 1.05.1915, г. Маківка). Січовий стрілець сотні Осипа Букшованого. В УСС із 24 лютого 1915 р. З 6 квітня 1915 р. брав участь у походах на Грабовець, Головецьке і г. Маківку.

ЧАВАГА Іван (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

ЧВАГА Петро (1894, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 8-ї сотні УСС (1916).

ЧЕМЕРИС Іван (1896, с. Молодятин Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 2-ї сотні УСС (1916).

ЧЕРКАЛЮК Михайло (1896, с. Жаб'е Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 5-ї сотні УСС. Вістун УСС. Поранений шрапнеллю в ліве плече 1 травня 1915 р. на г. Маківці.

ЧЕРКАЛЮК Петро (1898, с. Жаб'е Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

ЧОКАНЧУК Никифор (1896, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 5-і сотні УСС.

ЧОРНОМУДЯК Андрій (1895, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець технічної сотні УСС.

ЧУКУР Юрій Іванович (12.08.1894, с. Ковалівка Коломийського пов., тепер Коломийського р-ну — 21.03.1945). Військовий, громадсько-політичний і освітній діяч. Вояк УГА (1918–1919). Соліст ковалівського чоловічого хору (1921–1939), посол від УНДО до Варшавського сойму (1930–1935). Загинув у комуністичній в'язниці селища Яблунів Косівського району. Похований у с. Ковалівці.

ЧУМБРІЙЧУК Амброзій (1896, с. Ясенів Горішній Косівського пов., тепер с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну —?). Січовий стрілець. Поранений 1 травня 1915 р. на г. Маківці в щоку.

ЧУПРЕЙ Іван (лютий 1883, м-ко Печеніжин, тепер смт Коломийського р-ну — 5.12.1923, м. Умань, тепер Черкаської обл.). Громадсько-політичний та освітній діяч, етнограф. Співасновник товариства "Січ". Виключений із 7-го класу коломийської гімназії за поширення українських видань. Виїхав до м. Перемишля, щоб там продовжити навчання, але безуспішно. Склавши іспити у львівській гімназії (1906), навчався на правничому факультеті Львівського університету, але мав більший потяг до фізики, математики, природничих наук. Працював у Коломиї у Кирила Трильовського — виховував його дітей, допомагав видавати радикальні коломийські часописи "Зоря", "Поступ", "Хлопська правда", календарі "Отаман" і "Запорожець", брав найактивнішу участь у січовому русі й діяльності радикальної партії; виступав на вічах, організовував демонстрації. Секретар крайового Січового комітету. Чільний діяч "Студентської громади" (Коломия, 1906 — 1910-ті), помічник місцевих селян. Допомагав у гастролях Гуцульського театру Гната Хоткевича (1911–1912). Мав велику книгозбірню, яку москалі знищили 1914 року. У час Першої світової війни — член Бойової управи Легіону УСС (м. Львів, 1914) та Союзу визволення України (м. Відень, 1914). Мобізований до австро-угорської армії. За станом здоров'я служив у запіллі — в поштовій канцелярії 36-го Коломийського полку. В час розпаду Австро-Угорської імперії із друзями перетворив полк на бойову одиницю УГА — 36-й піхотний полк ім. гетьмана Івана Мазепи (1918). Пройшов з УГА весь бойовий і трагічний шлях (1918–1920). Публікувався у стрілецьких часописах, видавав альманах "Приятель жовніра" (1919), збірник пісень січових стрільців (м. Коломия, 1919). Делегат від