Гуцули у Визвольній боротьбі - Михайло Іванович Горбовій

СРІБНАК Михайло (1895, с. Москалівна, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 2-ї сотні УСС.

СТЕФАНКО Онуфрій (1894, с. Люча Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 2-І сотні УСС.

СТОВП'ЮК Степан (1896, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Старший стрілець 5-ї сотні УСС (1916).

СТОЛАЩУК Андрій (? с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Січовий стрілець. 29 серпня 1917 р. поранений у руку під м. Галичем.

СТОЛАЩУК Ілько (1897, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну -3.09.1916, г. Лисоня) — старший стрілець 1-ї сотні УСС. Поліг у бою.

СТОЛАЩУК Микола (1894, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

СТРУНЧАК Дмитро (1890, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну — 13.01.1920, с. Грижинці, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець 11-ї бригади УГА. Помер від сипного тифу у 3-й польовій лічниці УГА.

СУЛЯТИЦЬКИЙ Степан Петрович (24.08.1897, с. Березів Середній Печеніжинського пов. — 1.03. 1978, м. Мюнхен, ФРН). Військовий і політичний діяч; командант чети і скорострільної сотні Гуцульського куреня УГА, командант старшинської школи ім. Є. Коновальця у Кракові, керівник ОУН у Західній Німеччині; військове звання — сотник УГА. Навчався в коломийській гімназії. Учасник 1 — І Світової війни (з 1915). В УГА із 2 грудня 1918 року. Після поразки Визвольної боротьби інтернований поляками, згодом переїхав до Чехо-Словаччини. Закінчив природничий факультет Карлового університету у Празі та здобув вчений ступінь доктора наук. Однак, маючи переконання, що "чиста наука в умовах бездержав'я твоєї нації — завелика розкіш", стає членом УВО та Ірупи націоналістичної молоді, а 1929 року — членом ОУН. 1938 року провід ОУН направляє його як одного із найдосвідченіших вояків на Закарпаття. У березні 1939 р. керував обороною Хуста, столиці Карпатської України. Після падіння Карпатської України очолював військову референтуру ПУНу, брав безпосередню участь у створенні УЦК та Українського допомогового комітету у Кракові.

З початком німецько-більшовицької війни у складі похідних груп прибув до Києва, де взяв участь у формуванні адміністрації міста. На будинку, де він народився, встановлено меморіальну плиту.

СУМАРУК Василь. Див. "Біографії вояків, яких згадує М. Горбовий".

ТАРАСЮК Василь (1896, с. Прокурава Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ТАРНАВСЬКИЙ Іван (1899, с. Микуличин Надвірнянського пов., тепер Яремчанської міської ради Івано-Франківської обл. — ?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ТЕРПЕЛЮК Микола (1893, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець. 1 травня 1915 р. поранений на г. Маківці кулею "дум-дум" у лівий бік.

ТЕРПЕЛЮК Федір (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

ТИМІНСЬКИЙ Петро (1890, с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець технічної сотні УСС.

ТИМОШИЩИН Гриць (1883, с. Вербіж Вижній Коломийського пов., тепер с. Верхній Вербіж Коломийського р-ну — 4.09.1916, г. Лисоня). Стрілець техшчної сотні УСС.

ТИМОФІЙЧУК Євген (1895, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 3-ї сотні УСС.

ТИМЧУК Тимко (1886, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець 1-ї сотні УСС. У вересні 1915 р. під час боїв біля Бережан врятував від полону команданта полку УСС Гриця Коссака.

ТИМКАЛЮКМарко (1889, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець булавного відділу УСС (1916).

ТИНКАЛЮК Павло (1893, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець технічної сотні УСС.

ТКАЧУК Борис (1892, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського району — 4.05.1915). Січовий стрілець. В УСС із 24 лютого 1915 р. 1 травня 1915 р. тяжко поранений у бою на г. Маківці, помер у муках. Похований на г. Маківці.

ТКАЧУК Василь (1896, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ТКАЧУК Іван (1896, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 4.05.1915). Вістун 4-ї сотні УСС. Активний член Пресової кватири УСС, художник. У 1916–1917 pp. організовував українське шкільництво на Волині.

ТКАЧУК Іван (1901, с. Великий Ключів Коломийського пов., тепер Коломийського р-ну — 16.01.1920, с. Грижниці, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець УГА. Помер у 3-й польовій лічниці УГА.

ТКАЧУК Тимко (Тома) (1894, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

ТКАЧУК Федь (1894, с. Красноїля Косівського пов., тепер Верховинського р-ну 29.04.1915, г. Маківка). Стрілець 2-ї сотні 3-го куреня УСС. У Легіоні з 10 вересня 1914 року. 20 грудня захворів, лікувався в м. Темешвар (Угорщина). Звідси був скерований через станицю польського легіону до польських стрільців у Коломиї. 28 березня повернувся до УСС і 6 квітня відійшов на г. Маківку. Поліг при штурмі гори. Похований на г. Маківці.

ТОМАЩУК Іван (1894, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

ТОМАЩУК Микола (1894, с. Ясенів Горішній Косівського пов., тепер с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну —?). Стрілець 7-ї сотні УСС.

ТОМАЩУК Теодор (1895, с. Слобідка Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 29.04.1915). Старший стрілець 1 — ї сотні УСС. Поліг на підступах до г. Маківки. Похований на г. Маківці.

ТОМИЧ Степан Петрович (? с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Січовий стрілець, вояк УГА.

ТОПУЗЯК Микола (1892, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну—?). Стрілець 6-ї сотні УСС.

ТРЕМТЯЧИЙ Андрій (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

УГЛЯР Атаназій (1894, с. Смодне Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?).

УГРИНЮК Михайло (1895, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського