Гуцули у Визвольній боротьбі - Михайло Іванович Горбовій
БУКАЧУК Петро (1895, с. Кобаки Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 3-ї сотні УСС.
БУКШОВАНИЙ Осип Семенович. Див. "Біографії вояків, яких згадує М. Горбовий".
БУМБУК Микола (1890, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Січовий стрілець. 29 квітня 1915 р. на г. Маківці поранений багнетом у ліву руку.
ВАНДИЧ Іван (1895, с. Микитинці Косівського пов., тепер у межах м. Косова —?). Стрілець булавної сотні УСС.
ВАСИЛЕНЧУК Василь (1889, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну — 1919). Стрілець УГА. Загинув у бою з більшовиками під м. Крижополем, нині Вінницької області.
ВАСКУЛ Петро Васильович (8.05.1895, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 2.08.1941, с. Семаківці, тепер Городенківського р-ну). Військовий і політичний діяч, педагог. Четар австрійської армії. Один з організаторів Листопадового зриву в Коломиї. Сотник УГА. Потрапив у полон до поляків (1920), перебував у таборі для інтернованих у Польщі (1921–1922). Після звільнення працював директором школи в с. Мокре Келецького воєводства у Польщі. З 1939 р. — директор школи у с. Ясенові Пільному на Городенківщині. Член Проводу ОУН. Учасник Національних зборів у Львові, які 30 червня 1941 р. проголосили відновлення Української держави. За дорученням Ярослава Отецька відкрив у Городенці старшинську школу з підготовки кадрів для українського війська. За відмову роззброїти старшинську школу 29 липня 1941 р. мадяри заарештували його, а 2 серпня розстріляли в Семаківському лісі. Перепохований у Городенці 31 серпня 1941 року.
ВЕНЦЕЛЬ Ваврик (1896, с. Молодятин Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС (1916).
ВЕРБЕНЧУК Василь (1893, с. Рунгури Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-н —?). Стрілець 4-ї сотні УСС (1916).
ВЕРБОВСЬКИЙ Іван (1893, с. Молодятин Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 6-ї сотні УСС.
ВЕРБ'ЮК Іван Олексійович (13.12.1899, с. Березів Середній Печеніжинського пов. — 29.06.1938). Січовий стрілець. Учасник українсько-польської війни у складі УГА і ЧУГА. З 1922 р. навчався в Київській школі червоних старшин, а потім у Харківській школі червоних старшин. За охорону голови ВУЦВику Г. Петровського нагороджений орденом Червоного прапора. Від 1 вересня 1924 р. командував взводом та ротою 297-го Уманського стрілецького полку. Став жертвою сталінських репресій.
ВІЗНЮК Микола (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.
ВІНТОНЮК Андрій (1892, с. Вербіж Вижній, тепер с. Верхній Вербіж Коломийського пов. — 4.09.1916, г. Лисоня). Стрілець 3-ї сотні УСС.
ВІНТОНЯК Степан (1898, Марківці Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
ВЛАШИНЕЦЬ Василь (1897, с. Розтоки Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.
ГАВРИЛЮК Ілько Дмитрович (5.03.1878, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну — 8.01.1947, м. Мінстер, Австрія). Письменник, педагог. Закінчив коломийську гімназію (1898). Від 1900 р. навчався на філологічному факультеті Львівського університету, потім у Віденському університеті. Учасник Визвольних змагань 1918–1920 років. Сотник УГА. Як настоятель бурси часто розповідав учням про УСС і УГА.
Автор збірки поезій "По терню та кремінню" (Коломия, 1923). Вірші та оповідання друкував у часописах "Поступ", "Літературно-науковий вістник", "Світ" та збірнику "Акорди". Підтримував творчі стосунки з Василем Стефаником, Лесем Мартовичем, Марком Черемшиною. Вчителював у рогатинській і коломийській українських гімназіях до 1944 року.
ГАВРИЛЮК Степан (1895 с. Іспас Коломийського пов, тепер с. Спас Коломийського р-ну — 1915, с. Лавочне, тепер Сколівського р-ну Львівської обл.). Стрілець 4-ї сотні 2-го куреня УСС. 30 вересня 1914 р. вирушив у похід на с. Бескид. 30 квітня 1915 р. поранений на г. Маківці. Помер у шпиталі. Похований на цвинтарі с. Лавочне 1 травня 1915 року. "Відзначався холоднокровністю та відвагою, тішився любов'ю і признанням товаришів", — писав про нього стрілець Андрій Баб'юк.
ГАВРИШ Микола (1894, с. Слобідка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 6-ї сотні УСС.
ГАВРИЩУК Федь (1897, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.
ГАНДЗЯК Дмитро (1898, с. Уторопи Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 18.01.1920, с. Грижинці, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець 10-1 бригади УГА. Помер від висипного тифу у 3-й польовій лічниці УГА.
ГАПЧУК Олекса (1897, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина —?) Стрілець 6-ї сотні УСС.
ГАСЮК Василь (1889, с. Яворів Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 15.06.1915). Січовий стрілець. В УСС із 2 березня 1915 року. 6 квітня вирушив у похід на г. Маківку. Брав участь у боях під м. Болеховом і с. Вікторовом. Похований на узліссі поблизу дороги, котра сходиться з вікторівською дорогою і шляхом, що веде до Галича.
ГЕРЦЮК Василь (1896, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець (четар?) 6-ї сотні УСС.
ГЛІБЧУК Микола (27.09.1892, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Командир 2-ї чети 2-ї бригади ЧУГА. Соціаліст за переконаннями.
ГЛІБЧУК Тимофій Іванович (21.11.1895, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 19.11.1923). Командир скорострільної сотні 2-ї бригади УГА, що увійшла до складу ЧУГА. Комуніст за переконаннями.
ГЛОДУНЯК Микола (1894, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
ГОЛИНСЬКИЙ Василь Михайлович (14.05.1895, с. Баня-Березів Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — червень 1920, РСФСР). Січовий стрілець. В УСС із 1916 року. У складі Гуцульської сотні УСС брав участь у боях проти російських військ під с. Кирлібаба на Буковині, під Конюхами. У складі групи Василя Вишиваного вирушив на Наддніпрянщину (1918), а звідти на Буковину (1918). Брав участь у Листопадовому зриві (1918). Записався до Гуцульського куреня УГА, яким командував його двоюрідний брат Гриць Голинський. Перейшов з УГА р. Збруч (1919), воював проти більшовиків та