Гуцули у Визвольній боротьбі - Михайло Іванович Горбовій

БОГОНІС Михайло Васильович (21.11.1890, м. Косів — 1939?). Хорунжий Гуцульського ударного куреня УГА. Арештований енкаведистами 21 листопада 1939 року.

БОДНАРУК Василь (1896, с. Криворівня Косівського пов., тепер Верховинського р-ну —?). Десятник 5-ї сотні УСС. На початку вересня 1916 р. призначений комендантом чети 7-ї сотні.

БОДРУГ Ілля Прокопович (14.08.1893, с. Вижній Березів Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Командант 24-го Коломийського піхотного полку (австрійської армії, потім УГА), поручник австро-угорської армії, сотник УГА. Закінчив гімназію в Коломиї (1914). Воював на Італійському фронті. Інтендант військової команди Коломийської округи УГА (1918). Організатор перебрання влади в м. Коломиї й рідному селі в листопаді 1918 року. Існує помилкове твердження, що він восени 1919 р. помер від тифу в "чотирикутнику смерті". Насправді ж він залишився на Великій Україні, закінчив Одеський університет. Викладав у Ірослібентальському агрономічному технікумі Спартаківського р-ну Одеської області. 1924 року від нього надходили листи з УССР, а 1928 року він вислав фотокартку з курорту Батумі. Однак 1929-го листування урвалося. 19 грудня 1932 р. арештований за обвинуваченням в контрреволюційній повстанській організації 14 жовтня 1933 р. засуджений на 5 років позбавлення волі. Очевидно, знищений НКВД. Іменем Ілька Бодруга названа вулиця в м. Коломиї.

БОЄЧКО Іван (1897, с. Москалівна, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 3-ї сотні УСС.

БОЄЧКО Михайло (1895, с. Монастириське, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 7-ї сотні УСС.

БОЙКІВ Олександр Миколайович (28.08.1886, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну — 29.09.1968, м. Париж, Франція). Громадсько-політичний діяч, журналіст. Десятник УСС, підхорунжий УГА. В УСС із 1914 року. Отримав відзнаку "За хоробрість". У червні 1919 р. у складі Гірської бригади УГА перейшов Карпати й опинився на території Чехо-Словаччини. Разом з іншими вояками УГА інтернований у Німецькому Яблонному. 1925 року, склавши матуральний іспит, записався на електротехнічний відділ Карлового університету (м. Прага). 1927 року став членом Союзу українських націоналістичних організацій. Співпрацював у часописі "Розбудова нації". З березня 1930 р. — особистий секретар полковника Євгена Коновальця. З березня 1931 р. виїхав до Франції, де проводив культурно-просвітницьку роботу серед українських емігрантів. 1938 року заснував першу українську друкарню у Франції. 30 червня 1941 р. потайки приїхав до Львова, де брав участь у таємній нараді з питань організації антинімецької боротьби. Повернувся до Парижа, де в січні 1944-го був арештований гестапо. Ув'язнений у берлінській тюрмі. Звільнений завдяки заступництву українських заокеанських організацій. 1948-го відсудив українську друкарню та відновив видання "Українського слова". Очолював тереновий провіду Франції (1938–1948), член ПУН, референт преси й пропаганди (1954–1955), член Сенату ОУН (1964–1968).

БОЙЧУК Михайло (1895, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина — 4.09.1916, г. Лисоня). Січовий стрілець.

БОЙЧУК Петро (28.07.1896, с. Вербіж Нижній Коломийського пов., тепер Коломийського р-ну — 2.10.1968). Старший стрілець 6-ї сотні УСС (1916). Підстаршина УСС. Воював у лавах УГА проти поляків за Львів. Брав участь у боях за Київ у серпні 1919 року. 1949 року арештований і засуджений. В 1955 р. повернувся додому.

БОЙЧУК Федір (1893, м-ко Печеніжин, тепер смт Коломийського р-ну — 6.09.1916, м. Бережани, тепер Тернопільської обл.). Січовий стрілець. 4 вересня 1916 р. смертельно поранений на г. Лисоні. Помер у дивізійному шпиталі.

БОЙЧУК Юра (1896, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець булавного відділу УСС (1916).

БОРИС Іван (1897, с. Смодне Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?).

БОЦВІНЮК Дмитро (1892, с. Ясенів Косівського пов., тепер Верховинського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

БРАЙЛЯК М. (? м-ко Делятин Надвірнянського пов., тепер місто Наддвірнянського р-ну). В УСС із 1914 року.

БРОВЧУК Михайло (1894, с. Красноїля Косівського пов., тепер Верховинського р-ну — 1919). Аматор Гуцульського театру Г. Хоткевича, з яким гастролював 1911 року. В УСС із 1914 p., згодом в УГА. Загинув у бою з поляками під Львовом.

БУДЗ Петро Якович (5.08.1882, с. Старі Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 9.03.1970, с. Старі Кути Косівського р-ну). Військовий діяч, журналіст, педагог; старшина 24-го Коломийського піхотного полку австро-угорської армії (1918), ад'ютант командира, начальник оперативного штабу 2-ї Коломийської бригади Галицької армії (1918–1919), співредактор щомісячника "Український Скиталець” (1920–1924), учитель народних шкіл Косівщини, директор Бережанської дівочої гімназії (1930–1931), інспектор народних навчальних закладів Львівського повіту (1930-ті pp.); військові звання — підполковник УГА, полковник Армії УНР.

БУДУРОВИЧ Гаврило Якович (1889, с. Березів Нижній Коломийського пов. — 1978, с. Березів Нижній Косівського р-ну). Стрілець 6-ї сотні УСС.

БУДУРОВИЧ Михайло Васильович (1896, с. Березів Нижній Печеніжинського пов. — 1970, с. Нижній Березів Косівського р-ну). Десятник 2-ї сотні, згодом хорунжий УСС. В УСС із 28 серпня 1914 року. Воював у складі сотні Осипа Букшованого, потім — Дмитра Вітовського. Учасник боїв на г. Маківці. Нагороджений Срібною медаллю "За хоробрість" II ступеня. Восени 1916 р. під Бережанами потрапив у полон. До Лютневої революції перебував в Іркутській області. Після повернення воював у складі УГА. Поранений у бою проти поляків на Львівщині. Перейшов з УГА за Збруч. Брав участь у боях з денікінцями та більшовиками. Хорунжий Армії УНР. У складі ЧУГА воював проти поляків. Після поразки подався на заробітки до Франції (1924–1931). Повернувшись, працював у дитячому будинку в Середньому Березові (1939–1941), а з кінця 1941 р. — лісником у Нижньому Березові. У серпні 1943 р. проводив партизанів-ков-паківців із Березова до Печеніжина. Допомагав повстанцям УПА, де перебував його син Степан ("Люлька").

БУКАТЧУК Созонт Васильович (2.05.1896, с. Кобаки Косівського пов. — 13.03.1948, с. Кобаки Косівського р-ну). Військовий і громадсько-політичний діяч. Навчався у вижницькій гімназії. У Першу світову війну влився до УСС. Потрапив до російського полону. В Росії захопився комуністичними ідеями. Воював на боці більшовиків, потрапив до німецького полону (1918). Звільнившись, повернувся в Галичину. Член КПЗУ. Боровся проти польських окупантів. Двічі засуджений поляками. Відбував покарання в політичній в'язниці Бриґідки. Делегат III з'їзду КПЗУ (1928) та Європейського конгресу трудового селянства (м. Берлін; 1930). Відбув однорічні "Ленінські курси" в Москві, звідки знову повернувся до Галичини. Інструктор ЦК КПЗУ на Львівщині й Волині. У 1934 р. поляки позбавили його волі на 15 років.