Гуцули у Визвольній боротьбі - Михайло Іванович Горбовій

денікінців на Великій Україні. У "чотирикутнику смерті" захворів на тиф. Перейшов до ЧУГА (1920). У травні 1920 р. його вислали з Києва до концентраційного табору в Кожухові під Москвою. На початку серпня 1920 р. в м. Архангельську чекісти посадили В. Голинського та інших українців на баржу та підірвали її, втопивши в Білому морі.

ГОЛИНСЬКИЙ Гриць. Див. "Біографії вояків, яких згадує М. Горбовий".

ГОРБОВИЙ Андрій (1899, м. Косів — 24.11.1919, с. Витава, тепер у межах м. Гнівані Тиврівського р-ну Вінницької обл.). Стрілець 2-ї Коломийської бригади УГА. Захворів на висипний тиф і помер.

ГОРОДЕНКО Ілько (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.

ГРЕБ’КЖ (ҐРЕБЮК) Микита (1898, с. Рунгури Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ГРИГОРЧУК Гриць (1895, с. Соколівка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Січовий стрілець. Поранений 1 травня 1915 р. на горі Маківка.

ГРИГОРЧУК Олекса (1897, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 1.05.1915, г. Маківка). Січовий стрілець. У Легіоні із 2 березня 1915 року. Загинув у бою.

ГРИМАЛЮК Павло (1895, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

ГРИНІШАК Олекса (Лесь) (? м. Надвірна — осінь 1919, м. Вінниця). Хорунжий УСС. Член театральної секції, один з організаторів оркестру УСС, директор театру при Начальній команді УГА. Помер від тифу.

ГУЦЕНЮК(ҐУЦЕНЮК) Олекса (1896, с. Жаб’є Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 1-ї сотні УСС.

ҐЕНИК Василь Михайлович (1896, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 1924). Стрілець 2-ї сотні УСС.

ҐЕНИК-БЕРЕЗОВСЬКИЙ Михайло Васильович (1879, с. Березів Вижній Коломийського пов., тепер Косівського р-ну — 1959, м. Торонто, Канада) — Військовий і громадський діяч. Член Бойової управи УСС, суддя, адвокат. Закінчив гімназію в Коломиї і правничі студії у Празі. 1914 року як член Бойової управи УСС підписав заклик до української молоді зголошуватися до УСС. Однак австрійська влада не дозволила йому служити в УСС, мобілізувавши до австро-угорської армії. Після розпаду Австро-Угорщини прибув до Коломиї. Окружна військова команда призначила його повітовим комісаром ЗУНР у Печеніжині. У часи польської окупації — суддя в Печеніжині. Відновив діяльність "Просвіти", організував кооператив та молочарню. 1934 року відкрив адвокатську канцелярію в Коломиї. 1944 року покинув рідний край.

ҐЕНИК (ДІЛОВИЙ) Василь (1894, с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 9.04.1915, с. Грабовець, тепер Сколівського р-ну Львівської обл.). Стрілець 2-І сотні УСС. Загинув від розриву фанати.

ГЕНИК (ІВАНКЖ) Григорій Васильович (? с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 1915). Січовий стрілець. Загинув під Бережанами.

ГЕНИК (КАТУНІВ) Іван Семенович (1891, с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 1923). Четар УСС, учитель, діяч "Просвіти". В УСС із 1914 року. У жовтні 1918 р. в його хаті зійшлися сотник Ілько Бодруг, поручник Гриць Голинський, четар Петро Арсенич, підпоручник Петро Васкул, щоб розробити план військового перевороту, який здійснили 1 листопада 1918 року.

ГЕНИК Микола Михайлович (? с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Січовий стрілець. Учасник битви на горі Маківці. Поранений.

ГЕНИК (ДУЖИЙ) Михайло Васильович (1894, с. Березів Середній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 1944, Німеччина). Стрілець 2-ї сотні УСС.

ГЕНИК Михайло (1896, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Старший стрілець технічної сотні УСС.

ГЕНИК Сильвестр Федорович (? с. Березів Нижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець Гуцульського куреня 1-ї бригади УСС Української галицької армії. На початку грудня 1918 р. поранений під м. Хирів. На фронт курінь відбув на початку грудня 1918 р. як самостійна бойова одиниця на правах полку в 11 — й бригаді УСС, а в січні 1919 р. влився в УГА.

ГОРДА Андрій (1893, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.

ҐРЕПИНЯК Петро (1894, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 6-ї сотні УСС.

ДАНИЛЮК Іван (1894, с. Прокурава Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ДАНИЩУК Петро (1896, с. Брустури Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 1.05.1915, г. Маківка). Стрілець 3-ї сотні УСС. На г. Маківці отримав смертельне поранення у голову.

ДЕБЛЮК Василь (1898, м-ко Печеніжин, тепер смт Коломийського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.

ДЕДКЖ Василь (1898, с. Жаб'є, тепер смт Верховина —?). Стрілець 2-ї сотні УСС.

ДЕМИДЮК Юрко (1891, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 2-ї сотні УСС.

ДЕМ'ЯНЧУК Юліян (1899, с. Пістинь Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 4.09.1916, г. Лисоня). Стрілець 6-ї сотні 2-го куреня УСС. Будучи учнем п'ятого класу коломийської гімназії, записався добровольцем до УСС.

ДИВОНЯК Гриць (1889, с. Кобаки Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 6-ї сотні УСС.

ДЗВІНЧУК Михайло (1891, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець. 8 травня 1915 р. поранений у бою на горі Маківці у ліву руку.

ДИГАЛЮК Іван (1895, с. Ясенів Горішній Косівського пов., тепер Верхній Ясенів Верховинського р-ну — 9.06.1915, с. Вікторів, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл.). Стрілець 7-ї сотні 2-го куреня УСС. У Легіоні із 23 березня 1915 року. Вже 6 квітня вирушив у похід. Брав участь у боях на г. Маківці, в Болехові. 23 вересня 1915 р. йому і полеглим товаришам насипано стрілецьку могилу поблизу дороги, що веде на Галич.

ДИДИЛЮК Степан (1892, с. Ферескуля Косівського пов., тепер с. Черемошна Верховинського р-ну — 14.11.1919, м. Гнівань, тепер Вінницької обл.). Старший десятник УГА. Помер вщтифу.

ДМИТРУК Микола (? с. Стопчатів Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 26.12.1918, м. Рава-Руська, тепер Жовківського р-ну Львівської обл.). Стрілець УГА. Воював у 3-му