Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча - Володимир Селезньов

Можливо, Великий князь московський хотів розіграти карту спадкоємності колись могутньої держави, тому і поставив на печатці символ, який був знайомий іншим татарським ханствам, що утворилися після розпаду Золотої Орди.

Варто зазначити, що в Росії чужоземний орел зазнавав доволі істотних, часом комічних, видозмін. З моменту появи найпершого герба, за Івана III, він змінювався кожні декілька років. Деякі зміни “залишалися” надовго, а деякі швидко “зникали” і замість них з’являлися інші.

З XVI століття російський двоголовий орел поступово почав “обростати пір’ям” — на гербі з’явилися нові деталі-символи. Так, за правління Великого князя Васілія III на обидві голови орла наділи ще одну загальну самодержавну “шапку Мономаха”, а двоголового орла зображено уже із розкритими дзьобами, з яких висунуті язички. На золотих буллах Васілія III 1514 і 1517 років уперше з’являється титул “цар”. Булли були підвішені на червоно-золотих шнурах. Таке поєднання кольорів використовували останні візантійські імператори.

Спершу московський герб (вершник зі списом, що вражає дракона) символізував зворотний бік Великої державної печатки, оскільки печатка тоді була двосторонньою, звислою, тобто її підвішували до документа. З появою прикладної печатки за правління царя Івана IV Ґрозного московський герб з’явився у спеціальному щиті на грудях орла, при цьому вершник на коні був обернений ліворуч.

В останні роки царювання Івана IV Ґрозного (з 1583 року) на Великій державній печатці з’явився двоголовий орел, на його грудях зображували єдинорога, що був особистим символом царя. Включення особистої царської символіки до державного герба є відображенням яскраво вираженої авторитарної політики Івана IV Ґрозного. Голови нового орла були увінчані однією спільною короною вже безсумнівно західного зразка.

За правління останнього царя з династії Рюриковичів — Фьодора Івановича — на державному гербі зображено вже хрест на Голгофі, що символізував набуття церковної незалежності Росії через встановлення Московського патріархату. Водночас із цим зникає єдиноріг, але за Боріса Ґодунова він на деякий час з’являється знову.

Серед зображень російського герба особливий інтерес викликає печатка Лжедмітрія 1605 року. На ній уперше зображений орел із піднятими крилами (безсумнівний вплив орла з польського герба) під трьома коронами, а вершник на грудях орла повернутий за законами європейської геральдики праворуч, тобто на захід. Згодом вершник повернувся у споконвічне положення, тобто ліворуч, як того вимагали православні канони, а ось розправлені крила орла закріпилися аж до сьогодні.

Хистку спробу встановити нову династію в особі Васілія Шуйского царські “герольдмейстери” відобразили в орлі, що був позбавлений усіх державних атрибутів, у якого, як на глум, з місця зростання голів росла чи то квітка, чи то шишка.

За царя Владислава I Сиґізмундовича (польський королевич, який був проголошений російський царем у 1610 році) на монетах карбували його зображення, і орел набув нових форм. Так, за царя-поляка в лапах орла вперше з’являється скіпетр. Згодом цю деталь нерідко упускали, і закріпилася вона лише за Алєксєя Міхайловича, коли гербові символи розтлумачили. Так, скіпетр і держава мали означати: “Вельмишановного государя, самодержця і володаря”.

За часів перших царів Романових — Міхаіла Фьодоровича і Алєксєя Міхайловича — державний герб також зазнав істотних змін. До середини XVII століття широко використовували печатки, на яких двоголовий орел коронований двома коронами, а між головами підіймається голгофський хрест — символ православної держави. Після Андрусівського миру, який завершив російсько-польську війну 1654–1667 років і визнав приєднання до Росії земель Лівобережної України, була “учинена” нова Велика державна печатка, на якій орел уперше отримав три корони.

Ця печатка відома також тим, що її офіційний опис, внесений до Повного Зібрання законів Російської імперії, став першою постановою законодавства Московії про форму і значення державного герба: 4 грудня 1667 року з’явився перший в її історії указ “Про титул царський і про державну печатку”.

У пєтровську епоху державний герб доповнений новими символами. Передусім, вершник, який убиває дракона, перевтілюється в святого Георгія Побідоносця. Також навколо щита з московським гербом зображено ланцюг зі знаком ордена святого Андрія Первозваного, заснованого Петром I наприкінці 90-х років XVII століття.

Уже на початку XVIII століття на монетах, прапорах, барельєфах двоголовий орел увінчаний імператорськими коронами. Це була своєрідна геральдична підготовка до прийняття Пєтром I імператорського титулу в 1721 році. Бажаючи підкреслити спадкоємність імперської влади від Риму, Пьотр I змінив і герб Росії. Новий герб повторював колірну гаму герба Священної Римської імперії: чорний двоголовий орел на золотому (жовтому) полі. У XVII столітті поєднання кольорів герба найчастіше було інше: золотий орел на червоному полі.

Упродовж XVIII століття стилістика державного герба не дуже змінилася. Не виключено, що могли існувати і спрощені зображення: без московського герба з однією короною, без ланцюга зі знаком ордена святого Андрія Первозваного тощо.

Коли імператор Павєл I прийняв титул великого магістра Мальтійського ордену, зображення білого мальтійського хреста було внесено і в державний герб. На грудях орла помістили мальтійський хрест, над ним — щит із московським гербом, а вище — мальтійську корону.

Імператор Алєксандр I прибрав мальтійські символи з державного герба. За Алєксандра I крила орла опущені, в лапах він тримає не традиційні скіпетр і держава, а вінок, блискавки (перуни) і смолоскип.

У 1857 році під час геральдичної реформи, що її провів придворний герольдмейстер Б. Кьоне, державний герб зазнав чергових змін. За тих часів російський герб набув вигляду, який не змінювався до останніх днів імперії. Згодом виробилися три варіанти