Гуцули у Визвольній боротьбі - Михайло Іванович Горбовій
КУПЧИНСЬКИЙ Роман (1894, с. Розгадів Зборівського пов., нині Годівської сільради Зборівського р-ну Тернопільської обл. — 10.06.1976, м. Осінг під Нью-Йорком, США). Військовий і громадський діяч, письменник; командир чети, сотні УСС, член Пресової кватири УСС (1915–1917), голова "Товариства письменників і журналістів" (Львів); військове звання — поручник УГА.
Випускник гімназії в Перемишлі, студент Львівської духовної семінарії. В УСС із 1914 р., на фронті в Карпатах перебував у сотні Василя Дідушка. Автор текстів і мелодій багатьох стрілецьких пісень, статей і репортажів із життя УСС. Брав активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 pp.
Перебував у польському таборі для інтернованих, після повернення з якого 1921 року вступив на факультет філософії Віденського університету, згодом навчався у Львівському університеті.
Працював у редакції газети "Діло", в літературно-мистецькому альманасі "Митуса". Автор поезій, драм, поеми "Великий День", тритомної повісті "Заметіль".
1940 року емігрував за кордон. У Вінніпезі побачили світ його "Мисливські оповідання" (1964), а в Нью-Йорку — сатирична поема "Скоропад" (1965).
КУТЕРЛАШ (? —?). Кулеметник 1 — ї сотні УСС. У Легіоні від 1914 року.
ЛЕВИЦЬКИЙ Омелян (31.07.1875, село Вербіж Коломийського пов., нині Коломийського p-ну Івано-Франківської обл. — 23.03.1917, село Кирлібаба Сучавського пов., Румунія). Військовий і політичний діяч, адвокат; член Народного комітету Української національно-демократичної партії, командир чети (1914) та сотні УСС (17.04.1915–1916), командант Гуцульської сотні (12.1916 — 23.03.1917); військове звання — поручник австро-угорської армії.
У 1907–1912 pp. працював адвокатом у Турці, з 1912 р. — у Долині. У серпні 1914 р. організував 250 добровольців і з ними вступив до Легіону УСС. Був комендантом "двадцятки". Відзначився як один із кращих провідників стеж у Карпатах та в боях над Стрипою і Серетом у вересні 1915 року. Загинув через нещасний випадок. Похований у Кирлібабі.
ЛЕВИЦЬКИЙ Северин Михайлович (6.09.1890, м. Щуровичі Бродівського пов., нині с. Щуровичі Радехівського p-ну Львівської обл. — 30.01.1962, Боффало, США). Військовий і громадський діяч, педагог; провідник Яворівської філії товариства "Січові стрільці" (1913), командант бойових стеж УСС (1915), старшина Вишколу УСС на Львівщині та Єлисаветградщині (1918), командант бойового сектора "Замарстинів" (Львів, 11.1918), Верховний отаман Українського Пласту (12.04.1924–1934), Начальний пластун (15.03.1947 — 30.01.1962), військове звання — четар УСС (02.1915).
Син священика, рідний брат Ольги Басараб. Закінчив польську гімназію (м. Броди, 1908). Учасник таємного українського гуртка. Закінчив філософсько-літературний факультет Львівського університету (1912). Активний учасник боротьби за український університет та визволення з в'язниці Мирослава Сочинського (1911). Член товариств "Сокіл" і "Січ". Товаришував з Миколою Залізняком, Дмитром Донцовим і Володимиром Дорошенком. Учитель гімназії "Рідна школа" в м. Яворові біля Львова (1912–1913), організатор місцевої філії товариства "Січові стрільці" (1913). Військову службу проходив у австрійській старшинській школі в Рагузі (нині м. Дубровник, Хорватія) і 88-му батальйоні в м. Невесіне (Герцеговина, 1913–1914). На початку Світової війни призначений підстаршиною до УСС у Львові. Зі стрілецтвом манорував до Стрия, Сваляви, Ужока та Верецького перевалу. Перекладач у складі прусського штабу генерала Маршаля (1915), служив при штабах різних дивізій, зокрема старшиною розвідки при штабі 30-1 дивізії генерала Кайзера та інших розвіаувальних службах на Буковині та Карпатах (до кінця 1917, коли захворів на тиф). Учасник боїв у Львові та поблизу м. Городка. Ад'ютант полковника УСС Василя Вишиваного (м. Бучач, з весни 1919).
Організатор "II Муніційної обозної валки" УГА, з якою перейшов Збруч до Вінниці (07.1919). В "чотирикутнику смерті" ще раз перехворів на тиф. Вирвавшись із польського полону, повернувся до Львова (09.1920). Співпрацював з УВО. Викладав українську та німецьку мови, літературу в навчальних закладах Львова. Опікун 4-го пластового полку імені Б. Хмельницького (02.1922–1924). Курінний 1-го куреня пластунів-сеніорів, до якого належав і М. Горбовий (1930). Пластовий псевдонім — "Сірий Лев". Літературний псевдонім — "Шерпі". На еміграці — в баварському с. Еггенталь (лютий 1945), звідки переїздить до м. Боффало, США (з 24.10.1949). Член Братства УСС. Автор праці "Український Пластовий Улад у роках 1911–1945 у спогадах автора" (Мюнхен, 1967), багатьох статей і спогадів на пластову тематику. Прах С. Левицького перепохований в Пантеоні УГА на Личаківському кладовищі у Львові (13.04.2008).
ЛІСЕВИЧ Луць (? —? США). Десятник 1 — І Гуцульської сотні (1915).
ЛУКАШЕВСЬКИЙ Євген. Член Ради Косівського коша Січових стрільців (із 2.08.1914), командир 3-ї чети 1-ї сотні 1-го куреня УСС (09.1914).
МАКСИМЧУК Михайло (? с. Старі Кути Косівського пов., нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 25.06.1916, с. Петрове, оч., Виноградівського р-ну Закарпатської обл.). Стрілець Гуцульської сотні УСС. Загинув від необережного поводження з динамітом. Похований на кладовищі с. Петрове.
МАНДЗІЙ. Можливо, йдеться про хорунжого Ілька Мандаія.
МАНЬКІВСЬКИЙ (? Львів —?). Стрілець 1 — І сотні УСС (1914).
МАРКЕВИЧ. Підстаршина Гуцульсько! сотні УСС (1915).
МОГИЛЬНИЦЬКИЙ. Підстаршина Гуцульсько! сотні УСС (1915).
МАРОДЧАК(МАРОТЧАК) Іван (1894, с. Голови Косівського пов., нині Верховинського p-ну Івано-Франківсько! обл. — вересень 1916, г. Лисоня). Стрілець 1 — ї сотні 1 — го полку УСС. У Легіоні від 1914 року.
МАЦЮРАК. Очевидно, йдеться про Костя Мацюрака, хорунжого (четаря) УСС, учасника карпатської зимово! кампанії УСС 1914–1915 pp. у складі 2-го куреня УСС.
МЕЛЬНИК. Підхорунжий Гуцульської сотні УСС. Можливо, йдеться про Мельника Теодора, згодом хорунжого, що потрапив у полон у бою під Конюхами 1 липня 1917 року.
МОКЛОВИЧ. Писар Косівського коша Січових стрільців (1914).
МОСЬОНДЗ (? —?). Стрілець 1-ї сотні УСС. В УСС від 1914 року.
МУСОРУК(?
