Збірка творів - Вільям Шекспір
А де в неї Іспанія?
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Правду кажучи, Іспанії я не помітив, але я відчував іспанський пал у її диханні.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
А де в неї Америка й обидві Індії?
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
О пане, на носі, прикрашеному згори й донизу рубінами, карбункулами й сапфірами, що розсипав усі свої скарби під гарячим подихом Іспанії, яка вислала цілі армади кораблів, щоб навантажитись у неї під носом.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
А де ж у неї міститься Бельгія й Нідерландські низькодоли?
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
О пане, так низько я не заглядав! І уявіть собі, ця невмивака-невтирака, ця відьма об’явила свої права на мене; називала мене Дроміо; заприсягалася, що я заручений з нею; розказала мої прикмети: цятка на плечі, родимка на шиї, велика бородавка на лівій руці, та так, що я, охоплений жахом, утік від неї, як від чаклунки.
Щоб не з віри в мене груди та не з криці серце,
Мусив би на кухні в неї терти сіль із перцем.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Біжи скоріш до гавані, й коли
Там дме від берега погожий вітер, —
Не хочу я лишатись тут до ночі.
Як знайдеш корабель, що вирушає
Ще нині в море, то приходь на ринок
Сказать мені. Я там гуляти буду.
Як всі тут знають нас, а ми — нікого,
То краще нам збиратися в дорогу.
ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ
Як з жахом всяк тікає від ведмедів,
Так дремену я від моєї леді!
(Виходить)
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Здається, тут живуть лише чаклунки;
Тому давно вже час тікати звідси.
Тієї, що мене назвала мужем,
Не можу я без жаху уявити
Собі жоною; а її сестра —
Така прекрасна, мила й чарівна,
Така розумна й втішна у розмові, —
До того спричинилася, що я
Себе самого майже зрадив. Отже,
Щоб не завдать собі самому горя,
Замкну свій слух для співів діви моря!
Входить Анджело з ланцюгом.
АНДЖЕЛО
Пан Антіфол?
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Так, це моє ім’я.
АНДЖЕЛО
Я знаю й сам, мій пане. Ось ланцюг ваш.
Я думав, вас застану в «Дикобразі»,
Але ланцюг іще не був готовий,
І я спізнивсь.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
А що з цим ланцюгом
Накажете мені робити?
АНДЖЕЛО
Все,
Що схочете: він зроблений для вас.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Для мене, пане? Я не замовляв!
АНДЖЕЛО
Не раз, не два, разів, мабуть, із двадцять.
Вертайтеся ж додому і потіште
Дружину подарунком; я зайду
Увечері до вас і з вас одержу
Мені належні гроші за ланцюг.
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Прошу вас, пане, взяти гроші зараз,
А ні — то втратите й ланцюг, і гроші.
АНДЖЕЛО
Жартуєте, мій пане! Ну, бувайте! (Виходить)
АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ
Не розумію, що це означає;
Все ж думаю, що в світі не буває
Десь простака, який би від такого
Відмовився дарунка дорогого.
Тут, мабуть, люди тільки розкошують,
Бо золото на вулицях дарують.
Тепер — на ринок! Дроміо діждатись
І якнайшвидше звідси забиратись!
(Виходить)
Дія четверта
Сцена 1
Майдан
Входять 2-й купець, Анджело та стражник.
2-й купець
Цю суму винні ви з зелених свят,
І я відтоді вас не турбував;
Цього я не робив би і тепер,
Але до Персії я мушу їхать
І потребую грошей. Через те
Прошу мені негайно все сплатити,
А ні — то стражник ось вас арештує.
АНДЖЕЛО
Достоту стільки, скільки винен вам,
Від Антіфола маю я одержать;
Я перед цим, як мав зустріться з вами,
Віддав йому ланцюг; о п’ятій нині
Мені він має заплатить за нього.
Як ваша ласка, то ходім зі мною
До нього в дім, і я вам поверну
З подякою мій борг.
СТРАЖНИК
Вам турбувать
Себе не треба: гляньте, — він іде.
Входять Антіфол Ефеський і Дроміо Ефеський.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Допоки буду я в золотаря,
Ти збігай і купи мені нагай;
Я почастую ним жону і слуг
За те, що зважились у мій же дім
Мене сьогодні не впустить. Стривай!
Ось золотар. Отож іди мерщій;
Купи нагай і віднеси додому!
ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ
Куплю його охоче так, немовби
Дістав на тім дві тисячі прибутку.
(Виходить)
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Хто звіриться на вас, той має втіху!
Ви ж обіцяли принести ланцюг,
А я ні вас, ні ланцюга не бачив.
Подумали ви, мабуть: наша приязнь
Міцною надто буде, як зв’язати
Її ще й ланцюгом, — та й не прийшли.
АНДЖЕЛО
Покиньте жарти ваші; ось рахунок:
Стоїть тут — скільки важить ваш ланцюг,
Аж до останнього карата; тут
І проба золота, й ціна роботи;
Вся сума лиш на три дукати більша
За ту, що винен я цьому ось пану;
Прошу вас, заплатіть йому негайно,
Бо він рушає в море й жде тих грошей.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Такої суми при мені немає,
Крім того, в мене є ще справи в місті.
Будь ласка, проведіть до мене в дім
Цього добродія, й ланцюг віддайте
Моїй дружині, й передайте їй,
Щоб заплатила вам усе, що слід;
Та й я ще, може, вдома вас застану.
АНДЖЕЛО
То віддасте ви їй ланцюг самі?
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Віддайте ви, я можу запізнитись.
АНДЖЕЛО
Гаразд, мій пане, а ланцюг при вас?
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Ні, при мені його немає, пане,
Я сподіваюсь, він у вас, а ні —
То підете додому ви без грошей.
АНДЖЕЛО
Та годі вам! Прошу вас, пане, дайте
Мені ланцюг; ждуть вітер і приплив
Цього добродія; а я вже й так
Занадто тут його загаяв.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Боже!
Ви хочете, здається, жартом цим
Покрить свою вину, що не прийшли
В свій час, як обіцяли, в «Дикобраз»?
Я мав би докоряти вам, та ви
Напались перші, мов базарна баба.
2-Й КУПЕЦЬ
Спливає час; прошу, кінчайте, пане.
АНДЖЕЛО
Ви чуєте, як він напосідає?
Ланцюг…
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Ви віднесіть моїй дружині,
Й одержите за нього ваші гроші.
АНДЖЕЛО
Та годі-бо! Ви ж знаєте, що я
Віддав його допіру вам; пошліть же
Ланцюг їй — чи мене з умовним знаком.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Фе! Жарт ваш переходить всякі межі!
Де мій ланцюг? Прошу вас, покажіть.
2-Й КУПЕЦЬ
Не маю часу я на ваші жарти.
Скажіть, мій добрий пане, — згодні ви
Мені платить чи ні? Як ні — то я
Віддам його дозорцеві негайно.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Платити вам? За що ж платить я маю?
АНДЖЕЛО
За той ланцюг, що ви його взяли.
АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ
Коли візьму, тоді і винен буду.
АНДЖЕЛО
Ви
