Збірка творів - Вільям Шекспір
ПОРЦІЯ
Навіть доживши до Сивілиного віку, я помру цнотливою, мов Діана, коли нікому не пощастить здобути мене так, як того бажав мій батько. Я рада, що ця партія наречених така розважлива, бо серед них немає жодного, кому б я не бажала бути далеко звідси; я благаю в Бога щасливої для них дороги.
НЕРІССА
Чи пригадуєте ви, синьйоро, одного венеціанця, вченого й вояка, що приїздив сюди ще за життя вашого батька разом з маркізом Монферратським?
ПОРЦІЯ
Так, так, то був Бассаніо. Здається, так його звати?
НЕРІССА
Саме так, синьйоро. З усіх чоловіків, що їх бачили мої дурні очі, він більше за всіх вартий прекрасної синьйори.
ПОРЦІЯ
Я пригадую його добре; пригадую, що він гідний твоєї хвали.
Входить слуга.
Що сталося? Якісь новини?
СЛУГА
Четверо чужинців шукають вас, синьйоро, щоб попрощатися з вами. Крім того, прибув посланець від п’ятого — принца Марокканського; він подає звістку, що принц, його володар, сьогодні ввечері буде тут.
ПОРЦІЯ
Якби могла я цьому п’ятому сказати від щирого серця «ласкаво просимо», як кажу тим чотирьом «щасливої дороги», — приїзд його потішив би мене. Якщо він має вдачу святого, а обличчя чорта, я воліла б, щоб він відпускав гріхи, а не був мені за чоловіка. Ходім, Неріссо.
Йди, хлопче, уперед. Оце так штука!
Зачиним за одним, вже другий стука!
Виходять.
Сцена 3
Венеція. Майдан.
Входять Бассаніо та Шейлок.
ШЕЙЛОК
Три тисячі дукатів? Гаразд.
БАССАНІО
Так, синьйоре, на три місяці.
ШЕЙЛОК
На три місяці? Гаразд.
БАССАНІО
За сплату, як я вже сказав, поручиться Антоніо.
ШЕЙЛОК
Антоніо поручиться? Гаразд.
БАССАНІО
Чи можете ви мені допомогти? Чи зробите ласку? Чи дасте відповідь?
ШЕЙЛОК
Три тисячі дукатів на три місяці і за порукою Антоніо.
БАССАНІО
Ваша відповідь?
ШЕЙЛОК
Антоніо — гідна людина.
БАССАНІО
Хіба ви чули коли-небудь щось протилежне?
ШЕЙЛОК
Е, ні, ні, ні, ні! Розумієте, коли я кажу, що він «гідна людина», то я маю на увазі, що вінкмає. чим заплатити. Проте весь капітал його — в надіях. Один з його кораблів пливе до Тріполі, другий — до Індії; а ще довідався я на Ріальто, що третій корабель його простує до Мексіки, четвертий — до Англії, і решту суден теж розкидано по всіх світах. Та кораблі — це ж усього-на-всього дошки, а матроси — тільки люди; але ж є ще суходільні пацюки і водяні пацюки, водяні злодії і земні злодії, — я маю на думці піратів; крім того, загрожують ще й хвилі, вітри та скелі. І все-таки ця людина має чим заплатити. Три тисячі дукатів. Я гадаю, що можу прийняти його боргове зобов’язання.
БАССАНІО
Будьте певні, що можете.
ШЕЙЛОК
Я хочу бути певним, що можу; щоб упевнитися, я мушу обміркувати. Чи можу я поговорити з Антоніо?
БАССАНІО
Якщо зробите нам ласку й пообідаєте з нами.
ШЕЙЛОК
Авжеж, щоб нанюхатися свинини? Щоб їсти те добро, що в нього ваш пророк назаретський загнав диявола своїм закляттям? Я ладен у вас купувати, вам продавати, з вами розмовляти, з вами гуляти тощо, але не хочу ні їсти з вами, ні пити з вами, ані молитися з вами. Які новини на Ріальто? Хто це йде сюди?
Входить Антоніо.
БАССАНІО
Ось і синьйор Антоніо.
ШЕЙЛОК (убік)
Він виглядає як фальшивий митар!
Ненавиджу його я через те,
Що він християнин; але ще більше
За те, що він в огидній простоті
Всім гроші без відсотків позичає,
І наших зисків убива зростання
В Венеції. Якщо мені хоч раз
Йому помацать боки пощастить,
Втамую давню я свою ненависть.
Він зневажає наш народ святий,
Знущається, і навіть в тих місцях,
Де крамарі збираються докупи,
Він кидає мені лихі слова,
Мої він справи ганить, бариші
Законні зве лихвою. Хай мій рід
Загине, коли я йому пробачу!
БАССАНІО
То як же, Шейлок?
ШЕЙЛОК
Га? Мою готівку
Рахую я напам’ять; з обрахунку
Виходить так, що вам зібрать відразу
Три тисячі дукатів я не зможу.
Проте дарма! Є багатій єврей —
Мій друг Тубал, і він мені поможе.
Стривайте! На який же строк потрібні
(до Антоніо)
Дукати вам? Хай вам щастить, синьйоре!
Ми саме розмовляли тут про вас.
АНТОНІО
Хоч і не маю я такої звички —
Давати гроші на відсотки й брати,
Проте на цей раз виняток зроблю,
Щоб друга вивести із скрути. Ви
Назвали вже йому потрібну суму?
ШЕЙЛОК
Так, так, три тисячі дукатів
АНТОНІО
Просить
Три місяці він строку.
ШЕЙЛОК
Я й забув, —
Авжеж, три місяці, сказали ви,
І ваша запорука. Поміркуєм…
Проте стривайте, мовили ви ніби,
Що звички ви не маєте ні брати,
Ні в позику давати на відсотки?
АНТОНІО
Так, я того ніколи не роблю.
ШЕЙЛОК
Коли Лавана вівці Яків пас —
Святого Авраама був той Яків
(По волі мудрій матері своєї)
Наступник третій. Третій, так.
АНТОНІО
То що?
Він правив теж відсотки?
ШЕЙЛОК
Ні, відсотків
Не брав він; ні, там не було того,
Що ви звете відсотками звичайно.
Ось слухайте, що він зробив. Лаван
З ним склав таку умову, що ягнята
Самі строкаті та усі рябі
Віддасть він Якову у нагороду.
За труд його. Коли ж пора осіння
Настала врешті, й подались овечки
До тонкорунних баранів в жадобі,
Й почався у тварин отих кошлатив
Труд творення, тоді чабан-хитрун
Гілок нарізав, наздирав кори,
І ті гілки в хвилину парування
Встромляв він перед кожною з овець.
І вівці зачинали, і по тому
Родилися рябенькі всі ягнята
Й дістались Якову. Такий обрав
Він шлях, щоб мати зиск; його за це
Благословило небо: хоч і зиск,
Проте благословенний він, коли
Нема крадіжки!
АНТОНІО
Випадок щасливий,
І не від Якова залежав зиск:
Божественна рука те все здійснила.
Та чи можливо ж прикладом таким
Виправдувать відсотки всі лихварські?
Чи срібло й щире золото для вас —
Однаково, що барани та вівці?
ШЕЙЛОК
Не знаю. Множити я вмію їх
Не гірше. Слухайте, синьйоре.
АНТОНІО
Друже,
Зверніть увагу, як уміє чорт
І на Письмо Святеє посилатись.
Коли гидка душа бере собі
Святі слова, щоб ними захищатись,
Це лиходій, хоч усміх
