Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник

його. Змія хоче заволодіти Телесиком, але її голос не схожий на голос матері. Тоді змія кує в коваля голос, підробляє його і обманом захоплює хлопчика. В себе вдома змія наказує зміївні підсмажити Івасика, а вона збирає гостей. Телесик хитрістю змушує зміївну сісти на лопату і вкидає її в піч, а сам тікає на високе дерево. Змія з гостями прилітають, з'їдають смажену зміївну, а коли довідуються, що то не Івасикове м'ясо, люто починають гризти дерево, де він сидить. Пролітають лебеді — один гурт, другий, не беруть хлопчика, і лише останнє лебедятко на прохання хлопчика рятує його й повертає додому.

Чітко прослідкуймо символічні образи. Хлопчик — це Овасик (зерно, яйце життя). Телесик — це Тілесик, перетворення яйця, зерна в форму, в тіло, це поява на пустельній землі нового життя, яке під люблячим поглядом Матері Лади вирощує, збирає з ріки Буття душі (риба — душа). Темні сили (символ — змія) жадають знищити життя (Тілесика), але воно відчуває підступ ворогів і не слухає їх. Тоді ці сили підроблюють мову світла (це, безумовно, ідеї добра, правди, добробуту, комфорту, пізнання і т. д., якими користуються сини темряви) і захоплюють в полон течію життя, поступу, саму душу еволюції, розвитку, щоб їсти її, тобто користуватися нею для найганебніших цілей зла і руйнації. Казка стверджує, що необхідно знищити всі ці темні сили (спалити зміївну) й повернутися до сонячних, прадавніх ідеалів, до природи (піднятися по дереву до неба). Лише дух Єдиного Буття (лебідь у всіх давніх традиціях — це Найвищий Дух) може врятувати людство від навали темних сил, котрі вже гризуть дерево (тобто, нищать саму основу життя, сонячну пуповину земного життя).

Так у найпростіші образи пращури вклали дивовижно мудрі думки і передали їх по надійному ланцюжку (баба — онуки) понад тисячоліттями…

ТУГА — сум за ТУ ГА (землю), сумують люди найбільше за рідною землею, краєм, людьми.

ТЯГАР — ТЯГА, НАПРУГА АРУ, ВОГНЮ. Пращури знали, що в суті тяжіння землі — напруга первісного вогню, — променя РА.

— У —

УМ — це прадавнє слово збереглося на Сході як священний символ, як звук Першооснови. ОУМ, АУМ, ХУМ — суть Кореня Буття. Людина, котра має УМ, несе в собі Зерно Всеосяжного Життя. Звідси — УМІЛА, УМНА, а ще далі — РОЗУМНА, коли з УМОМ поєднано РА — промінь світла.

Слово УМАН (мудрий, умілий) у нас розвіялося на вітрі віків, воно збереглося в інших народів (МАН, МАНУ, ГУ-МАН, ГОМО), але похідні слова, котрі ще недавно були дійовими (ОТАМАН, ГЕТЬМАН), свідчать, що руйнація мови відбулася зовсім недавно під впливом ворожих сил.

УЧИТЕЛЬ, УЧИТИ — прадавні слова, бо учити батькам дітей доводилося з правіку. Ці слова тісно пов'язані зі словом ЧАТИ, сторожа, варта (ЧАТУВАТИ БІЛЯ ВОГНЮ ЖИТТЯ). ЧАТИ від АТА, БАТЬКА. Отже, ЧЕРЕЗ БАТЬКА ВЕДА ЖИТТЯ. НАВЧАТИ — це передати вогонь традиції роду, народу. Слово ЧИТА збереглося в санскриті як назва для розумної субстанції Всесвіту, розлитої скрізь, від якої кожен бере відповідно до своїх розумових можливостей.

УЯВА — У і ЯВЛЯТИ. Переводити невидимі образи, ідеї у світ ЯВЛЕНИЙ, проявлений. Дехто гадає, що УЯВА — то пусті вигадки, але насправді без УЯВИ неможливо було б змайструвати навіть найпростішої лопати чи зв'язати віника для підмітання хати.

Звук Ф, певна річ, складається з X і В, тому всі слова нашої мови, що пишуться з Ф, або чужинські, або в народній вимові починаються з X[3].

— X —

ХАТА — від слова АТА, ОТА, БАТЬКО. Означає — БАТЬКІВСЬКА ОСЕЛЯ.

ХАРЧ — тримаючи в собі АР, вогонь сонця.

ХВ — поєднання, що означає ХОВАТИ, ПРИХОВУВАТИ, БРЕХАТИ. Наприклад:

ХВАСТУН — ХВ і СУТЬ — ХОВАТИ СУТЬ, виставляючи на люди те, чого нема в душі.

ХВАЛА — просто брехня, ховання своєї темряви за порожніми словами. Ось чому хвалою користуються нечесні люди, щоб підлестити володарів цього світу.

ХВИЛЯ — руйнує (ХОВАЄ) рівну поверхню води, розбиває цілість.

ХВИЛИНА — руйнує вічність, ховає її за подрібненим часом.

ХВОРОБА — ХОВАЄ РА БУТТЯ, руйнує життя.

ХРАМ — ХОВАТИ РАМУ — місце, де з Бога, сина Сонця, зроблено ідола.

ХРЕСТ (КРЕСТ) — теж від слова КРАСТИ[4]: з допомогою підступних культів у людей вкрадено правдивого Сина Світла РА. Щодня над Землею встає огнелике око життєдайного джерела — Ярила, а люди прямують у лабіринти храмів — містичних чи псевдонаукових, у печери бюр і кабінетів, цехів і шахт, щоб виснажити свій вогонь РА на порожню метушню…

— Ц —

ЦАР — ЧАР — той, що володіє вогнем, що вміє АРОВА-ТИ, ЧАРУВАТИ. Отже, істинний ВОЛОД-АР — це, в першу чергу, вчитель і творець.

ЦВІТ — тримає в собі суть — ВІТИ — ЖИТТЯ.

ЦЕГЛА — ЦЕ ГЛИНА, ГА-ЗЕМЛЯ. Зроблена з глини, з глею. КИРПИЧ — теж цікаве походження: АР ПЕКТИ — обпечена АРОМ (вогнем) земля.

ЦІЛЬ — зв'язане з ЧІЛЬНИМ. Отже, корінь — ЧОЛО, РОЗУМ, ДУМКА. Ціль може бути лише розумна, а всяка «ціль», що не від мудрості, — лише суєта.

— Ч —

ЧАКЛУН — походить від ЧАРИ і КІЛ; знову ж таки, чарувати за допомогою кілка, вганяючи його в зображення жертви — людини чи тварини: те ж саме, що й у слові КОЛДУН.

ЧЕРВОНИЙ — Ч-АРВОНИЙ — вогняний, яскравий. Звідси — ЧЕРВЕНЬ — місяць найбільшого буяння яскравих кольорів у природі.

ЧОВЕН — Ч-ОВЕН — округлий, як