Альтернативна Еволюція - Олександр Павлович Бердник
КОВАЛЬ (К-ОВАЛЬ), той, що робить НОВІ (Н-ОВІ) речі. Ми вже казали, що корінь ОВА відноситься до всього небувалого, завершеного, початкового або круглого, яйцеподібного.
КОВАДЛО — від КОВАЛЯ.
КОЗАК (КАЗАК) — вільний, мандрівний лицар. Походить від слова КАЗКА, легенда. Людина з КАЗКИ, з пісенного краю, герой народних дум і казок.
КОЛЕСО, КОЛОДА, КОЛІЯ і т. д. — все це від КОЛА.
КОЛЯДА, КОЛЯДКИ — КО (К) ЛАДИ, ДО ЛАДИ, звертатися, співати для ЛАДИ, прославляти її (легендарна мати людей, пізніше ми згадаємо її). Згодом візантійство пристосувало сонячні звичаї для нового культу.
КОРИТО — певно, спочатку цей предмет домашнього начиння робили з КОРИ.
КОРІНЬ (в основі КР, КРИТИ), СКРИТИЙ, схований, невидимий).
КОРОБКА, КОРОБ — те саме: крити, заховати. КРШЛЯ (покрівля), КРОВ, КРАСТИ, КРІТ (під землею, невидимий) — походить від ПРИКРИТИЙ.
КРАСНИЙ, КРАСИВИЙ, КРАСА тощо — все це несе корінь РА: вогняний, чудовий, любий.
КРИНИЦЯ (КРИ, схована) — джерело з-під землі.
КУПАЛА — свято Сонячного культу в час літнього сонцестояння, коли РА наймогутніший. У цей час найбільшої напруги природних сил можна добути небувалі можливості (символ — квітка папороті), знайти, приворожити судженого (нареченого) тощо. У ніч на Купала також купалися, обмивалися, щоб змити з себе бруд життя, щоб стати ближче до РА, до єдності.
КУПАТИСЯ і КУПА, СПІЛЬНІСТЬ, як не дивно, теж звідси, бо очищення веде до близькості. КУПУВАТИ теж від слова КУПА.
КУРІНЬ — дуже давня конічна споруда, у центрі був огонь — РА, АР, УР: звідси — куритися, куриться дим, курний, закурений. КУРЕНІ також були у запорожців.
— Л —
ЛАДА — так пращури називали Матір усіх людей, Матір світу, саму суть життя; інші наймення цієї богині — ЖИВА, СЛАВА.
У Лади прохали напуття на всяку добру справу, на замирення, на сіяння і збирання врожаю, на будову нової хати, на дружбу і побратимство, на одруження. З нею закликали весну-красну, водили хоровод, проводжали літо.
Від Лади безліч похідних слів та понять. ЛАД, як порядок, гармонія, добрий стрій; ВЛАДА, як мудре керування; ЛАДНИЙ, як гарний, красивий; ЛАДНАТИ — жити в дружбі, готувати щось по дії; ЛАДКИ — забавка для дітей, коли плещуть у долоні; ЛАДЕН — готовий; ЛАДАН — приємна смола; ЛАДО — ласкаве ймення закоханих, котрі бачили одне в одному втілення самої Матері Лади; ЛАДУВАТИ — готуватися до походу, до дії тощо; БЕЗЛАДДЯ, НЕЛАДИ, і багато інших, показують, що погано там, звідки йде Мати Лада.
Так трапилося в житті Русі: як тільки візантійство почало руйнувати в душі людей зв'язок з Ладою, з сонячним культом РА, страшні лиха впали на Слов'янщину: поява династій жадібних, підлих, братовбивчих князів, навали чужоземців, лихварів, ворожих ідей; втрата самобутнього світогляду, котрий ніс у собі ВЕДУ, ЗНАННЯ про таємниці зв'язку Людини і Всесвіту, Людини і РА-Сонця, Людини і Природи. Той зв'язок поволі — рік за роком — руйнувався протилюдськими твердженнями про гріховність людей, про їхню нікчемність, виховуючи приниження, рабський дух, приреченість, а за тим — і злочинність, ницість, байдужість.
Настала пора запросити знову Матір Ладу до нашої хати. ЛАМАТИ — ЛА-МА-ТИ — ЛАДУ НЕМА В ТЕБЕ, руйнація ладу.
ЛАН — від ЛОНО — те, що дає життя, що народжує — поле для врожаю. Звідси вже — ЛАНКА, як завершена частка чогось, а далі й ЛАНЦЮГ, як низка ланок.
ЛАСКА — ЛАД з КИМОСЬ, приязне ставлення до когось.
ЛАТКА, ЛАТАНИЙ — теж від слова ЛАДИТИ, ЛАДНАТИ.
ЛАТАТТЯ — водяна рослина з білими квітами лілеї була присвячена ЛАДІ, квітка ЛАДИ.
ЛАЯТИ — ЛАД ЯТРИТИ, руйнувати, або ЛА Я ТИ, ЛАД Я ТОБІ хочу навести, тому даю напуття, ЛАЮ.
ЛЕБІДЬ — ЛАД і БУТИ, життя в злагоді, в єдності: птахи, в яких самець і самка — нерозлучна пара.
ЛЕГІНЬ — парубок, юнак. ЛЕГКИЙ НА ГІН, жвавий, хуткий, сильний, швидкий, меткий.
ЛЕДАР, ЛЕДАЧИЙ, ЛЕДВЕ і всі інші цього кореня — від ЛІД, ЛЕДОВИЙ, ЗАМЕРЗЛИЙ. Нерухливий, як лід, і т. д.
ЛЕЖАТИ — ЛЕДОМ ЖИТИ, бути непорушним, майже не
жити.
ЛЕЛЕ, ЛЕЛІЯТИ, ЛЕЛЕКА, ЛЕЛІТКА (блискуча прикраса) і т. д. — всі слова походять від казкового праслов'янського образу ЛЕЛЯ — пастуха, побратима, друга всіх живих істот Матері Лади, того, хто помагав їй наводити лад у світі, у живій природі. Тому матері закликали Леля до колиски дитини (часто називають його Люлем): коли десь щось переливається барвами, виграє радісно — вода, сонячний схід, краплі роси, хмари тощо — кажуть, що то грається Лель (Люль), там ЛЕЛІЄ — звідси і ЛІЛІЯ, ЛІЛЕЯ, ЛЕЛЕКА, як уособлення злагоди й миру, заклику до любові тощо. Саме тому при горі вигукують: ОЙ, ЛЕЛЕ, ОЙ, ЛЕЛЕ! Тобто, прохають Леля прийти і дати радість, розігнати смуток: ми, вигукуючи ці слова, вже забули їхнє чарівне значення.
ЛИСТЯ — від слова ЇСТИ, так же як ТРАВА і СТРАВА, теж споріднені. У правдивості листя і трава були основним харчем людей та їхніх тварин — корів, овець, коней.
ЛИЦАР — ЛИ і ЦАР — ЛИК ЦАРЯ, владний лик, мужній чоловік, сміливе серце, герой, що захищає свободу.
ЛИЦЕ — це ЛИК, це СУТЬ, це образ того, що я єсть.
ЛІКУВАТИ, ЛІКАР — від слова ЛІК (РАХУНОК). Продовжити ЛІК років хворого, недужого. Лікувати, щоб вікувати.
ЛІПИЙ (хороший), ЛІПШИЙ і т. д. — від слова ЛІПИТИ, будувати, доводити до ладу, завершувати.
ЛОВИТИ — знову має в корені ОВ (завершеність, купність), отже, прилучити до себе. Звідси і ЛЮБОВ, як прилучення до себе іншої істоти, і початок (ОВ-ЯЙЦЕ) нового людського буття (ЛЮ).
ЛУНА — відбиток певного ЛОНА (основи). Це може бути світло, звук чи навіть духове відлуння якоїсь ідейної основи. Те, що предки назвали супутника Землі Луною, показує, що вони прекрасно знали космогонію, що Місяць (ЗАМІСТЬ СОНЦЯ) — є
