Том 12 - Леся Українка

154. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 19, 22 лютого 1909 р. Телаві

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 561—563.

Подається за автографом (ф. 2, № 228).

... Невеликий драматичний етюд ...— Мається на увазі драматична поема «На полі крові», завершена 2 лютого ст. ст. 1909 р.

Афіші «Блакитної троянди» і вечора ...—■ 20 січня (3 лютого) 1909 р. в київській газеті «Рада» було надруковано таке повідомлення:

«Театр Крамського.

«Блакитна троянда», драма на 5 дій Лесі Українки.

Гуртком українських артистів 17 января в театрі Крамського було виставлено, для збільшення фонду по збудуванню пам’ятника Шевченкові і на користь київської «Просвіти», драму Лесі Українки «Блакитна троянда».

Про вечір, присвячений творчості Лесі Українки, газета «Рада» повідомила 24 січня (6 лютого) 1909 р.

В літературно-меморіальному музеї Лесі Українки у Києві (№ Д-372) зберігається друкована афіша про літературно-му-зично-вокальний вечір, організований 22 січня 1909 р. товариством «Просвіта» з нагоди 25-річчя літературної діяльності видатної поетеси. Серед номерів програми вечора, що складався з двох відділів,— читання реферату про літературну творчість Лесі Українки, соло, дуети пісень на слова поетеси, художнє читання її творів та уривки з них, виконання популярних народних пісень. В концерті взяв участь хор товариства «Просвіта» під керівництвом П. Злобіна.

... Критика київська ...— Газета «Рада», 1909, 20 січня (3 лютого), № 15 за підписом «Т. Р.» вмістила рецензію Ю. Квасницького «Блакитна троянда», драма в 5 дій Лесі Українки», в якій негативно оцінювався цей драматичний твір.

155. ДО О. П. КОСАЧ (матері) і О. П. КОСАЧ (сестри).

12 березня 1909 р. Телаві

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 389).

156. ДО Г. М. КОМАРОВОЇ. 23 березня 1909 р. Телаві

Уривок листа вперше надруковано в книзі А. Музички «Леся Українка. її життя, громадська діяльність і поетична творчість». К., 1925.

Подається за першодруком.

Кахетія, Кахеті — історична область у Східній Грузії, була самостійним феодальним князівством. У 1801 р. в складі Грузії Кахетія приєднана до Росії.

♦..Луцький замок...— Руїни стародавнього замку в Луцьку — улюблене місце дитячих розваг Лесі Українки та її друзів у 1879—1881 pp. Спогадам про цей замок поетеса присвятила вірш «Віче» (1901).

Б е д е к е р К.— німецький кииговидавець. Пого путівники по різних країнах німецькою та іншими мовами для туристів користувалися великою популярністю.

Далека царівна — героїня однойменної драми французького письменника Едмона Ростана (1868—1918).

157. ДО РОДИНИ КОСАЧІВ. 13 квітня 1909 р. Телаві

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 563—564.

Подається за автографом (ф. 2, № 390).

... Готувала дещо до друку ...— Мається па увазі драматична поема «На полі крові».

158. ДО Н. К. КИБАЛЬЧИЧ. 16 квітня 1909 р. Телаві

Вперше надруковано в журналі «Літературно-науковий вісник», 1925, кн. 10, с. 134—136.

Подається за автографом (ф. 2, № 938).

... Дівчина, що в нас служить ...— Йдеться, очевидно, про спроту дівчину Марусю, яку взяли на Кавказі до своєї сім’ї на виховання О. А. і Ф. С. Карпови і сприяли її навчанню. Невдовзі вона закінчила жіночу гімназію.

159. ДО М. М. і Б. Д. ГРІНЧЕНКІВ. 29 квітня 1909 р. Телаві

Вперше надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1965, № 6, с. 85-86.

Подається за першодруком.

Спендлер — особа не встановлена.

... «Большею частию лежу на кроват и».— Вислів із твору М. В. Гоголя «Записки сумасшедшего».

160. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 4 травня 1909 р. Телаві

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 391).

Табльдот — загальний стіл, стіл господаря.

161. ДО Ф. М. КОЛЕССИ. 28 травня 1909 р. Телаві

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка, Львів, 1946, с. 53—54.

Подається за автографом (ф. 2, № 947).

... За надіслання початку видрукуваних Ваших записів.— Ймовірно, йдеться про одержання Лесею Українкою від Ф. М. Колесси коректури першого тому «Мелодій українських народних дум», що вийшов у Львові в 1910 р. (другий том цієї праці з’явився у 1913 p.).

162. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 10 вересня 1909 р. Телаві

Вперше падруковано у вид.: Твори в 10-ти т., т. 10, с. 271—272.

Подається за автографом (ф. 2, № 392) з незначними скороченнями.

Горбачевський Іван Якович (1854—1942) — український вчений біохімік, гігієніст та епідеміолог, з 1925 р. академік АН УРСР, знайомий Лесі Українки. 1882—1917 pp. був професором Чеського університету в Празі, а 1902—1903 — його ректором.

... До свого брата в Александрії ...— Кревний І. Горбачевського Посип Іларіоновпч Білинський (1860—1925) — уродженець села Козівка (за новим адміністративним поділом належить до Тернопільського району). Закінчив фармацевтичний інститут у Відні і захистив дисертацію з проблем лікування діабету, друкував наукові праці. Працював аптекарем у Каїрі. Був прогресивною людиною, підтримував культурні стосунки з рідним краєм; давав кошти на видання творів українських письменників, зокрема

І. Франка; допомагав у навчанні дітей зубожілих селянських родив; сприяв лікуванню в Єгипті Лесі Українки, С. Крушсльницької, Д. Яворішцького, Б. Грінченка та ін. У листі від 9 березня 1910 р. до свого родича з села Буцнів, що поблизу Тернополя, Й. І. Білинський писав: «... От 2 місяців є ту (в НеГоиап, 1/2 години залізницею від Каїра) пані Квітка (Леся Українка). Рекомендував мені її дуже професор Горбачевський, як також пана Грінченка, которого велика слабість затримала в Riviera. Паню Квітку видів’єм більше разів. Є то надзвичайно уталантована жеищина. Она маєся ту лучше релятивно, хотя й слабість поважна. Хотіла биту осісти, бо клімат європейський не для неї». (Цей лист, розшуканий краєзнавцем П. Медведиком, знаходиться в рукописному відділі Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР, ф. 441, 543). Під

час першої світової війни її. Білинський вийшов на пенсію і оселився в м. Моптусі (Швейцарія), де й помер.

А л е к с а н д р і я — стародавнє місто в Єгипті, порт на Середземному морі.

Кузина Оксана — так Леся Українка називала свою сестру Оксану, яка 1908 р. одружилася з своїм двоюрідним братом А. Шимановським, проживала біля Лозанни (Швейцарія).

163. ДО Н. К. КИБАЛЬЧИЧ. 28 вересня, 5 жовтня 1909 р. Телаві

Вперше надруковано в журналі «Літературно-науковий вісник», 1925, кн. 10, с. 137—139.

Подається за автографом (ф. 2, № 939).

Куропаткін Олекса Миколайович (1848—1926) — головнокомандуючий