Цукровик - Олександр Мімрук

темні балкони шукаючи глухий зашморг я так багато хотів їм розповісти і спитати хотів не менше ба навіть більше про темні закутки наших кварталів про зарубки на лавках нашого двору про фабричну стіну на якій записані всі імена мертвих і не народжених навіть моє дітлахи оббивають об неї м'яча кожного божого дня написи бліднуть ми не встигли поговорити про головне тому мені сумно сьогодні в цей задимлений вечір пам'яті що ж запалю і я свою білу свічку і на високій фабричній стіні закреслю чергове ім'я «чужинець...»
чужинець що вирвав солодке серце нашого міста вже давно зник він залишив по собі лише купи металобрухту і пустельний бетон колір якого ми ніколи не забудемо сірий це барва нашого неба ми бачили як вигнивала венозна система доріг системи залізниць та теплотрас як колії звужувались зсихаючись під важкою корою іржі маскуючись під трупи дерев щоб обдурити мстиву природу вузли дитячих садків та будинків культури наривали поглядами старих дітей