Цукровик - Олександр Мімрук

Олександр Мимрук
Цукровик 
Двори винограду
«— все що вони залишили нам...»
— все що вони залишили нам це семантика незрозумілі комбінації знаків що потопають між рекламних слоганів ховаються між виборчими агітками та магазинними вивісками часом я плутаюся у їхніх кислотних кольорах плутаюся між причинами та наслідками забуваю імена але кров не обдуриш вона завжди нагадає про забуте винесе на поверхню річища важкий щебінь обов'язку вказавши на потрібний орієнтир наприклад культ космосу навіщо нам весь цей культ космосу? які функції він виконує нав'язуючи нам свої символи? всі ці космонавти на стінах бібліотек і аграрних інститутів всі ці ракети на пісках дитячих майданчиків на мозаїках шкіл і санаторіїв кожен перший назве ім'я першої людини і це буде не адам кожен другий намалює крейдою залізний супутник і це буде зовсім не місяць спочатку тебе віддають на гурток ракетного моделювання а вже потім до дитячого садка і на фасаді його зображена гостропромениста гаряча зірка — найближча зірка у цьому темному наднебессі мені здається нас до чогось готували до чогось великого та героїчного зарубки на спіралях змученої днк ниють наче травмовані кістки