Цукровик - Олександр Мімрук

у моєму місті все по іншому там немає храмів і бруку але є такі ж дерева що спадають плодами на бетон він стає червоним рожевим помаранчевим його рани запікаються дуже швидко зі швидкістю світла тут немає божої домівки і тому наш бог ширяє навколо нас осідлавши вітри та пташині зграї вселившись у пшеничні поля та елеватори доторкнувшись до кожного саду і парку у глибині яких вчорашні діти вивчали любов йому ніколи не стане холодно адже тіла наші не знають холоду розжарені серця мешканців цього міста підігрівають літо віддаляючи полюси на безпечні відстані та останнім часом все більше тривожних новин ринками і школами ходять чутки про велике будівництво і саме тому до автовокзалу під старі акації навезли червоної цегли схоже що нашому богу лаштують пастку затишну тюрму під верхами золотої пластмаси «слухайте всі...» 
слухайте всі дивіться всі у нашому дворі велике свято два будинки навпроти білий та червоний побралися