Гумор та сатира - Ян Ілліч Таксюр

class="book">Лідера держави.

Тут, звісно, заводилися

Кримінальні справи –

Людей хапали, саджали

На строки, що Європу вражали.

Але судові помилки

З’ясувалися з часом:

Адже лідер тої держави

І, справді, був повним

Підо..асом. 

Вірш, написаний під час гри в «LEGО»

Зібрав мій кум так швидко «LEGО»,

Що в мене засвербіло его.

Чому він, Боже, такий вправний,

А в мене руки, наче граблі?

Чому він дума хутко, чітко –

На мене ж і дивитись гидко?

І рішення страшне прийшло в ту мить:

Я хату кумові повинен підпалить.

Яка підступна, виявилось, гра!

Ні, діти, «LEGО» не доводить до добра…

Українська природа
(п'єса на одну дію)

Діючі особи: 

міністр охорони природи Лішачук

головний інспектор держлісгоспу Кругляков,

головний інспектор водоймищ Русаленко

депутат від блоку «Патріотичні патріоти» Тягнишкіль

Лішачук:

Вся Європа нехай знає,

Що природа в нас багата,

Ліс-кругляк з рідного краю

Ешелоном відправляти.

Кругляков:

З півночі повітря згубне

Путін, гад, до нас доніс,

Знов посохли всі дерева

Гине український ліс!

Русаленко:

Річки дуже обміліли,

Вже й води в нас дефіцит.

Шахтарі у цьому винні -

Сланців газ…ой, - антрацит!

Тягнишкіль:

Що ж, панове, нам робити?

Де річки, ліси, земля!

Ні тобі жида втопити,

Ні повісить москаля!... 

Мовний інспектор

Неначе ляпасом по пиці,

Я від образи ледь оговтавсь –

Якась дівчина у крамниці

Мені сказала: «Да пошёл ты!»

І так, ви знаєте, зухвало,

Закон порушивши і право.

«Як, як, – питаю, – ви сказали?

Чому не мовою держави?»

І бачу, погляд вмить розтанув,

Зробився теплим, не похмурим:

«Ну, що ви гавкаєте, пане?

Ідіть вже геть, старий придурок!»

Відчув я совісті ознаки,

Коли почув знайому фразу.

Але зробив дівчині закид:

«Чого б так не сказать одразу?» 

Вгадайте, діти!

Зустрів учора я бандита.

– Ти хто? – питаю.

– Я? Еліта.

Зустрів учора трансвестита.

– Ти хто? – питаю.

– Я? Еліта.

Зустрів учора…

Неумите,

Державним прапором

Обвите,

Волало щось несамовито.

– Ти хто?

– Еліта я, еліта!

Вгадайте, діти,

Що це за країна?

Швиденько! В риму!

Хто сказав «іди на»? 

Міф про Венецію 

Зустрів Миколу нещодавно

В лісі я.

Ну, сіли поруч,

Випили на пні.

– А що за штука то

Венеціанськая комісія?

Не знаєш, Колю?

Той признався:

– Ні.

І вирішили з кумом

Одностайно ми

(Це плід роботи нашого ума)

Якщо обидва ми

Комісії не знаємо –

Нема її! Та і Венеції нема. 

Щаслива новина

Куплю собі новеньку сукню!

І приколю рожевий бант!

Життя бринить! Міняє сутність,

Старі пани ідуть у сутінь,

Дивись, який сумний гарант!

Блискучі взую черевички!

Каблучки в мене та і ця є…

Що сталось, пташко невеличка?

Чому ти так палаєш личком?

Злочинний режим повертається!

Злочинний режим повертається!

Примечания
1

Ворошилов В.Я. — создатель телеигры «Что? Где? Когда?». А.Друзь и Б.Бурда — самые известные участники игры.

(обратно) 2

Вірш написано в 90-х роках, під час перегляду передач студії «Останкіно».

(обратно) 3

Мішель Камдессю — до 2000 року голова МВФ, в якого наша держава полюбляла колись просити гроші. Зараз, на іншій посаді. Але, я впевнений, ми завжди знайдемо собі якесь нове Камдессю.

(обратно) 4

колеса — наркотичний засіб.

(обратно)