Вибрані твори в двох томах. Том 1 - Володимир Миколайович Сосюра

‘“Вміє розставатись той, хто вмів любить”— рядок із вірша М. Рильського “Яблука доспіли, яблука червоні...”

ІЗ ЗБІРКИ “СОЛОВ’ЇНІ ДАЛІ (1957)

Солов’їні далі: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1957. — 168 с.

До збірки включено 137 віршованих творів.

“Солов'їні далі, далі с о л о в’ їн /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 5.

“Так тихо вгорі наді м н о /о...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 17.

“Уже давно о д р у м ’ я н і л и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 20.

“Б а г р я н о-ж о в т и й лист кудись за вітром лин е...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 21.

“Зорі облетіла жоржин а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 24.

“У пісні юність ожив а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 26.

“Шум у ю т ь сосни, грають вод и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 35.

“Карпатські гори, мов застиглі хмар и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 37.

“Блиснула мечами хмарна вись над нами...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 51.

“День о д с я я в. Зустрічі, розмови". — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 63.

“Я а траві роса і с к р и с т а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 65.

Учитель.*— Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 69—70. Вірш присвячено пам’яті свого учителя В. М. Смирнова.

“Знову пахне липа юністю, весно ю”. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 72.

Юнакові. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 73—74. В архіві В. М. Сосюри зберігся автограф першого варіанта, написаного 12 жовтня 1955 р. у Ворошиловграді, як зазначив автор, “На літвиступі в будинку техніки перед учнями ремісничої школи” (ЦДАМЛМУ. - Ф. 44. - Оп. 1. - № 216):

ЮНАКОВІ

Я від душі кричу всієї: нехай того пожре черва, хто мову матері своєї, як чорний зрадник забува.

Поглянь, ідуть сини Росії, над ними сонце і блакить, і повна сили і надії їх мова радісно звучить.

Вони, як пісня, над землею, надія й сила їх — Москва!

І мову матері своєї ніхто із них не забува.

В борні за щастя і за мрії у нас одна із ними путь.

Так будь же й ти, як син Росії, й своєї мови не забудь.

Ворошиловград, 12/Х—55

“П р о щось задумалась з е м л я...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 83.

Батько. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 89—

90.

“Ц ерковний дзвін пливе, в висота *...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 91.

“М аленьким хлопчиком, д о д о м у...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 97.

“Я з н о в згадав багряні мак и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 101.

“ Осінній вітру свист і плач дротів у п о-л /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 103.

“Т о й я р о к, ч а в у н к а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 104—105.

“М и довго мовчали. Розлука. Любо в...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 114.

“Літо даленіє, даленіє літ о...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 115.

“Вітер осені ш а л е н о...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 116.

“Лебедині крила...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 117.

“Іти пішла, о друже мили й...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 119.

“Щ ось мені згадалося, що давно о д с н и л о-с я...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 120.

“Де та стежка люба, стежка у сад у...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 121.

“Ти проснись, моє к о х а н н я...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 122.

“/ р і ч к а, і л у к и в тумана х...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 123.

“Я тим молодий, що між нам и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 125.

“Я е тоне, ні, в життя бурхливім мор /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 126.

“Цвіт садів...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 127.

“Київські вулиці, білі каштан и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 131.

“Там, де гуляли ми з т о б о ю...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 134.

“Збулися всі сни і наді /...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 141.

Бабине літо. — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 152.

“ Тополі синій шум і зірка в е ч о р о в а...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 156.

“Я а д озером хиляться віт и...” — Подається і датується за зб. “Солов’їні далі”, с. 161.

ІЗ ЗБІРКИ “БІЛЯ ШАХТИ СТАРОЇ” (1958)

Біля шахти старої. — К.: Молодь, 1958. — 200 с.

До збірки включено 128 віршованих творів. Усі твори не датовані. Збірка має присвяту: “Моїй онученьці Орисі”.

‘Орися — дочка третього, найменшого сина поета Володимира Володимировича Сосюри.

“Ой ви, далі, ви, далі...” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 61. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — К.: ДВХЛ, 1959. - С. 275.

Ти рвала ожину. — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 62. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. — С. 276.

“Лети вперед, лети, мій спів!” — Подається за зб. “Біля шахти старої”, с. 67. Датується за вид.: Сосюра В. Лірика. — 1959. - С. 281.

“М о є серце уже од розлуки не плач е...” — Подається за зб. “Біля шахти