Вирок для магесси - Надія Залива

Дівчина задоволено посміхнулася і кинула листа в камін. Папір спалахнув зеленим світлом і за мить згорів ущент.

Карміна лиш на мить зморщила носика від прояву темної магії і потяглася за другим листом. Тут теж був відбиток магії, але вона вже не дозволить так просто розкрити конверт. Магесса прошепотіла закляття, і сургуч спалахнув білим вогнем. Магічний захист було знято, і дівчина прочитала другий лист.

«Міледі.

Ми сповіщені про запрошення герцога Аберкорна. Рекомендуємо вам прийняти його».

Цей лист був ще коротшим за попередній, і також не мав підпису. Він, як і попередній, вирушив у камін з невеликою різницею: тут зеленого полум’я не було.

Карміна перебрала решту листів. Всі вони стосувалися справ у Фландрській марці. Рахунки, прохання та звіти. Їх накопилося досить багато, тому наступну годину маркіза присвятила справам своєї марки.

– Глен! – покликала дівчина.

– Міледі, – через хвилину керуючий увійшов до кімнати.

– Завтра вранці я їду в замок Аберкорна, підготуй все необхідне для поїздки, – Карміна вже ходила по кімнаті, роздумуючи над подальшими діями.

– Добре міледі. Що не будь ще?

– Ні, Глен, це все.

– Як щодо вечері?

– Що? – Карміна виринула зі своїх роздумів і здивовано подивилася на керуючого.

– Куди подавати вечерю?

– До кабінету. І простеж, щоб до ранку мене не турбували.

– Так, міледі.

Карміну чекала довга безсонна ніч. Завтра вона мала виконати замовлення «темних».