Що таке антична філософія? - П'єр Адо

183

Платон, Держава, 518 c.

184

Див. вище, c. 47, прим. 3.

185

Hadot І. Arts libéraux… — P. 15.

186

Brisson L. Présupposés… — P. 480.

187

Платон, Держава, 618 b / Пер. Д. Коваль.

188

Платон, Лист VII, 340 c—d.

189

Лист VII, 327 b, 331 d, 336 с.

190

Rabow P. Paidagogia. Die Grundlegung der abendlandischen Erziehungskunst in der Sokratik. — Göttingen, 1960. — S. 102.

191

Платон, Тімей, 89 d—90 a.

192

Платон, Держава, 571—572.

193

Платон, Закони, VII, 808 b—c.

194

Платон, Держава, 604 b—c.

195

Про вправи такого типу в «Крітоні» див.: Martens Е. Die Sache des Sokrates. — Stuttgart, 1992. — S. 127.

196

Платон, Федон, 64 a. Див.: Di Giuseppe R. La teoria délia morte nel Fedone platonico. — Il Mulino, 1993.

197

Schaerer R. La Question platonicienne… — P. 41.

198

Parain B. Le langage et l’existence // L’Existence / Recueil collectif. — Paris, 1945. — P. 173.

199

Платон, Федон, 115 c—d.

200

Платон, Держава, 486 a—b / Пер. Д. Коваль.

201

Платон, Теетет, 173—176.

202

Rabbow P. Paidagogia… — S. 273.

203

Платон, Теетет, 176 b—с.

204

Платон, Федр, 249 b і далі.

205

Платон, Федр, 253 а.

206

Платон, Бенкет, 209 Ь—с.

207

Див. вище, с. 42—43.

208

Ґьоте, Розмова з Екерманом від 12 травня 1825.

209

Платон, Бенкет, 210—212.

210

С. 90 — Елевсинські містерії — обряди, що відбувались в м. Елевсині, на честь богині родючості Деметри та її доньки Персефони. Участь в містеріях передбачала два рівня посвячення у таємниці. — Прим. перекладача.

211

Цитується А. Пармантьє: Parmentier A. La philosophie de Whitehead et le problème de Dieu. — Paris, 1968. — P. 222, n. 83: «Концепт завжди просякнутий емоцією, тобто надією, побоюванням, ненавистю, або ж твердим бажанням чи задоволенням від аналізу…»

212

Parmentier A. La philosophie de Whitehead… — P. 410, n. 131.

213

Платон, Лист VII, 341 с.

214

Платон, Федр, 275—277. Про невідповідності письмового закону та переваги царського слова див., також: Платон, Політик, 294 с—300 с.

215

Платон, Федр, 275 е.

216

Див.: Goulet R. Axiothea // Goulet R. Dictionnaire des philosophes antiques. — T. 1. — Paris, 1994. — P. 691.

217

Gaiser K. Philodems Academica… — S. 148.

218

Див.: Schaerer R. La Question platonicienne… — P. 171; Міттельштрас (Mittelstrass J. Versuch über den sokratischen Dialog… — S. 26) сигналізує про небезпеку, пов’язану з цим стиранням постаті Сократа, переходу від діалогу до монологу та від філософської «форми життя» до «професійного філософського дослідження»…

219

Schaerer R. La Question platonicienne… — P. 67.

220

Ibid. — Р. 174; це, як говорить Аристотель (Поетика, 1447 b) міметичні та поетичні твори.

221

Brisson L. Présupposés… — P. 480.

222

С. 94 — фр. дієслово former має назагал ті самі значення, що й укр. слово «формувати», однак похідний від нього іменник — formation, вживається і у значенні результату формування особистості шляхом набуття нею культурних і професійних навиків, тобто є відповідником укр. слова «освіта» у виразі «мати освіту» (на відміну від найпоширенішого значення укр. слова «освіта», відповідником якого є фр. «éducation», що має також і значення «виховання»; пор. з рос. образование, нім. Bildung). Оскільки П. Адо обігрує значення пари однокорінних слів формувати/інформувати — двох аспектів освітньої діяльності, фр. слово formation передається укр. словом «формування» (див., наприклад, підзаголовок на с. 77 [у електронній версії — підзаголовок Формування та дослідження в Академії. — Прим. верстальника.]). — Прим. перекладача.

223

Платон, Політик, 285 c—d.

224

Про діалоги Платона див. блискуче резюме Л. Брісона в його статті «Платон» в: Jaffro L., Labrune М. Gradus philosophique. — Paris, 1993. — P. 610—613, яка надихнула мене на наступні сторінки.

225

Платон, Парменід, 135 b.

226

Brisson L. Platon // Gradus philosophique… — P. 611.

227

Ця тріада постає в «Евтіфроні», «Крітоні», «Теететі», «Політику», «Парменіді», «Федрі», першому «Алківіаді», «Горгії», «Державі», «Тімеї», «Законах», сьомому «Листі».

228

Schaerer R. La Question platonicienne… — P. 247.

229

Аристотель, Метафізика, І, 982 а 15.

230

Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 68—105.

231

Діоген Лаерцій, Життя філософів, V, 4.

232

Bodéüs R. Le Philosophe et la cité. Recherches sur les rapports entre morale et politique dans la pensée d’Aristote. — Paris, 1982. — P. 171; Bien G. Das Theorie-Praxis Problem und die politische Philosophie bei Plato und Aristoteles // Philosophisches Jahrbuch. — 1968—1969. — Bd. 76. — S. 264—314.

233

Аристотель, Політика, VII, 2, 1324 а 30; М.-Ш. Батаяр (Bataillard М.-Ch. La Structure de la doctrine aristotélicienne de vertus éthiques / Thèse, Université de Paris IV—Sorbonne. — P. 348) розрізняє засадничо три етичних рівня у Аристотеля, «пересічної людини», «красивої і доброї людини», і людини «споглядальної»; Demont P. La cité grecque archaïque et classique et l’idéal