Що таке антична філософія? - П'єр Адо

пізнання у найрізноманітних областях, якими володіє освічена людина, але в яких не спеціалізується. Поняття загальної культури походить від гр. παιδεία, перекладеної Ціцероном лат. словом humanitas. За доби Відродження загальна культура часто ототожнювалася з «вільними мистецтвами» (граматика, діалектика, риторика, арифметика, музика, геометрія та астрономія). Упродовж усієї своєї історії загальна культура не зводилася лише до пізнань, і була нероздільно пов’язана з вихованням. Так, до неї часто включають не лише ерудицію, а й мовні та цивілізаційні навики, а також правила поведінки включно з правилами етикету. Цей зв’язок загальної культури з вихованням і сьогодні викликає дискусії: з одного боку, вона критикується як засіб дискримінації тих, хто нею не володіє — окремих індивідів (у розвинутих суспільствах) та цілих спільнот (з відмінною культурою), з іншого — прогрес спеціалізації освіти, який витісняє загальну культуру з освітніх програм, сприймається як крах зв’язку ідеї освіти з вихованням людини. — Прим. перекладача.

33

Див. різні погляди на цей предмет: Joly R. Le thème philosophique des genres de vie dans l'Antiquité classique. — Bruxelles, 1956; Burkert W. Platon oder Pythagoras? Zum Ursprung des Wortes «Philosophie» // Hermes. — 1960. — Bd. 88. — S. 159—177; Vogel C.J. de Pythagoras and Early Pythagoreanism. — Assen, 1966. — P. 15, 96—102. Я, так само як і Вальтер Буркерт, вважаю, що анекдот, розказаний Гераклітом Понтійським (Діоген Лаерцій, І., 12; Цицерон, Тускуланські бесіди, V, 8; Ямвліх, Життя Піфагора, 58) є проекцією на Піфагора Платонового поняття philosophia.

34

Геракліт, В 35 (Dumont, р. 134; див. примітку Ж.-П. Дюмона на с. 1236 цього видання, який висуває сумніви щодо автентичності слова «філософ»); про те саме див.: Diels-Kranz, Die Vorsokratiker, Bd. І. — Dublin-Zürich, 1969. — P. 159.

35

Геродот, Історії, І, 30 / Пер. А. Білецького.

36

Див. вище, с. 17 [у електронній версії — розділ Historia перших мислителів Греції. — Прим. верстальника.]; якщо Геракліт і справді говорив про філософів у своєму 35 фрагменті (див. прим. 2 до с. 23 [у електронній версії — прим. 34. — Прим. верстальника.]), то у цьому разі варто зазначити, що він пов’язував філософію з таким збиранням відомостей.

37

Про слово philosophos див. також: Havelock Е.А. Préfacé to Piato. — Cambridge, Mass., 1963. — P. 280—283; Burkert W. Platon oder Pythagoras… — S. 172.

38

Фукідід, Історія Пелопонеської війни, II, 40, 1 / Пер. А. Білецького.

39

Ісократ, Панегірик, §47.

40

С. 26 — П. Адо обігрує подвійне значення фр. слова savoir, яке означає і «знати» і «вміти»; іменник «уміння» французькою звучить як savoir-faire, тобто буквально «знати [як] робити» або «вміти робити».

41

Gladigow В. Sophia und Kosmos. — Hildesheim, 1965; Kerferd G.B. The Image of the Wise Man in Greece in the Period before Plato // Images of Man, Mélanges Verbeke. — Louvain, 1976. — P. 18—28.

42

Гомер, Іліада, 15, 411.

43

Гомер, Гімн Гермесу, І, 511.

44

Bollack J. Une histoire de sophiê (див. також Gladigow W. Sophia und Kosmos…) // Revue des études grecques. — 1968. — T. 81. — P. 551.

45

Солон, Елегії, І, 52.

46

Гесіод, Теогонія, 80—103.

47

С. 28 — гр. слово Ψυχαγωγία можна перекласти як «керування душею», «духовне наставництво» чи, ширше, як «душевну терапію». В Давній Греції ним позначалась релігійна церемонія, яка проводилась з метою заспокоїти душі мертвих. У XX столітті з’являється також психагогіка — душевна терапія чи психотерапія, яка поєднує підходи психіатрії та педагогіки. — Прим. перекладача.

48

Romeyer-Dherbey G. Les Sophistes… — P. 45—49; Lain Entralgo P. The Therapy of the Word in Classical Antiquity. — New Haven, 1970 (див. F. Kudlien, Gnomon, 1973. — P. 410—412).

49

Гесіод, Теогонія, 55.

50

Гесіод, Теогонія, 37.

51

Див.: Epicure. Lettres, maximes, sentences / Traduit et commenté par J.-F. Ballaudé. — Paris, 1994. — 210. (сентенція 10).

52

Платон, Держава, 486 a.

53

Феогнід, Елегійні поеми, 1072, 213.

54

Snell В. Leben und Meinungen der Sieben Weisen. — München, 1952.

55

Платон, Протагор, 343 а—b.

56

Robert L. De Delphes à Oxus. Inscriptions grecques nouvelles de la Bactriane // Académie des inscriptions et belles-lettres. Comptes rendus. — 1968. — P. 416—457.

57

Hadot I. The Spiritual Guide // Classical Mediterranean Spirituality Egyptian, Greek, Roman / Ed. A.H. Armstrong. — New York: Crossroad, 1986. — P. 441—444.

58

Фрасимах, A VIII.

59

Deman Th. Socrate et Jésus. — Paris, 1944. Про Сократа див.: Wolff F. Socrate. — Paris, 1985; Martens E. Die Sache des Sokrates. — Stuttgart, 1992.

60

Див. розділ «Родинний альбом» книги Ф. Вольфа, який блискуче описує їх різні особистості: Wolff F. Socrate… — P. 112—128.

61

Аристотель, Поетика, 1447 b 10. Див.: Müller C.W. Die Kurzdialoge der Appendix Platonica. — München, 1975. — S. 17 u.w.

62

Платон, Апологія Сократа, 20—23.

63

С. 35 — тут і далі, цитуючи Платона, П. Адо передає гр. слово σοφία фр. словом savoir (знання чи уміння, див. прим. до с. 26 [у електронній версії — прим. 40. — Прим. верстальника.]), навіть якщо у фр. перекладах, на які він посилається, стоїть sagesse (мудрість). Укр. перекладачі творів Платона передають σοφία як «мудрість»; в укр. перекладі книги П. Адо у випадку, коли цитується виданий укр. переклад Платона, текст останнього передається без змін, у випадку перекладу цитат Платона з фр. тексту — в інтерпретації П. Адо. — Прим. перекладача.

64

Платон, Апологія Сократа, 23 b / Тут і далі пер. Й. Кобіва.

65

Платон, Держава, І, 337 а /