Що таке антична філософія? - П'єр Адо
Своєю чергою П. Адо пропонує переглянути значення філософії доби еллінізму та Римської імперії. Він наполягає, що поступ філософії в цей період стає помітним, якщо не зводити античну філософію до теорії, адже «філософські твори античності писались не для того, щоб викласти систему, а для того, щоб справити вплив»[902]. На його думку антична філософія у своєму соціальному і життєвому аспекті відрізняється від філософії новочасної, бо античні філософські тексти «завжди були призначені для вузької публіки: на відміну від новочасних книг, які можуть читатись де завгодно, коли завгодно і будь-ким, античні тексти мали чітких адресатів — або групи учнів, або окремого учня; їх завжди писали в конкретних умовах: або для того, щоб прочитати під час лекції, або щоб адресувати тому, хто щось запитав»[903]. Підхід до філософського тексту як до духовної вправи уможливив перегляд значення тих жанрів філософської літератури, які сьогодні залишаються поза увагою істориків філософії, схильних вивчати лише виклади систем і теорій: «Утішання та листування є літературними жанрами, за допомоги яких філософ звертався до своїх учнів чи своїх друзів в конкретних обставинах… Зрештою, це просто інші форми діалогу. Ці літературні форми — діалог, утішання, листування, продовжували існувати в середньовіччі, за доби Відродження і ще в XVII столітті, але вже у вигляді літератури, тоді як навчання філософії позбавилось діалогічної форми»[904]. Твори подібних жанрів, передусім «Підручник» Епіктета[905] і «Роздуми» Марка Аврелія[906] перебувають в центрі уваги «зрілого» П. Адо, але він не обмежується античною філософією — окрім вже згадуваного Вітґенштайна, він віднаходить елементи духовних вправ у текстах Декарта, Ніцше та інших, а Ґьоте навіть присвячує окрему книгу «Не забувай жити. Ґьоте і традиція духовних вправ»[907].
Переносячи увагу з теорії на спосіб життя, П. Адо не може вважати античну філософію в цілому чи на якомусь з її етапів взірцем філософування, він навіть наголошує на історичній довільності канону історії античної філософії — того набору імен, текстів та ідей, з яким ми ототожнюємо її як інтелектуальний та духовний феномен[908]. Залишаючи без остаточного розв’язання питання про занепад античного розуміння філософії в Новий час, він намагається показати, що таке розуміння не зникає повністю і, більше того, що поширене сьогодні розуміння філософії також коріниться в античності: «в певному сенсі можна сказати, що завжди існували дві супротивних концепції філософії, одна робила наголос на дискурсивний полюс, інша — на полюс вибору життя»[909].
Зрозуміло, що книга, написана з таких позицій, не обмежується викладом «поглядів» античних філософів: за улюбленим висловом її автора вона покликана не лише інформувати, а й формувати. Розповідаючи про античну філософію як історичний феномен, книга пропонує читачу авторське розуміння філософії і, що можливо є найважливішим, спосіб прочитання філософських (і не тільки античних) текстів. З цим пов’язана трудність книги — написана для широкої публіки, вона спирається на численні оригінальні тексти античних авторів, часто в перекладі чи інтерпретації самого П. Адо, який не задовольняється наявними французькими перекладами. Це справжній виклик для перекладача книги та її україномовного читача, оскільки багато цитованих у книзі текстів не перекладені українською, а перекладені далеко не завжди сумісні з обраною П. Адо інтерпретацією. Але згадана трудність не є чужою філософському вимірові книги: сьогодні робота з текстами стала невід’ємною частиною філософування і без вдумливого читання та інтерпретації текстів філософія не може стати вправою, що трансформує людину. Сподіваюсь, що читання українського перекладу книги П. Адо не лише переконає читачів у цьому, а й стане для них такою вправою.
Сергій Йосипенко,
доктор філософських наук
ЗМІСТ
Переднє слово …7
• Перша частина
Платонове визначення філософа і те, що йому передує …16
I. ФІЛОСОФІЯ ДО ФІЛОСОФІЇ …16
Historia перших мислителів Греції …16
Paideia …19
Софісти V століття …20
II. ПОЯВА ПОНЯТТЯ «ФІЛОСОФУВАННЯ» …22
Свідчення Геродота …22
Філософська діяльність, гордість Афін …24
Поняття sophia …26
III. ПОСТАТЬ СОКРАТА …32
Постать Сократа …32
Сократове незнання та критика софістичного знання …35
Заклик «індивіда» до «індивіда» …41
Сократове знання: абсолютна цінність морального наміру …45
Турбота про себе, турбота про інших …50
IV. ВИЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФА В «БЕНКЕТІ» ПЛАТОНА …54
«Бенкет» Платона …54
Ерос, Сократ і філософ …57
Ісократ …68
• Друга частина
Філософія як спосіб життя …70
V. ПЛАТОН І АКАДЕМІЯ …70
Філософія як форма життя у Платонівській академії …70
Філософський дискурс Платона …90
VI. АРИСТОТЕЛЬ ТА ЙОГО ШКОЛА …98
«Теоретична» форма життя …98
Різні рівні «теоретичного» життя …104
Межі філософського дискурсу …112
VII. ЕЛІНІСТИЧНІ ШКОЛИ …117
Загальна характеристика …117
Кініки …140
Пірон …144
Епікурейство …148
Стоїцизм …165
Аристотелізм …182
Платонівська Академія …183
Скептицизм …187
VIII. ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ ДОБИ ІМПЕРІЇ …191
Загальна характеристика …191
Плотин та Порфірій …205
Неоплатонізм після Плотина, теургія …221
IX. ФІЛОСОФІЯ І ФІЛОСОФСЬКИЙ ДИСКУРС …225
Філософія та двозначність філософського дискурсу …225
Духовні вправи …235
Мудрець …289
Висновки …304
• Третя частина
Розрив і тяглість. Середньовіччя та Новий Час …307
X. ХРИСТИЯНСТВО ЯК ФІЛОСОФІЯ ОДКРОВЕННЯ …307
Самовизначення християнства як філософії …307
Християнство та антична філософія …321
XI. ЗНИКНЕННЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ АНТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ФІЛОСОФІЇ …328
Ще раз про християнство та філософію …328
Філософія як служниця теології …330
Віртуози розуму …335
Незнищенність концепції філософії як способу життя …339
XII. ПИТАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ …353
БІБЛІОГРАФІЯ …368
ХРОНОЛОГІЯ …376
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК …385
ПРИМІТКИ ПЕРЕКЛАДАЧА …395
С. Йосипенко Філософія як спосіб життя та історія античної філософії П’єра Адо …401
Інформація видавця
УДК 1/14(37+38)(091)
ББК 87.3(0)
А31
Адо П.
А31 Що таке антична філософія? / Переклад з французької С. Л. Йосипенка. — К: Новий Акрополь, 2014. — 428 с.
ББК 87.3(0)
© Éditions Gallimard, 1995
© С. Л. Йосипенко, переклад українською мовою, примітки, післямова,
