Що таке антична філософія? - П'єр Адо
66
Аристотель, Про заперечення софістів, 183 b 8.
67
Цицерон, Лукулл, 5, 15. Про Сократову іронію див: Schaerer R. Le mécanisme de l’ironie dans ses rapports avec la dialectique // Revue de métaphysique et de morale. — 1941. — T. 48. — P. 181—209; Jankélévitch V. L’Ironie. — Paris, 1964; див. також присвячений Сократові розділ «Лекцій з історії філософії» Ґ. В. Ф. Геґеля.
68
Платон, Бенкет, 174 d—175 d.
69
Платон, Бенкет, 175 d / Тут і далі пер. У. Головач.
70
Платон, Теетет, 150 d.
71
Платон, Лахет, 187 е 6.
72
Платон, Апологія Сократа, 30 е.
73
Там само, 29 d—e.
74
Платон, Апологія Сократа, 36 с.
75
Платон, Бенкет, 221 c—d.
76
Платон, Теетет, 149 а.
77
Платон, Бенкет, 215 с; 218 b.
78
Див.: Ioppolo А.М. Opnione е scienza. — Napoli: Bibliopolis, 1986. — P. 163.
79
Döring K. Der Sokrates des Aischines von Sphettos und die Frage nach dem historisches Sokrates // Hermes. — 1984. — T. 112. — P. 16—30. Див., також: Müller C.W. Die Kurzdialoge… — S. 233, n. 1.
80
Платон, Феаг, 130 d. Див.: Müller C.W. Die Kurzdialoge… — S. 128, n. 1
81
Платон, Бенкет, 215 с—е; 216 а.
82
Платон, Бенкет, 221 е.
83
Ксенофонт, Спогади, IV, 4, 5.
84
Платон, Апологія Сократа, 28 b.
85
Там само, 29 а—b.
86
Там само, 29 Ь—с.
87
Там само, 29 е—30 а.
88
Сократ у Аристотеля, Нікомахова етика, VII, 3, 1145 b 21—27.
89
Сократ у Аристотеля, Евдемова етика, І, 5, 1216 b 6—8; Ксенофонт, Спогади, III, 9, 5.
90
С. 48 — перше і буквальне значення фр. слова réaliser — «здійснювати» (перетворювати на дійсність, реальність), «робити реально існуючим». — Прим. перекладача.
91
А.-Ж. Вольке говорить про так званий Сократів інтелектуалізм наступним чином: «Сократова діалектика поєднує нероздільно пізнання добра та вибір добра» (Voelke A.-J. L’idée de volonté dans le stoïcisme. — Paris, 1973. — P. 194).
92
Платон, Апологія Сократа, 28 b і далі.
93
Платон, Крітон, 50 а.
94
Платон, Федон, 98 е—99 а / Пер. Й. Кобіва.
95
Платон, Апологія Сократа, 41 d.
96
Платон, Апологія, 38 а / Пер. Й. Кобіва.
97
Merleau-Ponty М. Eloge de la philosophie et autres essais. — Paris, 1965. — P. 38.
98
Платон, Апологія, 38 а / Пер. Й. Кобіва.
99
Merleau-Ponty М. Eloge de la philosophie… — P. 44.
100
Ibid. — P. 48.
101
Платон, Апологія, 33 Ь; 31 а—b / Пер. Й. Кобіва.
102
Див.: Dihle A. Studien zur griechischen Biographie. — Gottingen, 1970. — S. 13—20.
103
Плутарх, Чи є політика справою старих, 20, 796 d.
104
Про використання слова philosophie та схожих слів у Платона див.: Dixsaut М. Le Naturel philosophe. — Paris, 1985.
105
Платон, Бенкет, 223 c—d / Тут і далі пер. У. Головач.
106
Hölderlin, Der Rhein.
107
Ніцше, Народження трагедії, §13 / Пер. О. Фешовця.
108
Babut D. Peinture et dépassement de la réalité dans le Banquet de Platon // Revue des études anciennes. — 1980. — T. 82. — P. 5—29; ця стаття передрукована в: Parerga. Choix d’articles de D. Babut. — Lyon, 1994. — P. 171—196.
109
С. 56 — у фр. перекладах «Бенкету» бога Ероса називають його латинізованим ім’ям — Amour (фр. «любов»), через це в оригінальному тексті П. Адо звороти на кшталт «риси постатей Ероса та Сократа мають тенденції до злиття» чи «похвала Ероса Сократом» звучать як «риси постатей Любові та Сократа», «похвала Любові Сократом»; в укр. перекладі тексту П. Адо ім’я бога Amour передається як «Ерос», а слово amour — як «любов». — Прим. перекладача.
110
Платон, Бенкет, 202 е.
111
Платон, Бенкет, 203 а і далі.
112
Платон, Бенкет, 203 c—d.
113
Платон, Бенкет, 203 d.
114
Платон, Бенкет, 174 а; 203 c—d; 220 b. Див.: Jankélévitch V. L’Ironie. — Paris, 1964. — P. 122—125.
115
Приклади можна знайти у Діогена Лаерція, Життя філософів, II, 27—28.
116
Аристофан, Хмари, 445 і далі / Пер. Б. Тена.
117
Платон, Бенкет, 175 е; 221 е.
118
Платон, Бенкет, 215 с.
119
Платон, Бенкет, 220 a—d.
120
Платон, Бенкет, 203 е і далі.
121
Див.: Платон, Федр, 278 d.
122
Див. с. 26 і 357 цієї книги.
123
Платон, Бенкет, 204 а.
124
Платон, Бенкет, 204 b.
125
