Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

г) наочно-дійовим.

10. Вид мислення, пов’язаний із практичними діями над предметами, — це:

а) абстрактно-логічне мислення;

б) наочно-образне мислення;

в) предметно-дійове мислення;

г) практичне мислення.

11. Домінуючим у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є такий вид мислення:

а) наочно-образне;

б) наочно-дійове;

в) дедуктивне;

г) абстрактно-логічне.

12. Наочно-дійове мислення пов’язане з оперуванням:

а) поняттями;

б) уявленнями;

в) предметами;

г) судженнями.

13. Наочно-образне мислення пов’язане з:

а) оперуванням поняттями;

б) рефлексією;

в) оперуванням судженнями;

г) оперуванням уявленнями.

14. Аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння — це операції такого пізнавального психічного процесу:

а) уяви;

б) уваги;

в) мислення;

г) сприймання.

15. Групування предметів за подібністю основних ознак, властивих усім предметам даного виду, визначається як:

а) узагальнення;

б) порівняння;

в) класифікація;

г) абстрагування.

16. Уявне об’єднання предметів, явищ за їх загальними й суттєвими ознаками відоме як:

а) аналіз;

б) синтез;

в) узагальнення;

г) класифікація.

17. Розумовий розподіл предметів і явищ на частини або властивості (форма, колір, смак) — це:

а) аналіз;

б) синтез;

в) порівняння;

г) узагальнення.

18. Мислительна операція, що полягає в розчленуванні об’єкта мислення як цілого на частини за допомогою внутрішніх або зовнішніх операцій — це:

а) абстрагування;

б) аналіз;

в) синтез;

г) узагальнення.

19. Зіставлення предметів і явищ, знаходження подібності та відмінності між ними — це:

а) синтез;

б) порівняння;

в) узагальнення;

г) аналіз.

20. Встановлення подібності й відмінності між предметами і явищами реального світу називається:

а) порівняння;

б) аналіз;

в) абстрагування;

г) конкретизація.

21. Який вид мислення представлений такими характеристиками: розгорнуте в часі; має чітко виражені етапи; усвідомлюється суб’єктом:

а) інтуїтивне;

б) аналітичне;

в) абстрактне;

г) синтетичне.

22. Прогностично-комбінаторний склад мислення характеризується:

а) здатністю до включення інформації на підсвідомому рівні;

б) здатністю до перебору варіантів певної ситуації, стратегій і тактик;

в) здатністю до передбачень про можливі наслідки на випадок невдачі;

г) здатністю до аналізу у стресовій ситуації.

23. До характеристики мислення належить:

а) узагальнення;

б) опосередкування;

в) зв’язок з вирішенням певної задачі;

г) узагальнення, опосередкування та зв’язок з вирішенням певної задачі.

24. Яка із перерахованих рис не є специфічною для творчого мислення:

а) надійність;

б) пластичність;

в) гнучкість;

г) оригінальність.

25. Здатність людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них характеризує таку якість мислення, як:

а) гнучкість;

б) критичність;

в) широту;

г) креативність.

26. Якість мислення, яка визначає свободу вибору завдань та їх рішення, — це:

а) критичність і гнучкість;

б) симультантність і широта;

в) самостійність;

г) глибина.

27. Думка про загальні, найсуттєвіші ознаки предметів чи явищ дійсності, називається:

а) судженням;

б) поняттям;

в) умовисновком;

г) дедукцією.

28. Думка, у якій що-небудь стверджується або заперечується про предмет, — це:

а) поняття;

б) умовисновок;

в) судження;

г) силогізм.

29. Дедуктивне міркування називається:

а) обґрунтуванням;

б) умовисновком;

в) поняттям;

г) судженням.

30. Логічний перехід у процесі мислення від загального до часткового називається:

а) індукцією;

б) дедукцією;

в) поняттям;

г) судженням.