Основи загальної психології. Том I - Оксана Василівна Полозенко

Показником часу є середній арифметичний час. Затрачений на розв’язання анаграм. А показник рангу відповідає номеру найскладнішої із розв’язаних анаграм.

Аналіз результатів

Аналізуючи результати дослідження, важливо визначити насамперед стратегію розв’язування досліджуваним завдань, з’ясувавши, змістовність перебігу у нього процесу мислення. Стратегія розв’язування може бути:

а) хаотичною, невпорядкованою, при якій розв’язування характеризується безсистемним пошуком і висуненням значної кількості задумів, логічно не пов’язаних між собою. Висунуті в цьому разі гупоти не піддаються остаточній перевірці;

б) формально-алгоритмічною, якій властиве послідовне перебирання можливих варіантів розв’язування з окремими поверненнями до раніше розглянутих, при цьому домінує продуктивний рух у змістовному плані і явно недостатнє регулювання

— у смисловому;

в) змістоадаптивною, коли є логічно пов’язаний рух за семантично вагомими ознаками, коли ведучим є рух думки в рівнях, що утворюють смислову сферу, а саме — особистісному та рефлексивному;

г) згорнутою, для якої характерна скороченість оціночних дій і злиття їх з пошуковими, що дозволяє досить швидко знаходити правильний розв’язок.

Рефлексія мислення дозволяє під час розв’язування завдань виробити ефективну стратегію і прискорити мислитель ну діяльність. У запропонованій методиці рефлективність проявляється в зміні стратегії розв’язування в ході виконання завдання. При цьому потрібно звернути увагу на вплив розв’язку попередньої анаграми на наступні.

Важливо враховувати у навчанні роль мислення. Високий рівень розвитку властивостей мислення, які входять у структуру навчання, забезпечує легкість і швидкість аналізу й узагальнення ознак, суттєвих для вирішення проблеми. Цей рівень рефлективності виконує функції контролю й оцінки людиною власних розумових дій, дає можливість виявити і враховувати свої помилки, оцінювати правильність пошуків нових шляхів розв’язування завдань. У дослідженні на цей рівень вказує показник рангу, не нижчий за 12–13.

Рівень сформованості рефлективності мислення встановлюють за допомогою таблиці, у якій літерою К позначено коефіцієнт сформованості рефлексії.

На підставі даних про рівень сформованості рефлективності мислення, аналізу стратегії розв’язування анаграм і показника швидкості розумових процесів складають рекомендації досліджуваному про поліпшення його навчальної діяльності, враховуючи при цьому індивідуальні особливості темпераменту, властивості характеру і навички роботи з літерами.

1. Психічний процес, який дозволяє відображати навколишню дійсність узагальнено, опосередковано та встановлювати зв’язки між предметами і явищами, — це:

а) пам’ять;

б) увага;

в) воля;

г) мислення.

2. Онтогенез мислення — це перехід:

а) від наочно-дійового через наочно-образне до словесно- логічного мислення;

б) від наочно-образного через словесно-логічне до наочно- дійового мислення;

в) від словесно-логічного через наочно-образне до наочно-дійового;

г) від наочно-логічного до образного.

3. Підставою поділу мислення на наочно-дійове, наочно-образне й словесно-логічне є:

а) провідний аналізатор;

б) предмет відображення;

в) форма існування матерії;

г) активність суб’єкта.

4. Уважається доведеним, що найбільш пізнім продуктом історичного розвитку є такий вид мислення:

а) наочно-дійове;

б) наочно-образне;

в) словесно-логічне;

г) інтуїтивне.

5. Безпосередній зв’язок мислення зі сприйняттям навколишньої дійсності є характерною рисою такого виду мислення, як:

а) наочно-дійове;

б) наочно-образне;

в) словесно-логічне;

г) індуктивне.

6. Визначте, про який вид мислення йдеться у даному фрагменті:

— Де Італія? — запитує Ліхонін.

— Ось вона. Чобіт, — відповіла Люба…

— Швеція й Норвегія?

— Це собака, яка стрибає з даху.

— Балтійське море?

— Вдова стоїть на колінах.

— Чорне море?

— Черевик.

— Іспанія.

— Товстун у кашкеті (Купрін О. І.):

а) наочно-дійове;

б) наочно-образне;

в) словесно-логічне;

г) теоретичне.

7. Щоб дістати бажану принаду, шимпанзе спочатку використовує маленьку й велику палиці, а потім підставляє ящик. Який вид мислення демонструє тварина:

а) наочно-образне;

б) наочно-дійове;

в) словесно-логічне;

г) інтуїтивне.

8. Дитині дошкільного віку демонструють дві пляшки, до половини заповнені водою. Потім одну пляшку перевертають догори дном. На питання, у якій пляшці води більше, дитина вказує на перевернуту, оскільки їй здається, що води в ній стало більше, ніж у першій. Про домінування якого виду мислення свідчить цей експеримент:

а) наочно-дійового;

б) наочно-образного;

в) теоретичного;

г) інтуїтивного.

9. Вид мислення, що опирається на безпосереднє сприйняття предметів, реальне перетворення в процесі дій із предметами, називається:

а) абстрактним;

б) наочно-образним;

в) словесно-логічним;