Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію - Борис Джонсон
1887
Прийнятий до Герроу
1893
Прийнятий до Королівської військової академії в Сандгерсті
1894
Призначений на посаду корнета в гусарський полк Її Королівської Величності
1895
Батько помирає
Пише для «Дейлі Графік», висвітлюючи події іспано-американської війни на Кубі
Перший візит до Сполучених Штатів
1896
Скерований до Індії, займається самоосвітою
1897
Висвітлює облогу Малаканді для «Дейлі Телеграф», перебуваючи у складі Малакандського польового корпусу, стає свідком бойових дій на північно-західному кордоні Індії
1898
Видає першу книжку
Бере участь у битві при Омдурмані у Судані та пише про неї для «Морнінґ Пост»
1899
Безуспішно бере участь у додаткових виборах до парламену від Олдема
Потрапляє у полон під час війни в Південній Африці та стає національним героєм після втечі з нього
1900
Перемагає на виборах в Олдемі
Відвідує Сполучені Штати та Канаду з лекційним турне
1901
Виголошує першу промову в парламенті
1904
Переходить від торі до лібералів
1905
Стає заступником колоніального секретаря
1907
Вирушає в поїздку Африкою
1908
Отримує підвищення до голови Ради торгівлі
Одружується із Клементиною Гозьє
1909
Народжується Діана Черчилль
1910
Стає міністром внутрішніх справ
1911
Облога Сідней-стрит
Народжується Рендольф Черчилль
Стає Першим лордом Адміралтейства
1913
Засновує Королівський авіаційний корпус морського флоту
1914
Початок Першої світової війни
Керує обороною Антверпена
Народжується Сара Черчилль
1915
Операція в Дарданеллах
Звільнений з Адміралтейства
Понижений до посади канцлера герцогства Ланкастерського
1916
Отримує звання підполковника та посаду командувача 6-го батальйону Королівських шотландських фузилерів
1917
Повертається до уряду як міністр озброєнь
1918
Закінчення Першої світової війни
Народжується Меріґолд Черчилль
1919
Стає міністром воєнного часу та авіації
1921
Стає колоніальним секретарем
Засновує у Міністерстві у справах колоній Департамент з питань Близького Сходу
Головує на конференції у Каїрі. Утворення Йорданії та Іраку
Смерть Меріґолд Черчилль
1922
Чанакська криза і падіння коаліції Ллойд Джорджа
Програє вибори у Данді
Народжується Мері Черчилль
1924
«Перебігає» у партію торі
Призначений канцлером Скарбниці
1925
Повертає Британію до золотого стандарту
1926
Загальний страйк
1929
Подорожує по США
1931
Через свої погляди на незалежність Індії не отримує пропозицію приєднатися до Кабінету міністрів
Потрапляє під авто у Нью-Йорку
1932
Перебуває у «політичній пустелі»
Майже зустрічається у Німеччині з Адольфом Гітлером
1933
Гітлера призначено канцлером Німеччини
1935
Стенлі Болдвіна призначено прем’єр-міністром
1936
Криза зречення престолу
1937
Невілл Чемберлен стає прем’єр-міністром
1938
Мюнхенська угода
1939
«Черчилль повернувся!» Призначений Першим лордом Адміралтейства
23 серпня — підписання пакту Молотова — Ріббентропа
1 вересня — вторгнення Гітлера у Польщу, початок Другої світової війни
1940
10 травня — призначений прем’єр-міністром
28 травня — переконує Кабінет міністрів продовжувати боротьбу
травень-червень — евакуація з Дюнкерка
червень — падіння Парижа
22 червня — встановлення режиму Віші у Франції
3 липня — дає розпорядження атакувати французький флот у Мерс-ель-Кебірі
10 липня — початок битви за Британію
1941
30 квітня — евакуація британських військ із Греції
22 червня — Гітлер порушує пакт Молотова — Ріббентропа і запускає план «Барбаросса»
14 серпня — підписання Атлантичної хартії
7 грудня — Японія бомбардує Перл-Гарбор, втягнувши США у війну
1942
лютий — падіння Сінгапуру
22 серпня — початок битви за Сталінград
листопад — битва при Ель-Аламейні
1943
3 вересня — вторгнення у материкову Італію
серпень — Перша Квебекська конференція
листопад — Тегеранська конференція
1944
6 червня — День Д, вторгнення у Нормандію
вересень — Друга Квебекська конференція
1945
лютий — Ялтинська конференція
12 квітня — смерть Ф. Д. Рузвельта
30 квітня — самогубство Гітлера
8 травня — День Перемоги в Європі
липень — Потсдамська конференція
липень — консерватори програють загальні вибори; втрачає прем’єрське крісло
2 вересня — закінчення Другої світової війни
1946
5 березня — описує залізну завісу в промові «Рушійна сила миру» у Фултоні, Міссурі
19 вересня — виголошує промову «Сполучені Держави Європи» у Цюріху
1951
25 жовтня — торі перемагають на загальних виборах; повертається на пост прем’єр-міністра
1953
червень — переживає серйозний інсульт
1955
6 квітня — залишає посаду прем’єр-міністра
1961
Востаннє відвідує США на яхті Арістотеля Онассіса «Крістіна»
1963
Призначений Джоном Ф. Кеннеді першим почесним громадянином Сполучених Штатів
1964
15 жовтня — залишає місце члена парламенту від Вудфорда
1965
24 січня — помирає, через 70 років після смерті батька
Подяка
Ця книжка є плодом задуму мого чудового редактора Руперта Ланкастера із «Hodder & Stoughton». Кілька років тому він звернувся до «Churchill Estate» із пропозицією оцінити доцільність написання нової праці задля відзначення 50-ї річниці з дня смерті сера Вінстона Черчилля. У «Churchill Estate», як виявилось, обмірковували подібний крок і якимось чином вказали на мене як на потенційного виконавця такого завдання — отож я вдячний Руперту й Ґордону Вайзу та всім у «Churchill Estate» та споріднених організаціях; та, звісно, моїй дивовижній агентці Наташі Фейрвезер; та моєму американському редактору Ребеці Сейлтен за мудру пораду зробити Черчилля доступним для всіх англомовних народів.
Для мене було привілеєм працювати у «Черчиллевому винограднику», як його якось назвав Мартін Ґілберт. Найважливіший борг мені слід віддати всезнаючому доктору Аллену Пеквуду із «Архівів Черчилля», який охоче відповідав на мої дзвінки навіть у найнедоречніші моменти — коли водив дітей на плавання і таке інше — та вказував мені на всілякі незвичайні документи.
Свій неоціненний провід мені надали чудовий персонал та доглядачі Чартвеллу, Військових кімнат Кабінету міністрів та Бленгеймського палацу.
Ендрю Робертс надав мені на Гертфорд-стрит, 5 дві довготривалі, заправлені алкоголем консультації.
Девід Кемерон виконав безцінну чорнову роботу зі з’ясування точних місць проведення вирішальних зустрічей травня 1940 року — які у випадку Лукача, наприклад, залишались спірними.
Ніколас Соумз і Селія Сендіз дуже допомогли розповідями про свого дідуся, один розділ я написав у грецькому домі правнука Черчилля Г’юґо Діксона.
І передусім: ця книжка не була б написана без активних досліджень і заохочення великого Ворена Доктера (або Доктора Доктера, як його незмінно називають у нашій сім’ї) із Теннессі та Кембриджа. Разом із ним ми вивчали все: від бункера Черчилля до його спальні та бівуака у Першій світовій війні, завдяки невичерпним знанням Ворена наш обмін теоріями надав справі кольору та емоційності.
Є відомий вислів Черчилля: «Написання книжки — це пригода. Почати роботу над нею забавно й приємно. Спершу вона є іграшкою і розвагою. Потім вона стає коханою, згодом перетворюється на господаря, а врешті — на тирана. І в останній фазі, коли ти вже готовий змиритися зі своїм поневоленням, ти убиваєш того монстра і жбурляєш його