Українська література » Наука, Освіта » Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький

Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький

Читаємо онлайн Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький
року

• Максим Музика, Андрій Пальваль, Сергій Потєхін «Савур-Могила. Військові щоденники»

5 серпня 2014 р., с. Петровське

Штурм і цього дня був безуспішним. Танкам не вдалося завалити стелу, хоча і прямих влучань було немало. Застарілі вогнесуміші не змогли підпалити «зеленку», хоча і було 390С в тіні. Самовпевненість із десантників збили два «двохсотих» — поруч із їх БРДМ розірвалась міна. Уламки прошили обшивку наскрізь, забравши з собою життя бійців. Наші «гради» лягали не завжди точно, запам’яталась розмова при штабі:

— Розриви «граду» по «зеленці».

— Чиї «гради»?

— Схоже, наші...

— Бл..., там же наші снайпери! З ними зв’язок є?

— Рації туди не добивають.

— Який там оператор бере? Лайф? У кого є лайф? Дайте подзвонити. «Гради» противника працювали не краще, періодично накриваючи свою висоту.

Ближче до вечора Гордійчук із Капиносом вирішили на власні очі подивитися на висоту. В якості супроводу були вибраніснайпери 3-го полку, пара бійців 51-ї бригади і декілька наших «луганчан». Але під час посадки напарник Темура не зміг у броні влізти в «беху» через крупну статуру, і замість нього сів я. Так зі мною трапилась перша розвідка.

«Беха» ревіла і гнала по полях соняха, періодично роблячи різкі повороти. Ми зупинилися в зарослій лісозахисній смузі. Через десять хвилин під’їхала «беха» з полковниками. Вони помітно нервували, руки тремтіли, коли намагались набрати когось по мобільному.

— Може, не варто тут телефонами користуватися? Ми ж на РЕБ світимося, — внаглу запитав я Капиноса.

— Мені потрібно. В мене немає іншого зв’язку.

Із чагарників ми дивилися на висоту в єдиний бінокль і мій монокуляр. Видивилися те, що шукали. Потужні антени зв’язку, за допомогою якого, очевидно, коригувався вогонь артилерії. Наступного дня ці антени будуть знищені нашим вогнем.

• Зведення новин

Троє військовослужбовців загинули та 46 отримали поранення внаслідок боїв з терористами за минулу добу.

Про це розповів у вівторок на брифінгу речник РНБО Андрій Лисенко.

• Ситуація в зоні АТО загострюється, це викликано спробами бойовиків організувати контратаки й повернути раніше втрачені позиції. Про це повідомив керівник групи «Інформаційний Опір» Дмитро Тимчук у своєму Фейсбук.

У районі Свердловська Луганської області відзначається нагромадження сил і техніки бойовиків для подальшого перекидання в райони Сніжного, Ровеньок, Тореза.

Також спостерігається скупчення живої сили й техніки супротивника в районі Горлівки.

Відзначається активність розвідувально-диверсійних груп терористів у раніше звільнених районах, у тому числі з використанням безпілотників. Тривають обстріли позицій сил АТО.

Бойовики обстріляли колону беззбройних Українських військовослужбовців 72 бригади (195 чоловік), які повертались з території Російської Федерації. В результаті обстрілу бойовиками бійців 72-ої бригади в районі Ольгінки втрат немає.

Про це повідомляє прес-центр АТО у вівторок вранці.

• Станом на 17.00 5 серпня в Донецьку в Петровському районі йдуть активні бойові дії.

Про це йдеться в повідомленні міськради.

«Жителі повідомляють про потужні вибухи, активні перестрілки та пошкодженя інфраструктури району. У всіх інших районах міста теж неспокійно — періодично чути автоматні черги і стрілянина з крупнокаліберної зброї», — заявляє міськрада.

• Українські збройні сили залишили місто Ясинувата після взяття через зростаючу загрозу життю мирних мешканців.

Про це повідомив у вівторок речник РНБО Андрій Лисенко.

6 червня 2014 року

• Ігор Михайлишин «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону ‘‘Донбас’’»

6 серпня 2014 року. Курахово. Мар’їнка

Пізно ввечері все ж таки потрапляємо на нову базу. Темно. Не можу розгледіти, що це за будівля. Довга дорога дуже вимотала. Я ще й кермував. Природні сили з тіла водія вилітають швидше, ніж у пасажира. Сподіваюсь, що тут дадуть трохи поспати.

«Лєрмонтов» одразу знаходить нам три приміщення. В одному — він з «Тайлером», в іншому — віділення станкових гранато­метів і відділення автоматичних гранатометів. Ще десь є третє приміщення. Там відділення «Мангуста». Зараз ця будівля більше схожа на лабіринт, тому шукати їх — марна річ.

Одразу заклеюємо вікна фольгою. Це одне з правил нашої техніки безпеки. Якщо ворог почне стріляти вночі по вікнах, то ця фольга якраз рятує від прицільного вогню. Візуальний броне­жилет.

• Максим Музика, Андрій Пальваль, Сергій Потєхін «Савур-Могила. Військові щоденники»

6 серпня, 2014 р., с. Петровське

З самого ранку було прийняте рішення про те, що йти на штурм можна лише після ґрунтовної артпідготовки. Цього дня наші три «мішки» продовжували лупити по стелі. Про важливість операції свідчило не тільки те, що Генштаб дав добро на разове застосування «Точки-У», але і всі переговори при штабі, мимовільними свідками котрих ставали всі оперативні офіцери:

— «Сумраче», відповідай «Грому».

— «Сумрак» на зв’язку.

— Якого х...я ви ще не на висоті!!! Ми вже журналістам сказали, що ви її взяли.

— Та ж немає штурмової групи...

— Не ї...е! Висота має бути взята! Звичайно, нервозність передавалась і нижче.

«Сумрак», він же полковник Ігор Володимирович Гордійчук, він же Владімирич, ледь не побився з офіцером зв’язку 51-ї бригади Тарасом Трифонюком, кричав на мене з «Тренером», як на старших із групи добровольців:

— Третій день тут третеся! Завтра на штурм підете. Спецназ не йде — ви замість них підете.

— Максику, Максику, адже у тебе хороші стосунки з «правосєками»?

— Ну так, начебто. З Майдану ще.

— А давай ти з ними поговориш, щоб завтра з нами на штурм пішли. Бо у нас людей мало. Спецназ не піде. А при словах «штурмова група» і «Савур-Могила» всі комбриги трубку кидають.

— Владімиричу, я не можу з ними про це говорити. Максимум, я можу вас з їхнім головним познайомити.

— Ну, давай хоч так.

Головним у цієї ватаги «правосєків» був Вольф — сивий мужчина з проникливим примруженим поглядом. Він підкликав ще й свого головного розвідника, Шведа — усміхненого весельчака. Вони вислухали плутане прохання-пропозицію Владімирича. «Вольф» відповів спокійно з легкою сумною посмішкою:

— Не можу. В мене наказ іти в Степанівку. Я взагалі не бачу сенсу брати цю висоту. Навіть якщо ви її візьмете, ви її не втримаєте.

В думках я був із ним згоден. Неможливо довго утримувати висоту, по котрій працює артилерія із Сніжного (стріляють із житлових районів), Тореза (стріляють з-під терикону з радіоактивними відходами) і із Росії (12 км по прямій). Але у мого куратора був свій наказ. Наказ «Грома». Наказ Генштабу.

• Зведення новин

Бойовики вживають спроби зірвати наступальні дії сил АТО, концентруючись у районах н.п. Луганськ, Донецьк, Горлівка, Стаханов, Алчевськ, Свердловськ.

Про це повідомляє

Відгуки про книгу Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: