Третя світова: Битва за Україну - Юрій Георгійович Фельштинський
По-перше, німці несли втрати. Звичайно, ці втрати, як пізніше з’ясувалось, виявилися невідповідно малими у порівнянні із втратами польської армії, проте все-таки, вперше за всю історію гітлерівської агресії у Європі німці несли втрати, що нараховувались тисячами загиблих. По-друге, німці мусіли запобігати ситуації, за якої польська армія відступатиме на схід, до радянської зони впливу, куди, за договором про ненапад, з СРСР німці входити не мали змоги. По-третє, Гітлер хотів продемонструвати Польщі та Англії з Францією, що Сталін у цій війні виконує роль союзника Німеччини, а не союзника демократичної Європи.
Дуже важливим є ось що. Якби Сталін напав на Польщу 1-го чи 2-го вересня, можливо, Англія та Франція не оголосили б війну Німеччині, а пішли б за «чехословацькою схемою». А це означало б, що велика війна у Європі не розпочалась би. А Німеччина та СРСР не вийшли б на спільний кордон в окупованій ними Польщі. Тому Сталін вчинив так. По-перше, він дочекався, допоки Німеччина нападе на Польщу. По-друге, він дочекався, допоки Франція та Англія оголосять Німеччині війну. Він дочекався, допоки німецький уряд двічі звернеться до нього з нагальним проханням атакувати Польщу. Тільки тоді люб’язно погодився розгорнути військові дії.
3 вересня 1939 року світ ще не розумів, що таке Друга світова війна та куди вона рушить. Першу світову війну пам’ятали всі. Вона завершилася всього 20 років тому, й практично всі учасники вказаної війни були ще живими (хто не загинув, зрозуміло). Тим, хто у 1918 році досягнув 30-го року життя, у 1939-у виповнилося б 51.
У Першій світовій війні Великобританія втратила близько мільйона людей вбитими; Франція — 1,7 мільйона. Втрати французів виявились катастрофічними. Другий раз перемагати такою ціною Франція не мала сили. Історія Другої світової війни показала, що Франція готова капітулювати, але не воювати. У 1939 році перед Францією стояло тільки одне завдання: не втратити людей у новій війні. Це завдання частково було виконано успішно. Французи у другій війні втратили істотно менше, ніж у першій: близько 568 тисяч людей або 1,35 % населення (проти 4,3 % у першій війні).
Англія перебувала у кращому становищі. Англія була островом, недосяжним для Німеччини. Франція знала, що не може й не збирається воювати одна, тому з оголошенням війни чекала тієї миті, коли війну Німеччині першою оголосить Англія. Англія оголосила війну Німеччині в першій половині дня 3 вересня. Франція — в другій. Проте й Англія, оголосивши війну, реально не збиралася воювати. Вона не мала цілі — перемогти будь-якою ціною. Тому також планувала максимально зберігати життя підданих Його Величності. До речі, Великобританія й це завдання виконала успішно для себе. У другій війні вона також понесла вдвічі менші втрати, аніж у першій: близько 450 тисяч життів.
До вечора 3 вересня 1939 року перед Сталіним відкрились приголомшливі можливості. Він міг, як у серпні, просто нічого не робити й відмовитися від вторгнення у Східну Польщу. Тоді він залишав Гітлера один на один з поляками, французами та англійцями. Звичайно, з урахуванням того, що ми зараз знаємо про людожера Гітлера та його людожерні плани стосовно цілого людства, з боку Сталіна це було б неблагородно. Проте, з погляду інтересів радянської держави та навіть особистих зовнішньополітичних планів, таке рішення здавалося Сталіну вигідним. Гітлеру довелося б, несучи багатотисячні втрати, воювати з усією Польщею. Військова кампанія проти Польщі зайняла б якийсь час. Франція не змогла би довго дивитися на винищення поляків, не розпочавши воєнних дій проти Німеччини. Після цього Англія також зобов’язувалась втрутитися. Хоча на той момент в Англії не було суттєвих можливостей, оскільки сухопутної армії для вторгнення на континент вона не мала, а британська авіація лише почала переходити на військові рейки. Але на морі панував саме британський флот, що мало чимале значення.
Якщо не ідеалізувати Сталіна, а вважати його достойним Гітлера лиходієм, то й в такому підході невтручання Сталіна приводило до вигідних для СРСР результатів. Сталін втягував Європу до Другої Світової війни, тобто реалізовував свій підступний план про «криголам революції». Він отримував все, окрім Східної Польщі, бо був ризик, що Східну Польщу через військову необхідність займуть німці. Захопивши територію Східної Польщі, німці могли її вже не залишити, й новий радянсько-німецький кордон проходив би старим радянсько-польським кордоном 1939 року. Через можливу — тільки можливу, а не очевидну — віддачу Східної Польщі Німеччині Радянський Союз зобов’язувався відмовитись від участі в польській кампанії Гітлера та дотримуватися дійсного нейтралітету у розпочатій європейській війні.
Існували й інші варіанти. Сталін міг заявити, що оголошення Францією та Англією війни Німеччині міняє ту міжнародну ситуацію, за якої підписувався пакт про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, й радянський уряд анулює угоду разом із таємним протоколом. Зрозуміло, цей крок Гітлер мав би вважати за ворожий щодо Німеччини зі всіма зрозумілими наслідками. Така заява означала б, що Радянський Союз уже у 1939 році вступає в світову війну на боці Польщі, Англії та Франції. Проте, ця ж заява могла змусити Гітлера відмовитися від планів окупації цілої чи Західної Польщі та шукати можливості для найшвидшого врегулювання розпочатого конфлікту шляхом посередництва, для прикладу, Італії. Іншими словами, Сталін міг запобігти Другій світовій війні навіть після 3 вересня 1939 року.
Проте Сталін не планував зупиняти німецьке вторгнення до Польщі та гасити щойно розпалений вогонь Другої світової війни. 5 вересня 1939 року, у відповідь на запит Ріббентропа, Сталін підтвердив, що залишає за собою право на Східну Польщу, однак поки що не нападатиме, навіть якщо німцям доведеться у перебігу військової кампанії й через військову необхідність десь зайти на територію, «зарезервовану» для радянської окупації.
Чому Сталін прийняв саме таке рішення? По-перше, тому що у разі радянського вторгнення до Польщі й швидкої радянсько-німецької окупації цієї
