Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

2. Особливості правового режиму земельних ділянок лісогосподарського призна­чення, що зазнали радіоактивного забруднення.

ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (ч. 2 ст. 2) передбачено існування чотирьох зон з особливим правовим режимом (відчуження, безумовного (обов'язкового) відселеним, гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю).

Зокрема, в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення ведення лісового господарства без спеціального дозволу МНС України забороняється (абз. 7 ч. 2 ст. 12 Закону). З метою підвищення шляхом спеціалізованих лісівничих прийомів і методів стійкості лісових насаджень, їх захисних функцій, стабілізації радіаційної обстановки в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення, запобігання винесення радіонуклідів за межі їх первинного розповсюдження, а також використання лісових ресурсів із забруднених радіонуклідами земель у 1992 р. створено Державне спеціалізоване виробниче комплексне лісове підприємство (ДСВКЛП) "Чорнобильліс" (зараз - Спеціалізоване комплексне ДП "Чорнобильська Пуща"). У користуванні підприємства перебуває 240,6 тис. га, в т. ч. 140,6 тис. га лісових насаджень і 100 тис. га перелогів в межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення. На сьогодні підприємство складається з 7 лісництв. До складу чотирьох з них (Денисовицького, Луб'янського, Паришівського та Опачицького) входять лісові пожежні станції (ЛПС). Роботи в лісах виконуються у відповідності до затвердженої ПКМ від 29.04.2002 №581 Державної програми "Ліси України" та "Тимчасових рекомендацій по проведенню спеціалізованих еколого-лісівничих заходів в лісах 30-км зони ЧАЕС", які погоджені Міністерством лісового господарства України, МОЗ України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України[149].

3. Правовий режим земельних ділянок полезахисних лісосмуг.

Існує багато видів лісосмуг: що знижують швидкість вітру, затримують сніг, підвищують вологість та родючість ґрунту, перешкоджають його змиванню та розмиванню, покращують мікроклімат, захищають сільськогосподарські угіддя від пилових бур та посухи, лісосмуги вздовж зрошувальних каналів та на інших ділянках зрошуваних земель, що скорочують втрати води від випаровування, захищають канали від засипання, прибалочні та приовражні лісосмуги тощо[150].

Починаючи з 50-х pp. минулого сторіччя була відсутня послідовність у визначенні правового режиму лісосмуг: вони визнавалися то лісами, то нелісовими насадженнями[151]. Із прийняттям нової редакції ЛК України знову відбулися зміни - відповідно до ч. 1 ст. 4 кодексу, лінійні насадження площею понад 0,1 га належать до лісового фонду.

На сьогодні спеціального правового регулювання потребують насамперед відносини із створення захисних лісосмуг. Свого часу проект захисних насаджень у колгоспах був складовою частиною проекту внутрігосподарського землеустрою, передбачалося фінансування створення полезахисних насаджень за державні кошти та за кошти колгоспів[152]. Як видається, подібний підхід повинен бути застосований і сьогодні.

Натомість, поки що, на жаль, господарської структури, що могла б вести догляд та створювати нові лісосмуги, немає. У восьми південно-східних областях та АР Крим при місцевих державних адміністраціях загалом (відповідно до даних, опублікованих у 2005 році) працювало 102 агролісомеліоратори, що фізично не можуть забезпечити використання та охорону лісів КСП та лісосмуг[153].

4. Особливості правового режиму земель особливо захисних лісових ділянок.

На даний час до особливо захисних земельних ділянок віднесені, наприклад, лісонасіннєві ділянки як різновид ділянок лісу, що мають спеціальне господарське значення (Додаток 5 до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого ПКМ від 16.05.2007 №733).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 ЛК України, "в особливо захисних лісових ділянках ...за необхідності може бути повністю або частково заборонено застосування окремих видів і способів рубок ".

Окрім викладеного у коментованій главі, слід звернути увагу на деякі важливі положення законодавства України щодо режиму земель водного фонду:

1. Дозвільний порядок виконання робіт. Щодо всіх земель водного фонду передбачений дозвільний порядок виконання на них будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій. Порядок видачі дозволу на ці види робіт встановлений на підставі п. 7 ст. 14 ВК України ПКМ "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду" від 12.07.2005 №557. Дозвільний порядок не поширюється лише "... на випадки проведення робіт, пов'язаних з: природоохоронною та протипаводковою діяльністю, яку провадять органи Держводгоспу; безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України; будівництвом і реконструкцією водних об'єктів у лісах для протипожежних цілей" (п. 2 Порядку). Обов'язкові умови, якими обумовлюється видача дозволу, визначені п. 4 згаданого Порядку.

   2. Особливий режим земель у зонах затоплення. Особливий режим земель у зонах затоплення встановлений ПКМ від 31.01.2001 №87 "Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків". Зокрема, для різних типів річок або окремих їх ділянок і різних зон ризику (за частотою затоплення) передбачається певний порядок їх використання у сільськогосподарському виробництві - див. додатки 2 і 3 до затвердженого постановою порядку, які викладені у формі рекомендацій (за відсутності законодавчої основи інша форма поки що неможлива) щодо способів використання земель, зокрема, сільськогосподарських культур, що можуть використовуватися тощо.

   3. Особливості правового режиму земель у басейнах малих річок. Деякі важливі особливості використання земель водного фонду та інших земель в басейнах малих річок передбачені ст. 80 ВК України. Стаття забороняє будь-які роботи, "що можуть негативно впливати чи впливають на