Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький
«У Сєверодонецьку сепаратисти скликають на допомогу жителів міста. Очевидно, щоб створити живий щит перед їхньою базою в будівлі ін-ту Хімтехнологій», — пише джерело.
• На Донеччині під Волновахою відбулися зіткнення між бойовиками і силами АТО. Про це повідомляє координатор групи Інформаційний спротив Дмитро Тимчук.
«З боку сил АТО є загиблі. (...) Під Волновахою, за нашими даними, загинуло 8 українських силовиків, поранено 18», — зазначає він у своєму Фейсбук.
Загальна кількість загиблих у зіткненні між терористами і силовиками під Волновахою в четвер становить 16 осіб. Про це повідомляє департамент охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації. В медичних закладах області зараз перебувають 32 людини, які також отримали поранення в результаті цього бою. Всі вони перебувають у стані середнього ступеня тяжкості, а також у важкому і вкрай важкому стані.
На місці бойових дій під Волновахою зараз залишились три знищені БМП, вантажний армійський ЗІЛ, дві розстріляні швидкі та мікроавтобус зі слідами від куль, повідомляється у ТСН.
Терористи під’їхали начебто на двох інкасаторських броньованих бусах та двох джипах, а обстріл вели зі стрілецької зброї, гранатометів, кулеметів та ПЗРК.
• Добровільний батальйон «Донбас» взяв під контроль Володарський район Донецької області. Про це повідомив у своєму Фейсбук начальник батальйону Семен Семенченко.
За його словами, бійці «Донбасу» взяли під охорону адміністративні будівлі, «з приміщення районної ради знято прапор ДНР, повішений прапор України».
• Російський вертоліт МІ-8 порушив повітряний простір України.Залетівши в глиб української території до 2 500 метрів, він продовжив рух територією України до 2 000 метрів, після чого вилетів у зворотному напрямку на територію Росії.
• Лідер луганських сепаратистів Валерій Болотов звернувся до президента Росії Володимира Путіна із закликом ввести миротворчі війська на територію «республіки». Про це повідомляє «Інтерфакс». Він мотивує це тим, що нібито «українські війська вчинили акт агресії проти мирних громадян».
23 травня 2014 року
• Зведення новин
Батальйон «Донбас» вранці потрапив у засідку в районі села Карлівки Донецької області, працювали снайпери, 9 поранених відвезли в лікарню. Про це повідомив командир добровольчого батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас» Семен Семенченко в Фейсбук.
«Щойно в районі с. Карлівки Донецької області батальйон «Донбас» потрапив у засідку. Прийняв бій. Проти батальйону працюють автоматники, снайпери й РПГ», — написав він близько 7 ранку.
«Є поранені. Відійти не можемо, тому, що частина людей перебуває в оточенні», — повідомив Семенченко.
Згодом основна маса бійців батальйону «Донбас» прорвалася з оточення під селом Карлівка в Донецькій області, але частина силовиків ще в оточенні. В результаті бою мод селом Карлівка, який стався в п’ятницю між батальйоном «Донбас» і бойовиками, загинула одна людина, 9 поранені. Про це повідомили в Донецькій облдержадміністрації.
• Опівдні в центрі Антрацит Луганської області терористи вбили чоловіка, який вимагав, щоб вони забиралися з міста.
• Один український військовослужбовець загинув і троє поранені внаслідок бою в районі міст Рубіжне та Дружелюбівка, який відбувся вранці 23 травня. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони.
Згідно з інформацією, в ніч з 22 на 23 травня 2014 року терористи напали на колону військової техніки, яка рухалася поблизу населеного пункту Рубіжне, Луганської області.
Також 22 травня, близько 15.40, на південній околиці Рубіжного понад 500 озброєних бойовиків здійснили напад на позиції військової частини, знову-таки під прикриттям посібників терористів, які виступили живим щитом
24 травня 2014 року
• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни»
Перший журналіст. Несправедливе звинувачення гвардійця Марківа у смерті фотографа Рокеллі
У травні 2014 року наша країна міцно посіла провідне місце на перших шпальтах і у телеефірах світових медіа. Анексія Криму Росією, одразу ж її гібридна агресія на Донбасі, дочасні вибори Президента — усе це привертало до України увагу сотень іноземних журналістів. Більша частина з них, наражаючи себе на небезпеку, прямувала саме на розпечений війною Донбас, де тривала Антитерористична операція. Серед них був і Андреа Роккеллі — італійський фоторепортер-фрілансер, член групи незалежних фоторепортерів Cesura з міста Павія регіону Ломбардіа. Разом із ним працював перекладачем Андрій Миронов, громадянин Росії. У суботу 24 травня в Україні, яка одночасно воювала з ворогом і обирала президента, був так званий передвиборчий «день тиші». У такий день закон забороняє будь-яку політичну агітацію щодо кандидатів у Президенти України. Але ніякою тишею, і тим паче жодними виборами навіть і не війнуло у Слов’янську. Місто щодня наповнювали інші запахи: пороху від пострілів, диму від пожеж. Опорні пункти сил АТО навколо міста були основними цілями для терористів. Обстрілюючи їх, противник намагався, якщо і не прорвати систему блокади, то хоча б завдати якомога більших втрат українським підрозділам. Бойовики їх обстрілювали постійно з усіх видів зброї, якою володіли. У другій половині дня 24 травня під час двогодинного бою на блокпосту № 3а від прямого влучення двох ворожих гранат ВОГ-25 із підствольного гранатомету терористів загинув солдат резерву Станіслав Зінчик. Він став першим загиблим гвардійцем-добровольцем із першого резервного батальйону НГУ. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Приблизно у той самий час в іншому місці, на південній околиці Слов’янська, біля залізничного переїзду в районі керамічної фабрики Zeus Ceramica під час обстрілу загинули громадянин Італії Андреа Рокеллі і його російський перекладач Андрій Миронов. А за три роки, 30 липня 2017 року, в Італії було затримано поліцією старшого сержанта гвардійця-добровольця Віталія Марківа, який на свою біду мав подвійне україно-італійське громадянство і приїхав відвідати матір після тривалої відсутності. Італійське правосуддя несправедливо звинуватило Марківа у причетності до загибелі італійського репортера.
Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії, опублікував 19 липня 2019 року у виданні «Українська правда» ґрунтовну статтю-дослідження цієї драматичної історії, яку ми публікуємо з дозволу автора. Вона найповніше розкриває абсурдність звинувачень і детально описує те, що сталося у той пекельний день 24 травня 2014 року.
— 12 липня 2019 року суд присяжних міста Павії визнав винним та засудив до 24 років тюремного ув’язнення 29-річного нацгвардійця Віталія Марківа за нібито причетність до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та поранення французького фотографа Вільяма Рогелона. Суд не визнав пом’якшувальних обставин (молодий вік, відсутність судимостей, добра поведінка у в’язниці) і призначив максимальне з можливого покарання, передбачене статтями кримінального кодексу Італії.
Як відомо, рішення суду не коментуються. Але, за визначенням, рішення суд ухвалює на основі доказів. У справі Марківа доказів не було.