Українська література » Наука, Освіта » Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький

Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький

Читаємо онлайн Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький
президента РФ Володимира Путіна від відведення російських військ в місця постійної дислокації.

• Озброєні сепаратисти у Слов’янську більше не братимуть полонених, а будуть натомість «валити (вбивати) усіх».

Про такі плани заявив самопроголошений «народний мер» Слов’янська В’ячеслав Пономарьов на урочистих заходах з нагоди Дня перемоги 9 травня, повідомляє «Радіо Свобода».

«У нас була негласна домовленість, що ми не відкриваємо вогонь на ураження по солдатах строкової армії. Після того, як з мовчазної бездіяльності бійців 95й десантної бригади були розстріляні мирні жителі (на пос. Авдіївка) ми вирішили — тепер все, полонених брати не будемо, валити будемо всіх»’, — заявив Пономарьов.

• В ході АТО у Маріуполі загинули 2 військових Збройних сил України та 2 працівників МВС Маріуполя. Про це йдеться відповідно у повідомленні Міноборони та Маріупольського міськуправління міліції.

• У Маріуполі горять військова частина і прокуратура

11 травня 2014 року

• Зведення новин

На Донеччині та Луганщині голосують за «республіки»

• Вранці 11 травня бойовики у Слов’янську обстріляли телевежу, яка охороняється українськими силовиками.

Як повідомив керівник групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук, внаслідок обстрілу, який ймовірно здійснювався з мінометів, двоє силовиків отримали поранення.

«В одного — контузія, другий отримав осколкові поранені», —зазначив він.

Як повідомили пізніше у Міноборони, атака на телевежу відбулася о 5-6 годині ранку.

• У місті Брянка (Луганська обл.) біля блокпосту п’яні сепаратисти розстріляли чотирьох молодих людей за те, що хлопці між собою привіталися гаслом «Слава Україні!». Про це повідомили у прес-службі луганського осередку ВО «Свобода».

«Двоє молодих хлопців, яким було 22 і 24 роки, від отриманих поранень загинули, ще двоє перебувають у важкому стані в лікарні», — йдеться у повідомленні.

• На Донбасі почалася чергова активна фаза АТО. Про це повідомив керівник групи «Інформаційне Опір» Дмитро Тимчук.

«Активні дії силовиків охоплюють не тільки Слов’янськ, а й інші населені пункти регіону, де окопалися проросійські терористи»,  — зазначив він.

12 травня 2014 року

• Геннадій Афанасьєв «Піднятися після падіння»

[12 травня. Сімферополь]

ВИНЕН, БЕЗ СУДУ І СЛІДСТВА

Моральна і фізична втома, страшенне перенапруження. І все це тільки початок. Тільки перший етап май­бутніх випробувань. Я знав, що не причетний ні до чого, що могло б спричинити для мене кримінальне покарання. І ці думки підштовхнули мене звернутися до викрадачів: «У мене вдома собака і кіт. Ще кілька днів там нікого не буде. Будь ласка, зателефонуйте моїй мамі, повідомте, що трапилось, адже тварини помруть... Будь ласка, мені належить це по закону». «Заткнись, суко», — такою була відповідь.

Мамі все-таки зателефонували ввечері, в день затримання, але тоді я про це не знав. І тільки потім мама розповіла, як було отримати «привіт» від ФСБ. Її тремтячі руки... Нездатність керувати автомобілем... Паніка і страх. Невіра у винуватість сина...

За відсутності слідчого в основному повторювалася та сама пересічна сцена, яку почали відпрацьовувати ще під час поїздки в автомобілі. Безглузді для мене запитання, на які я не мав навіть приблизних відповідей, і розуміння, звідки цю інформацію я зміг би, при бажанні, отримати. На негативні відповіді були удари. Якщо я мовчав, то жорстокість з боку тих, що допитували, посилювалась і природна взаємообопільна сила неприйняття в наших взаєминах теж. Час тоді безперечно плинув до нескінченності довго, водночас у спогадах здається, що все відбувалося наче в декількох миттєвостях. Розум і психіка досі блокують ці спогади.

• Зведення новин

Організатори псевдореферендума статус про Луганської області стверджують, що 11 травня за самостійність самопроголошеної місцевої «республіки» проголосували 96 % жителів області, які мають право голосу.

Донецькі сепаратисти проголосили себе суверенною державою за підсумками свого «референдуму» і попросилися до складу Росії.

Про це заявив в понеділок їхній лідер Денис Пушілін, пишуть РІА «Новости».

• Москва з повагою ставиться до волевиявлення населення Донецької й Луганської областей, які проголосував на «референдумі», заявила прес-служба Кремля.

У президента Росії чекають на подальші кроки без спротиву влади і «діалог» Києва, Донецька й Луганська

• Російські військові провокують українських на агресію

«Вони намагаються створити нервову обстановку в наших військових і прикордонників. Це зрозуміло — це одна з форм дій для того, щоб створити паніку, дискомфорт у наших рядах», — сказав командувач Нацгвардією України Степан Полторак.

13 травня 2014 року

• Зведення новин

Кількість загиблих українських десантників 95-ї аеромобільної бригади Збройних сил України у вівторок під час зіткнення з терористами поблизу Краматорська зросла до семи, коли підрозділ потрапив в засідку, улаштовану бойовиками.

Про це повідомили в прес-центрі Служби безпеки України.

«Кількість загиблих десантників зросла до 7», — повідомили в прес-службі, додавши, що сьомий тяжкопоранений десантник помер під час транспортування до медзакладу у вертольоті.

• Бойовики, які діють на території Донецької області, взяли в полон начальника управління Східного територіального командування полковник Юрія Лебедя.

Як повідомляють «Новости Донбасса», під час Євромайдану він керував полком спеціального призначення Внутрішніх військ МВС у Криму. Після анексії півострова Росією офіцер відмовився приймати громадянство окупантів.

14 травня 2014 року

• Геннадій Афанасьєв «Піднятися після падіння»

[14 травня. Сімферополь]

ЛОЯЛЬНЕ ПОВОДЖЕННЯ

Після пекельної ночі починається ще страшніший ранок. Щоразу близько дев’ятої години ранку браві хлопці з Федеральної служби безпеки заїжджають за мною до ізолятора тимчасового тримання. Браслети стискуються на зап’ястях із граничною жорстокістю, чорний пакет на голові не дає дихати, багажник замінює пасажирське крісло. У дорогу. У колишню будівлю Служби безпеки України, де тепер міц­но загніздились окупанти. Московські куратори вже чекають на своєму робочому місці, запізнення неприпустимі. Машина мчить із шаленою швидкістю вузькими вуличками невеликого міста, які я знав напам’ять і безпомилково визначав напрямок.

На початку допитів усі слідчі намагалися здаватись добрими і турботливими. Вони приміряли на себе маску друга, гарного давнього товариша, який ніколи не зрадить і не порадить поганого. У той час як той служивий, що вів мою справу, розмовляв зі мною, інші сиділи за своїми столами і зрідка підтакували, кивали головами. Конвоїри дивилися врізнобіч, і створювалося відчуття, що їх узагалі тут немає. Люди заходили і виходили з кабінету, посміхаючись.

Слідчий поступово, але методично ставив навідні запитання, намагався розговорити, пропонував різні варіанти вирішення ситуації, що склалася, тим самим підштовхуючи до прірви: «Слухай, давай так, ми тебе відпустимо додому, якщо все нам розкажеш. Зробимо так, що підеш просто як свідок. Ну, в крайньому разі, отримаєш мінімум,

Відгуки про книгу Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська - Олександр Віталійович Красовицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: