Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі - Стівен Девід Левітт
Хоч би як людина ставилася до абортів, на думку спадає ось яке запитання: який висновок слід нам зробити про кореляцію «більше абортів — менше злочинів»? Чи існує взагалі можливість числового вираження такого складного взаємозв’язку?
Виявляється, економісти мають дивну звичку виражати цифрами складні й заплутані явища. Згадаймо лишень зусилля, спрямовані на порятунок північної плямистої сови від вимирання. В одному економічному дослідженні було зроблено висновок, що для захисту приблизно п’яти тисяч сов доведеться пожертвувати потенційним прибутком (тобто прибутком, який могла б отримати лісозаготівельна промисловість та інші галузі) розміром 46 мільйонів доларів, тобто по дев’ять мільйонів на кожну сову101. Після витоку нафти з танкера «Ексон Вальдез», що стався 1989 року, інше дослідження встановило кількість грошей, яку типова американська сім’я мала б заплатити для того, щоби уникнути ще однієї такої катастрофи. Ця сума склала 31 долар102. Економіст здатен навіть обчислити вартість конкретної частини людського тіла. Перед вами — прейскурант, згідно з яким у штаті Коннектикут здійснюється компенсація травм, отриманих на роботі103:
А тепер, для переконливішої аргументації, поставимо таке обурливе питання: якою є вартість плоду порівняно з новонародженим немовлям? Якби вам довелося приймати Соломонове рішення — пожертвувати життям одного немовляти заради неозначеної кількості ембріонів, то яку кількість зародків ви протиставили б його життю? Це — всього-на-всього вправа на кмітливість і не більше, бо правильної відповіді, вочевидь, не існує, але вона здатна прояснити вплив, який справляють аборти на рівень злочинності.
Для людини, яка вважає, що кожен має право на життя, або затятого прибічника права на аборт це обчислення буде дуже простим. Перша особа, будучи переконаною, що життя починається в момент зачаття, безсумнівно, визначить цінність плоду порівняно з цінністю новонародженої дитини як 1:1. Друга ж особа, переконана в тому, що право жінки на аборт переважає будь-який інший чинник, безперечно, стверджуватиме, що жодна кількість ембріонів не може зрівнятися з життям навіть однієї дитини.
Але візьмімо до уваги ще й третю особу. (Якщо ви твердо асоціюєте себе з особою номер один або номер два і пропонована вправа може видатися вам образливою, то ви просто можете оминути цей абзац, як і наступний). Третя особа не вважає, що плід є повноцінним еквівалентом новонародженого у співвідношенні 1:1, і вона також не вважає, що ембріон не має жодної відносної вартості. Уявімо, що ця третя особа просто змушена, для підтвердження свого погляду, призначити таку вартість, і встановлює її на рівні, скажімо, 1 новонароджений за 100 плодів.
Щороку в Сполучених Штатах жінки роблять близько 1,5 мільйона абортів. Для особи, яка вважає, що одне немовля вартує 100 ембріонів, ці 1,5 мільйона абортів будуть еквівалентними — 1,5 мільйона ділимо на 100 — втраті 15 000 людських життів. П’ятнадцять тисяч життів: приблизно стільки ж людей щороку гинуть у Сполучених Штатах у результаті умисних вбивств. І це число значно перевищує кількість убивств, яких щороку вдається уникнути завдяки легалізації абортів. Тому навіть для того, хто вважає, що вартість плоду є в сто разів меншою за вартість одного новонародженого, питання компромісу між більшою кількістю абортів і нижчим рівнем злочинності видається, з точки зору економіста, страшенно дилетантським і позбавленим глузду.
Насправді зв’язок між абортами та злочинністю свідчить ось про що: коли держава надає жінці можливість приймати власне рішення щодо аборту, та зазвичай добряче думає, прораховуючи, чи буде вона в змозі забезпечити дитині належне виховання. Якщо жінка дійде висновку, що не зможе, тоді вона здебільшого вдається до аборту.
Але якщо жінка вирішує, що вона все ж таки народить дитину, то виникає цілком слушне запитання: що мають робити батьки після того, як дитина народиться?
Розділ 5
Що робить батьків ідеальними?
Нагальне запитання: чи справді батьки відіграють велику роль у вихованні дитини? — Перетворення виховання з мистецтва на науку — Чому експерти з дитячого виховання полюбляють наганяти страх на батьків — Що є небезпечнішим: пістолет чи плавальний басейн? — Економіка страху — Занадто турботливі батьки і трясовина дискусій про те, що є визначальним: спадковість чи виховання — Чому гарна школа буває не такою гарною, як вам здається — Розрив між чорними і білими в екзаменаційних оцінках і «поведінка білих» — Вісім речей, які допомагають дитині вчитись у школі, і вісім речей, які цього не роблять
Чи є на світі ще одне таке мистецтво, яке так уперто прагнуть перетворити на науку, як мистецтво виховання дітей?
Протягом останніх десятиріч з’явилася величезна купа різноманітних фахівців із виховання. Усякий, хто навіть побіжно спробує скористатися їхніми порадами, може стати жертвою громадського осуду, адже загальноприйнята думка про батьківську майстерність, здається, змінюється мало не щогодини. Інколи це стосується розбіжностей між тим чи іншим експертом. А часом найгаласливіші з них раптом сходяться на тому, що вчорашня істина була хибною, і що тепер абсолютно і беззаперечно правильною є новий постулат — принаймні на сьогодні. Наприклад, зараз вважається, що грудне вигодовування — це найкращий і єдиний спосіб гарантувати, що дитина виросте здоровою та інтелектуально розвиненою — але завтра раптово виявиться, що цієї мети можна досягнути лише за допомогою годування з пляшечки. Або: наразі дитину неодмінно слід вкладати спати на спинку, але трохи згодом виявиться,