Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях - Даніелла Лапорт

Ґай Кавасакі, «Reality Check» («Перевірка реальністю»)[77]

Побачити своє світло

Коли йдеться про властиві нам життєву мудрість і до­свід, більшість із нас почувається немов риба у воді. Ми настільки звикли до свого оточення, до знань, які підтримують нас на плаву, що навіть не помічаємо їх. Замисліться: чи не сприймаєте ви свій талант як належне?

Ви багато знаєте. Ви знаєте багато такого, що не відоме іншим людям. А коли ви знаєте те, чого не знають інші, ви можете бути їм корисними. В ідеалі вам треба знайти такий спосіб служити іншим, який додавав би вам натхнення.

Якось мене запросили виступити на заході, який проводила одна асоціація. Як зазвичай на виступах, я запитала організатора конференції, яке, на її думку, завдання стоїть перед моєю аудиторією і з якими результатами вони мають піти. «Їм потрібно побачити нові можливості для себе», — сказала вона. Як правило, такі зустрічі не становлять жодних труднощів, оскільки можливості для нішевих галузей або певної категорії людей визначити легко. Утім, моя група була різнобарвною: вона складалась із керівників компаній і фрілансерів, людей різного віку, різних поглядів і спеціальностей.

В одному ряду сидів сивобородий журналіст, одягнений у фіолетову толстовку з логотипом шекспірівського фестивалю, й олівцем робив нотатки у своєму записнику. За ним була молода жінка, яка відправляла зі свого айфона твіт: «Цей захід узагалі має хештеґ?» У кінці сиділа моя приятелька Петсі в чорному костюмі від Ейлін Фішер[78]; вона сподівалась почути від мене щось корисне, чим могла би збагатити свій двадцятирічний досвід готельного бізнесу.

Якщо вам вдасться знайти спільне для всіх своїх слухачів, ви зможете розтопити лід потенційно крижаної аудиторії. Знають вони про це чи ні, та всіх їх турбує одне: «Як скористатися тим, що в мене є, щоб піднятися кар’єрними сходинками? Як мені виділитися?»

Ось як: знайдіть вдале співвідношення між тим, що ви вже знаєте, і тим, що вас запалює. Ваші розуміння + захопливий проект = так, хай йому грець!

І я запитала своїх слухачів, серед яких були буркуни, першопрохідці та експерти:

Яким бізнесом ви займаєтеся насправді?

Людина, яка оволоділа мистецтвом життя, не проводить чіткої межі між своєю роботою і своїм захопленням, між працею і дозвіллям, між духом і тілом, між освітою і розвагами. Вона не розрізняє, що є що. Вона просто дотримується свого бачення досконалості, хоч би що робила, залишаючи вирішувати іншим, працює вона чи відпочиває. Як на неї, вона робить одночасно те й інше.

Лоуренс Перселл Джекс[79]

Підступне запитання. Рей Крок, засновник McDonald’s, запитав своїх слухачів, володарів ступеня MBA, яким бізнесом, на їхню думку, він займається. «Ресторани. Харчування. Гамбургери», — прозвучала очікувана відповідь. А от і ні! Рей заперечив: «нерухомість». Успіх McDonald’s ґрунтувався на тому, щоб розташувати ресторани в якнайбільшій кількості місць. Імперія трималася не так на біґ-маку, як на легкому доступі до біґ-мака. Розташування, розташування і ще раз розташування.

Ви можете бути організатором заходів, а ваш справ­жній бізнес — управління стресом або пошук нових трендів. Деякі лікарі займаються не стільки лікуванням, скільки наданням інформації. Найкращі перукарі, яких я знаю, насправді зцілюють людей та допомагають їм повірити у свої сили. А деякі з найкращих секретарів виконують роль тілоохоронців — вони такі собі ніндзя-захисники. Деякі менеджери проектів займаються тим, що мотивують інших. Студії йоги об’єднують людей у спільноти. Офіціанти торгують привабливістю.

Агенти з продажу житлової нерухомості продають комфорт. І всім нам відомо, що бармени насправді займаються психотерапією.

Особисто мій бізнес — передача мудрості. Я транс­формую інформацію у знання, пропускаю її крізь призму свого світосприйняття, а потім передаю іншим у всіх можливих форматах. Я віддаю ці знання безкоштовно чи продаю їх. Я виготовляю мудрість. Розкажіть про це іншим.

Ви не зовсім упевнені, в чому суть вашої роботи? Тоді запитайте себе:

Який досвід ви передаєте людям?

Що ви робите для них такого, що впливає на їхні життя чи їхню роботу, хай навіть на мить? Можливо, це допоможе вам дістатися суті вашої пропозиції.

— Спробуйте подумати ось про що, — звернулась я до журналістів, які сиділи переді мною. — За кожною вашою історією стоїть щось значно масштабніше. Хтось із вас пише про пригоди, кризу середнього віку, світські заходи, про масову політичну активність, про прагнення та сподівання… Неважливо, пишете ви про економ-подорож на Балі чи висвітлюєте випуск нових парфумів від знаменитості. Якщо ви пишете від свого імені, ви подаєте матеріал з конкретної позиції, виходячи з власного світоспри­йняття. І це справляє на людей певне враження — вони знаходять у собі сили діяти, факти їх приводять до тями, а краса розчулює.

Після нашої розмови до мене підійшла репортерка з журналу мод і сказала:

— Я пишу різні статті для журналу жіночої моди. Деякі з них містять по-справжньому корисну інформацію щодо саморозвитку, а іноді я просто розповідаю про нові моделі одягу. Але я маю все подати в безтурботному стилі — я б сказала, трохи ексцентричному. Тож мені здається, що насправді я розважаю людей.

Ми ще трохи побалакали, і я з’ясувала, що тема розваг присутня у всьому, що вона робить: у тому, як вона організовує вечірки, як підходить до участі в нарадах для персоналу, в її манері одягатися з відтінком гламуру. Усім її діям притаманна послідовність; їй просто треба було зрозуміти, в чому ця послідовність полягає.

У чому вам до вподоби розбиратись?

Якщо ви маєте знання, дозвольте іншим запалити від нього свої свічки.

Маргарет Фуллер[80]

Відповідь на це запитання повертає нас до поняття «риби у воді». Якби ви відслідкували свої дії протягом тижня, ви би побачили, якими знаннями володієте, навіть не здогадуючись про це. Протягом одного дня ви можете домовлятися з підрядниками про кращу ціну та зручніший графік виконання ремонтних робіт, застосовувати свої знання методики тренування гравців NBA у керуванні своєю командою, бронювати авіаквитки зі свого iPhone, замовляти столик у новому ресторані, підсмажувати кавові зерна у своєму гаражі, відвідувати заняття з мистецтва написання мемуарів, допомагати своєму братові налаштовувати його MacBook Pro, давати сусіду поради щодо ландшафтного дизайну та розповідати міфи Давньої Греції своїм дітям перед сном. Того тижня перед вами відкриється сотня стежинок знань, які можуть привести вас до талантів, здатних подарувати вам задоволення та забезпечити грошима. Починайте звідти, де ви зараз перебуваєте.

КОЖНА ЛЮДИНА — ВПЛИВОВА.

Ви маєте душевну спеціалізацію?

Ось як я визначаю душевну спеціалізацію: це вміння, від якого ви кайфуєте. Люблю наукову термінологію.

Мені довелося працювати у сфері роздрібної торгівлі з Боббі Джо. Ми скеровували до неї всіх розлючених покупців.

— Божевільна леді з Калґарі хоче, щоб їй повернули гроші. Друга каса.

Це до Боббі.

— Ведіть її сюди!

Вона з нетерпінням чекала, доки до її рук потрап­лять люди, яких усі ми воліли спекатися. Сердиті, роздратовані, іноді явно схиблені, вимогливі клієнти. Душевною спеціалізацією Боббі Джо була гармонія. Вона не ставила собі за мету встановити