Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

Функція контролю пов'язана із функцією моніторингу, проте, на відміну від моніторингу, для контролю характерний владний вплив на порушників.

За суб'єктом здійснення виділяють такі форми контролю: державний, самоврядний та громадський контроль.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законо­давства України.

Традиційно під контролем розуміється перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось. Зміст та завдання контролю за використанням та охороною земель, окрім наведеного тлумачення, опосередковуються ще й змістом коментованої статті. Так, контроль спрямовується на два головні різновиди земельних відносин: використання земель та їх охорону.

Завданням контролю є перевірка діяльності усіх суб'єктів земельних правовідносин незалежно від форми власності та галузевої належності. І хоча буквальне тлумачення норми дозволяє стверджувати, що до таких суб'єктів не віднесені, приміром, іноземні держави, особи без громадянства, системний аналіз інших норм ЗКУ у їх сукупності приводить до іншого висновку. Відсутність у коментованій нормі згадки про деяких суб'єктів є швидше недоліком юридичної техніки, адже і за змістом і за призначенням контролю діяльність останніх також має підпадати під дію норм глави 32 ЗКУ.

Регламентація земельних відносин, враховуючи публічний характер більшості земельно-правових норм, як правило, знаходиться під значною увагою державних органів, покликаних відслідковувати ступінь дотримання суб'єктами земельних правовідносин таких норм. Це зумовлюється значенням землі як об'єкта земельних правовідносин (див. коментар до ст. 2 ЗКУ).

Шляхи забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України, а також правове регулювання відповідних правовідносин розкриті у коментарі до ст.ст. 188-190 ЗКУ.

   1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

   2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

До частини першої. Коментована норма згадує лише два види органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" згадує також "спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань аграрної політики". Фактично ж законодавство ще більше розширює цей перелік. Контроль здійснюється органами:

Держкомзему України ("уповноважений орган виконавчої влади по земельних ресурсах"). У складі Держкомзему діє спеціальний "урядовий орган державного управління" -Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, основним завданням якої є організація здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (статус визначається ПКМ "Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель" від 25.12.2002 №1958; див. також коментар до ст. 15 ЗКУ, ст. 6 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель"). Так, протягом 2006 року Держземінспекцією та інспекційними підрозділами проведено 102 тис. перевірок дотримання вимог земельного законодавства, виявлено 67 тис. порушень. Видано близько 64,5 тис. приписів про усунення виявлених порушень, складено понад 50,5 тис. протоколів про адміністративні правопорушення, а по решті порушень направлені клопотання про їх усунення. Винесено 44,8 тис. постанов про накладення адміністративних стягнень.

Мінприроди України ("спеціально уповноважений орган з питань екології та природних ресурсів"), у складі якого діє Державна екологічна інспекція (статус визначається ПКМ "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію" від 17.11.2001 №1520; див. також ст. 14 ЗКУ, ст. 6 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель");

Мінагрополітики України (у його складі - Державний технологічний центр охорони родючості грунтів Міністерства аграрної політики України, або Центрдержродючість) -див. ПКМ від 04.08.2000 №1218 "Про Державний технологічний центр охорони родючості грунтів"; Положення про Державний технологічний центр охорони родючості ґрунтів "Центрдержродючість", затверджене Наказом Мінагрополітики України 01.09.2000 №167. Див. також ст. 8 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель");

МОЗ України (санітарно-епідемічна служба в його складі) - див. ПКМ "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" від 22.06.1999 №1109;

Мінрегіонбуду України (а саме інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) - ПКМ "Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль" від 25.03.1993 №225;

місцеві державні адміністрації - ст. 16 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17 ЗКУ.

Так, органи Держкомзему (Держземінспекція) можуть в межах розглядати справи про адміністративні правопорушення та застосовувати заходи адміністративної відповідальності відповідно до ст.ст. 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56 КУпАП (див. також ст.ст. 158-161 ЗКУ та коментар до них).

Органи Мінприроди України (Держекоінспекція) відповідно до КУпАП (ст. 242-1) розглядають справи про адміністративні правопорушення земельного законодавства (див., зокрема, ст. 52-55 КУпАП). Також органи Мінприроди наділені правом відповідно до Поста­нови Верховної Ради України "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 29.10.1992 приймати рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності, що порушує право власності на землю, якщо вона здійснюється з порушенням природоо­хоронного законодавства.

Органи прокуратури мають своїм завданням захист від неправомірних посягань прав і свобод людини та громадянина. Прокурор при виявленні порушень законодавства має право вносити протести, порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про