ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Філіп Джордж Зімбардо
137
Ретроспективний щоденник охоронця.
138
Керос був вісімнадцятирічним першокурсником, який обдумував можливість стати соціальним працівником.
139
Звіт охоронця після інциденту.
140
Якщо не зазначено інше, усі діалоги в’язнів і охоронців взято зі стенограм відеозаписів експерименту.
141
Адресований мені лист державного захисника (29 серпня 1971 року).
142
Крижана людина (англ. Iceman)—прізвисько Річарда Куклінскі—найманий убивця, що вславився холоднокровністю.—Прим. пер.
143
Дебрифінг стресу критичного інциденту (ДСКІ)—першочерговий лікувальний метод, що застосовується до жертв травматичних стресів: як-от терористичні акти, стихійні лиха, зґвалтування та інші прояви насильства. Однак нещодавні емпіричні дані поставили під сумнів його терапевтичну цінність, а в деяких випадках виявили, що він навіть може призвести до зворотних результатів, підсилюючи і продовжуючи негативну емоційну складову стресу. Примушування людей висловлювати свої емоції в деяких випадках зміцнює, а не послаблює негативні думки. Деякі посилання на тему: В. Litz, М. Gray, R. Bryant, A. Adler, «Early Intervention for Trauma: Current Status and Future Directions», Clinical Psychology: Science and Practice 9 (2002) - C. 112-134; R. McNally. R. Bryant, A. Ehlers, «Does Early Psychological Intervention Promote Re covery from Posttraumatic Stress?» Psychological Science in the Public Interest 4 (2003).—стор. 45-79.
144
Ретроспективний щоденник в’язня.
145
Ретроспективний щоденник охоронця. Учасникам заплатили за один тиждень, а за другий (через завершення дослідження)—ні. За кожен день і охоронці, і в’язні отримували по 15 доларів.
146
Ретроспективний щоденник охоронця.
147
Підсумкове інтерв’ю в’язня.
148
Підсумкове інтерв’ю в’язня.
149
Ретроспективний щоденник в’язня.
150
Ретроспективний щоденник охоронця.
151
Підсумкове інтерв’ю в’язня.
152
Ретроспективний щоденник в’язня.
153
Підсумкове інтерв’ю охоронця.
154
Опитування охоронця після експерименту.
155
Ретроспективний щоденник охоронця.
156
Ретроспективний щоденник охоронця.
157
Опитування в’язня після експерименту.
158
Ретроспективний щоденник охоронця.
159
Аудіозапис інтерв’ю з охоронцем.
160
Ретроспективний щоденник охоронця.
161
Стенограма інтерв’ю для: Quiet Rage: The Stanford Prison Experiment.
162
Інтерв’ю для NBC Chronolog (листопад 1971 року).
163
Ретроспективний щоденник охоронця.
164
Ретроспективний щоденник охоронця.
165
Прізвисько Гельманна—«Джон Уейн»—відкриває цікаву паралель, про яку я дізнався від мого колеги Джона Штайнера. Джон Штайнер, почесний професор соціології в Сономаському державному університеті, пережив Голокост, у підлітковому віці декілька років перебував у концтаборі Бухенвальд. Коли він дізнався, що наші в’язні прозвали одного з найгірших охоронців «Джоном Вейном», то повідав про паралель із власного досвіду: «Ну, всі охоронці в таборі для нас були анонімами. До них ми зверталися лише “Herr Lieutenant” чи “Пане офіцере СС”, але ми не знали їхніх імен. Проте одному з охоронців, який був найгіршим з усіх, ми також дали прізвисько. Він без причини стріляв у людей, убивав, карав і штовхав на електричну огорожу. Його жорстокість нагадувала ковбоїв з Дикого Заходу. Тож ми називали його “Том Мікс”, але тільки поза очі». Том Мікс—актор, який зіграв жорстокого ковбоя у фільмах 1930-х років, а згодом схожими ролями вславився Джон Уейн.
166
Підсумкове інтерв’ю охоронця.
167
Опитування охоронця після експерименту
168
Опитування в’язня після експерименту
169
«Концепція набутої безпорадності» вперше прийшла з досліджень під проводом Мартіна Селігмана над тваринами. У цих експериментах собаки отримували електроудари, від яких не могли втекти. З часом вони піддавались і переставали чинити опір. Тепер вони не пробували втекти, навіть якщо отримували нагоду легко уникнути удару. Пізніші дослідження показали паралелі з людьми, які, чуючи неприємний звуковий шум, з яким нічого не могли вдіяти, швидко переставали пробувати його змінити, навіть якщо така нагода випадала. Паралелі також є очевидними в клінічній депресії, у підданих насильству дітей чи жінок, військовополонених чи деяких мешканців старечих будинків. Деякі посилання з теми: М.Е.Р. Seligman, Helplessness: On Depression, Development and Death (San Francisco: Freeman, 1975); D. S. Hiroto, «Loss of Control and Learned Helplessness», Journal of Experimental Psychology 102 (1974),—C. 187-193; J. Buie, «Control' Studies Bode Better Health in Aging», АРА Monitor, липень 1988 року.—C. 20.
170
Найкращим довідником із зібраних нами даних та їх статистичного аналізу є наша перша наукова стаття: Craig Haney, Curtis Banks, Philip Zimbardo, «Interpersonal Dynamics in a Simulated Prison», International Journal of Criminology and Penology 1 (1973),—C. 69-97. Оскільки цей журнал уже не існує, PDF статті можна знайти на www.prisonexp.org і www.zimbardo.com. Див. також: Р. G. Zimbardo, С. Haney, W. С. Banks, D. Jaffe, «The Mind is a Formidable Jailer: A Pirandellian Prison», The New York Times Magazine, April 8, 1973, —C. 36ff; ma P. G. Zimbardo, «Pathology of Imprisonment», Society 6 (1972),—C. 4, 6, 8.
171
T. W. Adorno, E. Frenkel-Brunswick, D. J. Levinson, R. N. Sanford. The Authoritarian Personality, New York: Harper, 1950.
172
R. Christie, F. L. Geis, eds. Studies in Machiavellianism, New York: Academic Press. 1970.
173
A. I. Comrey, Comrey Personality Scales, San Diego: Educational and Industrial Testing Service, 1970.
174
Figure 16.1, «Guard and Prisoner Behavior», у: P. G. Zimbardo, R.J. Gerrig, Psychology and Ijfe, 14th ed., New York: HarperCollins, 1996.—C. 587.
175
B. Bettelheim, The