Нюрнберґ-2 - Левко Лук'яненко
І наприкінці: одна людина — «велика риба» місцевого уряду і партії, імені якої мені не вдалося встановити, — збожеволіла після інспектування села. На нього змушені були надягти втихомирювальну сорочку Він теж кричав благим матом: «Це не комунізм, це катування!»
Закінчую: теперішнє нещастя призведе до колонізації України, переважно російської. Воно змінить її етнічний характер. І, може бути, в дуже близькому майбутньому не можна буде більше говорити про Україну, про українську проблему оскільки Україна в дійсності стане російською країною.
З глибокою повагою (Королівський) консул Граденіго (Архів Асоціації дослідників голодоморів в Україні)
Насильницьке переселення українців під час колективізації
Розкуркулювання супроводжувалося масовим виселенням українців з України в східні райони Росії.
30 січня 1930 р. Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило розроблену на чолі з В. М. Молотовим постанову «Про заходи щодо викорінювання куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Відповідно до постанови «куркулі і напівпоміщики», які виступали проти колективізації, підлягали виселенню в Північний край, Сибір, Урал і Казахстан. При ліквідації куркульства здійснювалася конфіскація майна та виселення людей. Підставою для введення цього механізму була постанова ЦВК і РНК СРСР «Про заходи по зміцненню соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і про боротьбу з куркульством». Урядам союзних республік і виконкомам країв та областей цією постановою надавалося право застосування «усіх необхідних засобів боротьби з куркульством аж до повної конфіскації майна куркулів та виселення їх за межі окремих районів і країв (областей)». Конкретизація цих заходів подавалася в секретній інструкції ВЦК і РНК СРСР від 4 лютого 1930 року.
Для вирішення питань і координації заходів, пов’язаних із розкуркулюванням 23 січня 1930 р. була створена комісія у складі Секретаря ЦК КП(б)У Косіора (голова), голови ГПУ Балицького, Порайка, Демченка, Постишева. На засіданні Політбюро ЦК КП(б)У 8 лютого того ж року було вирішено:
а) затвердити розкладку по округах на виселення у віддалені місця Союзу…;
б) вважати за необхідне закінчити в основному всю цю операцію до 15 березня.
Уже 27 лютого заступник голови ГПУ УСРР Карлсон повідомив у ЦК «про десять ешелонів із 17294 розкуркуленими, з них чоловіків — 6256, жінок — 5718, дітей — 5320, які через станцію Бахмач «пройшли» на територію РРФСР».
У «Доповіді про хід виселення куркульства з округів УСРР» повідомлялося, що із 13 округів за станом на 12 березня за межі республіки було виселено 58411 осіб. (ЦДАГООУ, ф. 1, оп. 16, арк. 7, а. 116, 127).
Товарняки з розкуркуленими і «контрреволюційними елементами» йшли на Північ і Схід, а їхнє місце заповнювалося переселенцями з інших районів СРСР. Переселення на Україну продовжувалося і в наступні роки. Ось один із таємних документів про переселення в Україну чужинців:
«Документ № 403
СООБЩЕНИЕ
всесоюзного переселенческого комитета при Совнаркоме СССР о переселении на Украину с других территорий страны
29 декабря 1933 года. Срочно. Секретно.
Нач. ГУЛАГУ ОГПУ тов. Берману
ВПК при СНК СССР при сем препровождает оперсводку № 38 о переселении на Украину по состоянию на 28 декабря с. г. Одновременно ВПК при СНК СССР сообщает, что преподанный план переселення выполнен на 104,76%. Всего переселено больше 21 856 колхозных хозяйств, 117 149 человек, 14 879 лошадей и 38 705 голов разного скота (в число последних входят телки, свиньи и овцы).
Приложение по тексту.
Секретно
Сводная ведомость об отправлении зшелонов с переселенцами на Украину по состоянию на 28 декабря 1933 года Область отправления Область прибытия Количество % выполнения Хозяйств Лошадей Коров Разного скота Эшелонов Горьковская Одесская 2120 1348 2062 2050 35 106 Ивановская Донецкая 3527 1619 3498 1980 44 104 БССР Одесская 4630 3864 5295 10924 61 103 ЦЧО Харьковская 4800 2329 3472 56441 80 106,6 Западная Днепропетровская 6679 5719 7571 18097 109 102,71. На 28 декабря 1933 г. отправлено 329 эшелонов, 21 856 хозяйств, 117 149 членов семей, 14 879 лошадей, 21 896 коров и 38 702 голов разного скота.
2. План перевозок колхозников на Украину окончен и выполнен на 104,7%.
Зам. Председателя ВПК при СНК СССР Рудь (ПДАНГ СРСР, ф. 3675, оп. 1, спр. 33, арк. 56. Ориг.)
У 1933–1937 рр. Всесоюзним переселенським комітетом і переселенським відділом НКВС СРСР на Україну було переселено 44 457 сімей (221 465 душ). Найбільша кількість переселенців перевезена на Україну в 1933 році. (Государственный русский архив экономики, ф. 5675, on. 1, с. 185, а. 2)
Внутрішньою депортацією, яка принесла незаслужені страждання величезній кількості сільських жителів, була ліквідація хуторів та примусове переселення хутірських господарств у села.
Геноцид кубанських українців
Ленін вимагав:
«Нещадна війна проти куркулів! Смерть їм!» (В. Ленін. ПЗТ, 1974. Т. 37, с. 39–41) (Козацтво було заможним, за більшовицькими поняттями — куркульським, того мало загинути)
Про те, що мав місце геноцид українців, видно із свідчення Петра Вира про етнічну чистку Кубані — «Знищення Кубані»:
«За наказом ЦК КПРС і уряду СРСР жителі 13 сіл Кубані були заслані на далеку Північ за те, що «не виконали план постачань пшениці і саботаж». Виселенням керував помічник начальника ГПУ, уповноважений Політбюро Кабаєв. Масштаби висилок, або, іншими словами, знищення декількох сотень тисяч кубанських українців можна уявити собі із наступних цифр: села Полтава з населенням 17000, Умань — 45000, Мишастівка — 40000 душ були виселені повністю. З деяких сіл жителі були виселені частково, наприклад, із села Іванів вивезли половину мешканців.
Сільськогосподарський реманент і особисте майно, яке люди приготували, щоб узяти із собою на вислання, відібрали в них при посадці в потяги. Відправлення на вислання звичайно супроводжувалося публічними розстрілами та кровопролиттям».
