Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. - Валеріан Васильович Молдован

На борг не надійся (рос.).

Найсвітліша справа — пам’ятати, кому ти зобов’язаний (нім.).

Навіть в рідних горілку купляють тоді, коли вона дешевша, ніж в інших (кор.).

Не купівля вчить, а продаж (рос.).

Не позичай, бо злий звичай: як віддає, то ще лає (укр.).

Не міняй на ярмарку коня, бо пішки ходитимеш (лат.).

Немає більшої ганьби, як не виконати угоди (карел.).

Неправдива пожива — дітям не розжива (сом).

Обіцянка — новий борг (гал-рус.).

Останню сорочку закладу, а багатим буду (євр.).

Плач спадкоємця — замаскований сміх (нім).

Позичити — друг, віддавати — ворог (укр.).

Позика теж кабала (рос.).

Подарунок назад не беруть (укр.).

По товару ціна, по грошах товар (рос.).

Позичка повертається до господаря, шкутильгаючи (ест.).

Позички пишуть на камені, борги — на піску (ест.).

Позичка на боржнику верхи їздить (укр.).

Позичка — не штука, віддавати — мука (укр).

Продаж — купівлі вартий (рос).

Поверне борг, як камінь зацвіте (лат.).

Спадщина, як і борги, залишається дітям (в’єтн.).

Станеш позичати — будеш бідувати (укр.).

Старі кравці рідше бувають багаті, аніж старі лихварі (нім.).

Товар лицем продається (рос).

Торгівля знає міру, ваіу і рахунок (рос).

Тримай розхід за прибутком (вірм.).

Тяжко старий борг платити (карел.).

Умів брати, умій і віддавати (нім.)

Хто спричинив шкоду, той має її відшкодовувати (тур.).

Хто плаче, просячи, той плакатиме, віддаючи (лит.).

Хто купує — треба сто очей, а хто продає — достатньо одного (нім.).

Хто перший знайшов гроші, той їхній хазяїн (укр.).

Хто їсть в борг, той свій же гаманець спустошує (тур.).

Хоч би хворіти довго, та не мати боргу (узб.).

Хто борги не повертає, той перший брехун (там.).

Що я винен батькові, те синові несу (узб.).

Щасливий, хто проводить життя без купівлі-продажу (євр.).

Що винен — віддати повинен (укр.).

Як нема боргу, то нема торгу (рус.).

Якщо не буде скупого, то боржник з голоду вмре (тур.).

Дітей годувати — в борг давати, батька, матір годувати — борг платити (рос.).

Жінку, з якою хочеш розлучитися, не ганьби (сх.).

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга (молд.).

І в лиху годину, не лишай дружину (укр.)

Кому дітей родити, тому й плекати (груз.).

Навіть коли ти вищий за свого батька, не думай, що ви рівні (афг.).

Чиї діти, тому за них відповідати (рос.).

Шлюб навпіл поділяє горе, вдвічі збільшує радість і вчетверо збільшує видатки (казах.).

Без паркану та замку не втечеш від злодія (рос.).

Без дозволу взяв, нікому не сказав — значить вкрав (рос.).

Брехуна ловлять на слові, злодія по сліду (ісп.).

Брехня — внучка брехуна, дрібна крадіжка — внучка злодія (монг.).

Був колись чолов’яга, а тепер — сутяга (рос.).

Будинок горить, а злодій краде (авг.).

Була вина, та вибачена (рос.).

Важко виявити домашнього злодія (перс.).

Вб’єш одного — покарають, вб’єш тисячу — царство здобудеш (там.).

В інших злодій краде худобу, в самого себе краде совість (ан.).

Великого злодія важко впіймати (іт.).

Віділлються вовкові овечі слізоньки (рос.).

Від поблажки й злодії плодяться (укр.).

Від тюрми і від чуми не зарікайся (укр.).

Від злодія злодій народжується (якут.).

Від лінощів — пустощі, від скупості — злодійство (тувин.).

Від чужого злодія легко вберегтися, від домашнього — ні (кит.).

Він гуляє і скаче, а за ним мотузка плаче (іси.).

Вішають малих злодійчиків, а не великих злодіяк (іт.).

Вина вині різниця (рос.).

Вина голову клонить (сом.).

Винуватий ведмідь, що корову з’їв, але корова не права, що полем ходила (рос.).

Винуватому все здається, що про нього говорять (рос.).

Винного кров — вода, а невинного — біда (сом.).

Винний, невинний, а попався — поплатився (сом.).

Винуватий не тільки той, хто краде, а й той, хто ховає крадене (лат.).

Вкрасти в злодія — не злочин (євр.).

Вкрасти —