Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. - Валеріан Васильович Молдован

Не той правий, хто сильний, а той, хто чесний (рос.).

Нужда закон ломить (укр.).

Панська воля сильніша від селянського права (нім.).

Перед золотом і сріблом всі закони зблідли (в’єтн.).

Поважати звичаї легко, а дотримувати їх важко (рос.).

Потреба закону не має (юг.).

Правда старша, ніж суд (ест.).

Правда, як олія, наверх вийде (укр.).

Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає (укр.).

Правда очі коле (укр.).

Правда суду не потребує (молд.).

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою аж до порога (укр.).

Право є, але закону немає (асс.).

Сила закону не знає (укр.).

Скрута закону не знає (фр.).

Справедливий закон — опора свободи, рівності, братерства (лат.).

Статті закону, як зірки по небі (як.).

Хороші закони не виникають із поганих звичаїв (лат.).

Чия сила, того й правда (лат.).

Шаріат хороший для мертвих праведників (афг.).

Шаріат так і сяк повернути можна (узб.).

Як війна воліє, так закон німіє (укр.).

Як не вагайся, а у правді зізнайся (рос.).

Базар навчить купувати (нім.).

Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте (укр.).

Багатому не позичають дрібних грошей, а бідному великих (євр.).

Беручи думай, як віддаватимеш (лит.).

Безчесний обіцянку не виконує (узб.).

Борг існує спрадавна (ест.).

Борг не реве, а спать не дає (укр.).

Борги для чесної людини — гірке рабство (лат.).

Борги — гнів божий (перс.).

Борги пам’ятає не той, хто бере, а той, хто дає (укр,).

Борг мій — смуток мій (тур.).

Борг слід віддати, а шлях — пройти (тур.).

Борг повинен бути рівним майну боржника (вірм.).

Борг — вогняна сорочка (вірм.).

Борг подібний верблюжатку: чим більше його тримаєш, тим більше воно росте (вірм.).

Борг стоїть на порозі (вірм.).

Борг платежем прикрашений, а позика — віддачею (рос.).

Борг ніг не має (лит.).

Боргів немає — турбот немає (бенг.).

Боржник буває винним (тур.).

Взяв личко — віддай ремінець (рос.).

Взяв у борг — віддай, допомогли — віддяч (в’єтн.).

Взяв у борг — віддай, наніс шкоду — відшкодуй (в’єтн.).

Від прибутку голова не болить (євр.).

Від суперечки голова не болить (євр.).

Від суперечки між двома продавцями виграє покупець (кор.).

Гроші породжують гроші (нім.).

Гроші краще позичай в бідного, ніж в багатого (норв.).

Гроші сильні підрахунком (рос.).

Дарованому коневі у зуби не дивляться (укр.).

Давно позичене — ще не подароване (євр.).

Даєш комусь в борг — зайди до нього в дім (узб.).

Двері боргу завжди відкриті (вірм.).

Де великий зиск — там великий обман (нім.).

Дешево купиш, дорого обійдеться (лат.).

Добрий товар сам себе хвалить (рос.).

Заборгований батько — сину ворог (бенг.).

Заклад носи до заплат (рос.).

Згода є згода (камб.).

Зобов’язанню — міцність сталі; коли взяв на сенс — виконай (узб.).

Зобов’язання, немов кремінь має висікати вогонь (узб.).

І розбитий човен, покинутий у річці, має власника (креол.).

Качку даш — гуску отримаєш (узб.).

Крадена верблюдиця законних верблюжаток не вродить (сомал.).

Краще найгіршому позичити, ніж позичити в найкращого (євр.).

Краще спочатку домовитися, аніж потім торгуватися (нор.).

Краще бути бідним, ніж мати борги (тур.).

Краще без вечері лягати, та без боргів вставати (укр.).

Краще носити старі речі, ніж робити нові борги (євр.).

Краще карбованець вдома, ніж тисяча в банку (євр.).

Краще мати худого коня, ніж порожній хомут (нім.).

Краще заощаджувати, ніж заборгувати (перс.).

Купівля—продаж не визнає ні батька, ні матері (тур).

Купець хвалить товар, який хоче збути з рук (євр.)

Легкі гроші — легкий крам (камб.).

Лежачий товар не годує (рос.).

Лихвар та оренда не сплять (нім.).

Мій батько нікому не винний — в одного позичає, а другому віддає (укр.).

Міна буває надвоє — або