Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. - Валеріан Васильович Молдован

Злодій має три тіні (якут.).

Злодій має сотні слідів (якут.).

Злодій злодія криє (рос.).

Злодій для злодія — пастка (вірм.).

Злодій і дрібного шахрая поб’є і перший до храму побіжить (бенг.).

Злодій помре, але перед тим десять домів обкраде (бенг.).

Злодій краде, а світ сумує (молд.).

Злодій їсть, п’є, а у голові ключі кує (рос.).

Злодій знає, що красти гріх, а грабує всіх (рос.).

Злодійські руки в темряві самі нишпорять (там.).

Злодійським не торгують (тур.).

Злодієві сприяти, все одно, що самому красти (нім.).

Злодієві й кінь винен (тур.).

Злодієві ключ не потрібний (тур.).

Злодієві потрібні зламані паркани (бенг.).

Злодієві — злодійський зашморг (рос.).

Злодієві ввечері світає, а вранці смеркає (угор.).

Злодієві тин, як сокирі гілочка (гам.).

Злодієві в’язниця — незмінний друг (рос.).

Злодії почувають себе непогано, коли на ринку метушня (груз.).

Злодіїв у лісі очікували, а вони дім грабували (молд.).

І злодіїв не було, а батюшку вкрали (рос.).

Злодія добром не згадують (там.).

Злодія страх мучить (колумб.).

Злодія карай, а не пробачай (куб.).

Злодія не обдуриш — скоро не впіймаєш (рос.).

Злодія стережи, а він тебе стереже (рос.).

Злодія прийняти, самому в біду потрапити (інд.).

Злодюги посварились, та й крадене знайшлося (укр.).

Злочин не втіче від кари (угор.).

Злочин не меншає від того, що його скоїло багато людей (угор.).

Злочин від незнання — ще не злочин (бенг.).

Злочини скоюють у темряві, дістають покарання при світлі (євр.).

З лихого початку не буває добра (ісп.).

Злодійкуваті руки і у темряві крадуть (там.).

Зловмисник в юрті не ночує (тув.).

Знайшов, але не оголосив — те саме, що втаїв (рос.).

Знайшов та не віддав — однаково, що вкрав (нім.).

Знає кішка, чиє м’ясо з’їла (рос.).

Знає, куди двері відчиняються (євр.).

Знати по очах, хто ходить по ночах (нім.).

Один вкрав, другий брав, третій — той, хто ховав (гал-рус.).

І сусідів розорив, і рідних пограбував (там.).

І той злодій, хто краде, і той, хто мішок підносить (італ.).

І в злодіїв є своя мораль (яп.).

І злодій звертається з молитвами до Бога (афг.).

І злодій просить божої допомоги (лит.).

І злодій просить Бога що б вкрасти (укр.).

І таке буває, що злодій злодія обкрадає (угор.).

І хто чинить зло, і його однодумці заслуговують однакової кари (лат.).

І той злодій, що крав, і той злодій, хто покривав (рос.).

І сам до зашморгу лізе, й іншого туди тягне (рос.).

Катюзі буде по заслузі (укр.).

Камінь влучає у голову того, хто його кинув (абхаз.).

Кого раз спіймають, усе життя підозрюють (кор.).

Коли злодії сваряться, крадене випливає (куб.).

Коли злодія схоплюють за рукав, він каже, що пожартував (молд.).

Колись і лисиця вскочить у тенета (лат.).

Конокрад почав з того, що вкрав сову (афг.).

Краде вовк і пораховану вівцю (укр.).

Красти — не торгувати, видатки більші, аніж прибуток (рос.).

Крадена мука вся у висівки виходить (італ.).

Краденого добра ніколи не вистачає (перс.).

Крадій звинувачує пограбованого (кор.).

Крадіжка не робить людину багатою, а брехня — святою (монг.).

Кожний рік готуйся до посухи, кожну ніч остерігайся злодія (кит.).

Коли два злодії б’ються, чесні люди взнають правду (укр.).

Краще бідувати, ніж злодійством наживати (молд.).

Кращий спосіб уникнути кари — не чинити зла (кит.).

Кривава розправа два доми згубить (афг.).

Кров’ю кров не змиєш (євр.).

Ліпше просити, ніж красти (куб.).

Ліпше по людях просити, ніж чуже красти (рос.).

Ліпше десятьох винних простити, ніж одного невинного стратити (рос.).

Легко красти, та важко відповідати (ест.).

Ледар благає смерті, а злодій негоди (ест.).

Людина, яка ножа вийме, від ножа й загине (рум.).

Людину образити — відповідь тримати (кор.).

Малий гріх, але велика причина (білор.)

Малих злодіїв у зашморг цуплять, великі за гроші прощення куплять (укр.).