Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. - Валеріан Васильович Молдован

Арістотель

Поняття справедливості пов’язане з уявленням про державу, оскільки право, що слугує критерієм справедливості, є регулюючою нормою політичного спілкування.

Арістотель

Малі огріхи видаються великими, якщо виявляються у поведінці тих, кому довірено владу.

Плутарх

Правосуддя — основа держави.

Цицерон

Метою держави у дійсності є свобода.

Б. Спіпоза

Закони — якорі держави.

Ф. Бекон

Де панує рівність, там не може бути монархії де її немає, там не може бути республіки.

Н. Маккіавелі

Законодавча влада — серце держави, влада виконавча — її мозок.

Ж. Ж. Руссо

Для зміцнення уряду слід обмежувати його владу.

Л. Берне

Анархія завжди приводить до абсолютизму.

Наполеон

Свобода полягає в тому, щоб перетворити державу з органу, який стоїть над суспільством, в орган, цьому суспільству цілком підпорядкований.

К. Маркс

Перша умова будь-якої свободи — відповідальність усіх чиновників за всі свої службові дії щодо будь-кого з громадян перед звичайними судами і загальним правом.

Ф. Енгельс

Держава — організація, утворена однорідною владуючою верствою на умовах міцної централізації на відповідній території.

М. Грушевський

Демократія — це не тільки право вибору, але й складні механізми, що дають можливість цим правом користуватись.

О. Лацис

Суб’єктивне юридичне право особи — це «ключик», котрий вручає їй держава і за допомогою якого вона відкриває собі доступ до усіх основних благ, що необхідні для її існування й розвитку.

П. Рабінович

Справжнє громадянське суспільство ніколи не відбудеться, якщо не буде досягнуто верховенство права і суспільство одночасно не стане правовим — правовим громадянським суспільством.

С. Алексєєв

Будь-який закон в основі має свого роду право.

Арістотель

Добробут держави залежить від її законів.

Арістотель

Закон — це врівноважений розум.

Арістотель

Я бачу загибель тієї держави, де закон не має сили й перебуває під чиєюсь владою. А там, де закон — володар над правителями, а вони його раби, я вбачаю порятунок держави й усі блага, які тільки можуть дарувати державам боги.

Платон

Адже з усіх наук найбільше удосконалює людину, яка ними займається, наука про закони.

Платон

Закони видано заради мудрих — не для того, аби вони не робили зла, а для того, щоб їм не робили зла.

Епікур

Та держава, в якій громадяни підпорядковуються законам, є щасливою під час миру й непохитною під час війни.

Сократ

Закон є цар усіх божественних та людських справ; потрібно, щоб він став на чолі як добрих, так і злих, вождем і керівником живих істот, котрі з природи належать до громади, мірилом справедливого і несправедливого; наказує робити те, що має бути зроблено й забороняє робити те, що не повинно бути зроблено.

Хрисіпп

Сором часом забороняє те, чого не забороняють закони.

Сенека

Закон має бути коротким, аби його могли запам’ятати й люди нетямущі.

Сенека

Душа держави — закон, оскільки як тіло, що позбулося душі, падає, так і держава, якщо у ній немає закону, — руйнується.

Демосфен

Ми маємо бути рабами законів, аби стати вільними.

Цицерон

Чини так, аби максима твоєї поведінки могла б бути поряд з тим і принципом загального законодавства.

Іммануїл Кант

Закон можна вважати якісним у тому випадку, якщо зміст його є точним, якщо вимоги його справедливі, якщо він формує чесноти в громадян.

Френсіс Бекон

У громадянському суспільстві панує або закон, або насильство.

Френсіс Бекон

Багаточисленність законів в державі є тим самим, що велика кількість лікарів: ознака хвороби й безсилля.

Франсуа Вольтер

Закони дуже тісно пов’язані з тими засобами, котрими різні народи здобувають собі засоби до життя.

Ш. Л. Монтеск’є

Непотрібні закони ослаблюють закони, які є необхідними.

Ш. Л. Монтеск’є

Більша частина законів є ніщо інше, як привілей, тобто данина, накладена на всіх на користь небагатьох.

Чезаре Беккаріа

Той може встановлювати закони для інших, як їм чинити, кому самому не потрібно їх встановлювати.

Григорій Сковорода

Те, що є право, тільки завдяки тому, що воно стає законом, дістає не тільки форму своєї всезагальності, але й також свою справжню визначеність.

Гегель