Судова риторика: теорія і практика: навч. посіб. - Валеріан Васильович Молдован

Право пользования и распоряжения.

114. Justus titulus.

(юстус тітулюс)

Законна правооснова.

Законное правооснование.

115. Jus vitae ac necis, dominis in servos vitae necisque. Patribus in liberos.

(юс віте ак неціс; домініс ін сервос віте неціскве; патрібус ін ліберос)

Право розпорядження життям і смертю; в Давньому Римі, як і в інших рабовласницьких державах, у рабовласників була влада над життям і смертю рабів; у батьків — над життям і смертю дітей.

Право распоряжения жизнью и смертью.

116. Lex fori.

(лекс форі)

Закон суду, тобто тієї держави, органом якої є даний суд. Закон суда, т. е. того государства, органом которого является данный суд.

117. Laesio maiestatis.

(лезіо маестатіс)

«Образа величності» (римського народу), так називались у Римі найважливіші державні злочини.

«Оскорбление величества» (римского народа).

118. Lapsus.

(ляпсус)

Помилка, промах.

Ошибка, промах.

119. Lapsus linguae.

(ляпсус ліпгве)

Помилка в вимові, обмовка (при викладенні правильної думки допущено неправильний вираз).

Ошибка языка, т. е. обмолвка.

120. Lex.

(лекс)

Закон (звідси — легальний, тобто законний).

Закон (отсюда — легальний, т. е. законный).

121. Legem brevem esse oportet.

(лєгем бревем ecce опортет)

Закон повинен бути коротким.

Закон должен быть краток.

122. Legis virtum haec est: imperare, vetare, permittere, punire.

(легіс віртум гек ест; імпераре, ветаре, пермітере, пуніре) Призначення закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати.

Назначение закона состоит в том, чтобы приказывать, запрещать, разрешать, наказывать.

123. Legitimatio ad causam.

(лєгітімаціо ад каузам)

Легітимація для участі в справі; наявність права бути належним позивачем або належним відповідачем у конкретній справі.

Легитимация для участия в деле; наличие права быть надлежащим истцом или надлежащим ответчиком по данному делу.

124. Legitimatio per subsequens matrimonium.

(лєгітімаціо пер субсеквенс матрімоніум)

Узаконення шляхом наступного шлюбу.

Узаконение путем последующего брака.

125. Lex est quod populus jubet atque constituit.

(леке ест квод популюс юбет аткве констітуіт)

Закон — це те, що народ наказує і встановлює.

Закон — это то, что народ приказывает и устанавливает.

126. Lex posterior derogat priori. Quae postea geruntur prioribus derogant.

(лєкс постеріор дерогат пріорі Кве nocmea герунтур npiopi-бус дерогант)

Останнім законом скасовується попередній ранній. Пізнішою угодою скасовується попередня.

Последним законом отменяется предыдущий ранний. Позднейшей сделкой отменяется предшествующая.

127. Lex recte facere jubet, vetat delinquere.

(леке ренте фацере юбет ветат, делінквере)

Закон наказує чинити правильно і забороняє протиправні дії. Закон приказывает поступать правильно и запрещает противоправные действия.

128. Lex specialis derogat generali.

(лєкс спеціаліс дерогат генералі)

Спеціальний закон касує діяння (в конкретній справі) загального закону.

Специальный закон отменяет действие (для данного дела) общего закона.

129. Locus regit actum.

(льокус регіт актум.)

Місце керує актом; форма акту обговорюється за законами місця його вчинення.

Место управляет актом; форма сделки определяется законом места ее совершения.

130. Lucrum cessans.

(люкрум цессанс)

Втрачена вигода.

Упущенная выгода.

131. Magis ut vaieat.

(магіс ym валєат)

У випадку сумніву належить схилятись до такого тлумачення, за яким угода зберігає силу.

В случае сомнения надо склониться к такому толкованию, при котором сделка сохраняет силу.

132. Male jure nostro uti non debemus.

(мале юре ностро у ті нон дебемус)

Ми не повинні зле користуватися нашим правом.

Мы не должны дурно пользоваться нашим правом.

133. Malitiis non est indulgendum.

(маліцііс нон ест індульгендум)

Не слід потурати зловживанню (своїм правом).

Не следует потворствовать злоупотреблению (своим правом).

134. Manifestum non eget probatione.

(маніфестуm нон егет пробаціоне)

Очевидне не потребує доказів.

Очевидное не нуждается в доказательствах.

135. Manu militari.

(ману мілітарі)

Військовою силою; застосуванням збройних сил держави. Военной силой; с применением вооруженных сил государства.