Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р - Колектив авторів

а) пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, а після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах. При цьому суд повинен враховувати суму боргу, яку один з подружжя зобов'язаний повернути кредитору;

б) внесений одним із подружжя до вступу в шлюб пай є його особистим майном. Якщо паєнагромадження згодом збільшилися за рахунок коштів, одержаних одним з подружжя у дар або в порядку спадкування чи за рахунок дошлюбного майна, то ці кошти також є особистою власністю того з подружжя, який їх одержав. При поділі квартири на цю суму може бути збільшена його частка в паєнагромадженні;

в) поділ квартири у будинку ЖБК може бути проведений, якщо кожному із колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення. Поділ приміщень при цьому провадиться відповідно до виділених їм часток у паєнагромадженні або визначених у праві власності на квартиру;

г) оцінка окремих приміщень провадиться, виходячи з кошторисної вартості квартири, що визначається проектною організацією, з урахуванням поправочного коефіцієнта, який встановлюється загальними зборами членів кооперативу (п. 12 Примірного статуту ЖБК). Витрати на обладнання балконів, вбудованих шаф тощо, які маються лише в одному жилому приміщенні квартири, слід включати до вартості цього приміщення. Якщо пайовий внесок за надану квартиру внесено повністю і за твердженням сторони вартість її перевищує кошторисну, дійсна вартість квартири може бути визначена за погодженням сторін, а при недосягненні такої згоди - шляхом призначення судом експертизи;

д) у тому разі, коли при поділі квартири вартість приміщення, виділеного одному з колишнього подружжя, перевищує розмір його частки в паєнагромадженні, другому з подружжя в порядку компенсації можуть бути передані інші предмети з спільного майна або стягнута на його користь грошова сума;

є) якщо будівництво будинку ЖБК не закінчено або один з подружжя відмовився від вселення в квартиру у будинку кооперативу, вимоги про поділ жилого приміщення задоволенню не підлягають. У цьому випадку до одного з подружжя, який є членом кооперативу, можуть бути заявлені вимоги про виплату грошової компенсації на відшкодування належної іншому з подружжя частки в паєнагромадженні;

ж) відповідно до п. 43 Примірного статуту ЖБК з часу набрання законної сили рішенням суду про поділ квартири колишній з подружжя визнається членом кооперативу. Тому суд не повинен покладати обов'язок на ЖБК на прийом цього подружжя до кооперативу;

з) до участі у справі про поділ квартири як третю особу суди повинні залучати ЖБК, оскільки цим зачіпаються його інтереси;

и) до повної сплати пайового внеску за квартиру суд вирішує питання про право власності на частку в паєнагромадженні, а після завершення сплати - про право на частку в праві власності на квартиру залежно від належної особі частки у паєнагромадженні.

4. Водночас чинною наразі постановою Пленуму Верховного Суду СРСР за № 11 від 11.10.91 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні справ по спорах поміж громадянами та житлово-будівельними кооперативами" (пп. 23 - 26) було підкреслено, що поділ житлового приміщення в будинку кооперативу може бути проведений між членом кооперативу і його подружжям незалежно від розміру приналежної кожному частки паєнагромадження, що є їх спільним майном, лише у випадку розірвання шлюбу й при наявності інших умов, передбачених законом. З позовом про поділ житлового приміщення вправі звернутися до суду як колишнє подружжя члена кооперативу, так і член кооперативу.

При винесенні рішення про поділ житлового приміщення суд враховує розмір приналежної кожному із колишнього подружжя частки паєнагромадження, інтереси дітей і інших членів сім'ї, що мають право на користування житловою площею, а також планування квартири. В окремих випадках суд може взяти до уваги й фактично сформований порядок користування житловим приміщенням.

Якщо квартира складається із двох або більше суміжних неізольованих кімнат, суд, зробивши висновок, що їхнім переобладнанням в ізольовані (при наявності на те дозволу у встановленому порядку) не будуть погіршені житлові умови сторін і членів їхньої сім'ї, вправі залежно від конкретних обставин справи покласти обов'язок по переобладнанню на одну або обидві сторони.

У випадку визнання за одним з колишнього подружжя при поділі житлового приміщення права на користування приміщенням, вартість якого перевищує розмір його частки в паєнагромадженні, суд, з огляду на інтереси неповнолітніх дітей або інтереси, що заслуговують уваги, цього подружжя, може відступити від принципу рівності часток сторін у їхній спільній власності. Якщо суд не знайде підстав для збільшення частки паєнагромадження зазначеного із подружжя, на користь іншого подружжя у вигляді компенсації стягується відповідна грошова сума.

При неможливості поділу житлового приміщення з члена кооперативу стягується грошова компенсація на користь його колишнього подружжя або іншого члена сім'ї, за якими визнано право на частину паєнагромадження, на їхнє прохання про це й лише за умови, коли вони дадуть згоду звільнити житлове приміщення.

За позовом одного із подружжя (колишнього подружжя) суд може визнати за ним право на певну частину паєнагромадження, що є їх загальним спільним майном, без поділу житлового приміщення.

5. Коментованою статтею підкреслено, що поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.

За наявності всіх передбачених ч. 1 ст. 146 ЖК умов поділ паю та квартири можливий. Проте такий поділ не є обов'язковим і від самого колишнього подружжя буде залежати, проводити його чи ні. Вони, наприклад, можуть обмежитися визначенням порядку користування квартирою або визнанням права на частину паєнагромадження.

Якщо поміж колишнім подружжям наявна згода по усіх питаннях, пов'язаних із поділом паю та квартири,