Precedent UA — 2015 - Колектив авторів

контексті доцільно застосувати висновки Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) викладені у рішенні «Шмушкович проти України». згідно з яким «вислів «встановлено законом» у статті 11 Конвенції вимагає не лише того, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться. Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість — за необхідності шляхом надання відповідної інформації — передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може спричинити його дія..»

3) рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2015 року, справа № 824/789/15-а, суддя Левицький В. К.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44067221

Теза із рішення: «. Свої позиції щодо реалізації передбаченого статтею 11 Конвенції права на свободу мирних зібрань Європейський суд з прав людини висловив у рішеннях у справах «Станков та об'єднана македонська організація «Ілінден» проти Болгарії» (2001), «Іванов та інші проти Болгарії» (2005), «Християнська демократична народна партія проти Молдови» (2006), «Оллінджер проти Австрії» (2006), «Вєренцов проти України» (2013), «Шмушкович проти України» (2013 р.) та інших…»

Веніамін Тимошенко та інші проти України, № 48408/12, 02 жовтня 2014 року

Фактичні обставини справи: заявники працювали членами екіпажів в авіакомпанії «АероСвіт» та входили до профсоюзу цієї компанії. 16 лютого 2011 року Національною службою посередництва та примирення був зареєстрований трудовий спір між працівниками та керівництвом авіакомпанії «АероСвіт». Працівники виставили ряд вимог щодо необхідності проведення ремонту літаків, підвищення безпеки, перерахунку заробітної плати тощо. 27 травня 2011 року арбітражний суд вищеназваної служби на підставі слухань, в яких взяли участь представники обох сторін, встановив, що більшість вимог були законними. Рішення було направлене роботодавцю до виконання. У зв’язку з відсутністю будь-яких заходів щодо виконання 9 вересня 2011 року на загальному засіданні працівників авіакомпанії «АероСвіт» було прийнято рішення про проведення страйку 150 членами екіпажів літаків. Страйк повинен був розпочатися 28 вересня та тривати доки вимоги працівників не будуть повністю задоволені. Був створений страйковий комітет, який повідомив державні органи 12 серпня про намір повести страйк. Керівництво авіакомпанії подало до Дарницького районного суду міста Києва 19 вересня позов до профсоюзу членів екіпажів літаків цієї авіакомпанії, а 28 вересня подали також позов до Бориспільського міського суду до страйкового комітету. Останній суд виніс 29 вересня письмову заборону щодо проведення пікетування. Того ж дня представники керівництва авіакомпанії передали судову заборону до профсоюзу. 30 вересня керівництво авіакомпанії забрало свій позов із Дарницького районного суду міста Києва. Профсоюз 4 жовтня 2011 року оскаржив рішення Бориспільського міського суду, наступного дня апеляційний суд відмовив у задоволенні цієї скарги. Бориспільський суд виніс 6 жовтня 2011 року рішення про визнання вищеназваного страйку незаконним та його заборону. Профсоюз подав апеляційну скаргу. 22 листопада та 19 грудня 2011 року апеляційна та касаційна інстанції, відповідно, залишили без змін рішення від 6 жовтня. А 20 січня Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ було винесено кінцеве рішення щодо позову до страйкового комітету.

Суд встановив, що втручання в право заявників на страйк не ґрунтувалося на достатньо точних і передбачуваних законодавчих актах.

Представники заявника в Суді: адвокати О. Чугаєнко та О. Коробко.

Суд визнав порушення статті 11 Конвенції.

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням: стаття 44 Конституції України, статті 3, 17, 18, 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» 1998 року, стаття 18 Закону України «Про транспорт» (1994 року).

Основні тези:

«Суд повторює, що вислів «встановлено законом» у статті 11 Конвенції вимагає не лише того, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться. Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість — за необхідності шляхом надання відповідної допомоги — передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може спричинити відповідна дія» (§ 80)

«Суд зауважує, що Конституція України, яка набрала чинності у 1996 році, закріплює право на страйк як засіб захисту економічних і соціальних інтересів працівників. Що стосується порядку здійснення цього права або підстав для заборони страйку, то ці питання мають бути врегульовані законодавством» (§ 82)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–146671

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1416594901

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

Немає застосування даного рішення судами.

Право на ефективний засіб юридичного захисту

Афанасьев проти України, № 38722/02, 05 квітня 2005 року (див. Погане поводження та його розслідування)

Давидов та інші проти України», № 17674/02, 39081/02, 01 липня 2010 року року (див. Погане поводження та його розслідування)

Кабулов проти України, № 41015/04, 19 листопада 2009 року (див. Загроза поганого поводження у разі видачі (екстрадиція)

Байсаков та інші проти України, № 54131/08, 18 лютого 2010 року (див. Загроза поганого поводження у разі видачі (екстрадиція)

Коктиш проти України, № 43707/07, 10 грудня 2009 року (див. Загроза поганого поводження у разі видачі (екстрадиція)

Солдатенко проти України, № 2440/07, 23 жовтня 2008 року (див. Загроза поганого поводження у разі видачі (екстрадиція)

Іглін проти України, № 39908/05, 17 лютого 2012 року (див. Право на захист)

Шалімов проти України, № 20808/02, 04 березня 2010 року (див. Право на побачення в місцях несвободи)

Титаренко проти України, № 31720/02, 20 грудня 2012 року (див. Право на