Precedent UA — 2015 - Колектив авторів

можливість ознайомитися з результатами розслідування, що проводилося впродовж провадження, з метою підготовки свого захисту (див. ухвалу щодо прийнятності від 15 січня 1997 року у справі «К. Г.П. проти Нідерландів» (C. G.P. v. the Netherlands), заява № 29835/96, та рішення від 18 березня 1997 року у справі «Фуше проти Франції» (Foucherv. France), пп. 26–38, Reports 1997-II). Питання адекватності часу та засобів, наданих обвинуваченому, повинно оцінюватися з огляду на обставини кожної конкретної справи…»

29) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року, справа № 820/4634/14, суддя Мар'єнко Л. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37630173

Теза із рішення: «…При розгляді зазначеної справи судом взято до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні по справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року щодо відсутності законодавчого акту з питань реалізації права на мирні зібрання, який був би ухвалений Верховною Радою України, як того чітко вимагають статті 39 та 92 Конституції України та неможливість для місцевих органів влади належним чином врегулювати процедуру проведення зібрань через відсутність такого законодавчого акту, неможливість для заявника передбачити наслідки своїх дій у зв’язку з вищевказаними недоліками нормативного регулювання…»

30) рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, справа № 826/145/14, судді: Кузьменко В. В., Василенко Я. М. та Степанюк А. Г.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37489447

Теза із рішення: «…В рішенні Європейського Суду з прав людини «Вєренцов проти України», що набуло статусу остаточного, зазначено що процедури, запроваджені місцевими органами влади для регулювання організації та проведення недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру у конкретному регіоні (зокрема, в місті Києві), не забезпечують достатніх правових підстав за відсутності загального акту парламенту, на основі якого можна було б розробляти документи місцевих органів влади…»

31) рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, справа № 2а-12339/12/2670, судді: Собківа Я. М., Ключкович В. Ю. та Петрик І.Й.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38203203

Теза із рішення: «Правильність реалізації права людини на свободу мирних зібрань висловив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Станков та об'єднана македонська організація «Ілінден» проти Болгарії» (2001 року), «Іванов та інші проти Болгарії» (2005 року), «Християнська демократична народна партія проти Молдови» (2006 року), «Оллінджер проти Австрії» (2006 року) «Вєренцов проти України» (2013 року) та інших».

32) рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року, справа № 815/6070/14, суддя Іванов Е. А.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41079864

33) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2014 року, справа № 826/1493/14, судді: Арсірій РО., Амельохін В. В. та Огурцов О. П.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39569542

Теза із рішення: «…Правильність реалізації права людини на свободу мирних зібрань Європейський суд з прав людини висловив у рішеннях у справах «Станков та об'єднана македонська організація «Ілінден» проти Болгарії» (2001 року), «Іванов та інші проти Болгарії» (2005 року), «Християнська народна демократична партія проти Молдови» (2006 року), «Оллінджер проти Австрії» (2006 року), «Вєренцов проти України» (2013 року) та інших…»

34) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2014 року, справа № 805/3080/14, суддя Кравченко Т. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37523269

Теза із рішення: «… Частина 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З урахуванням наведеного, при вирішенні справи по суті позовних вимог судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Суду у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України…»

35) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2014 року, справа № 805/3285/14, судді: Грищенко Є.І., Давиденко Т. В. та Кошкош О. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37630194

Теза із рішення: «…Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. З урахуванням наведеного, при вирішенні справи по суті позовних вимог судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Суду у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України…»

36) рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року, справа № 805/3757/14, суддя Старосуд М.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37875207

Теза із рішення: «.Таким чином, при вирішенні даної справи судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Суду у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України».»

37) рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2014 року, справа № 509/53/14-ц, судді: Дрішлюка А.І., Доценко Л.І. та Процик М. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38634695

Теза із рішення: «За встановленими обставинами справи позивачу створені технічні перешкоди у здійсненні ним своїх прав власника на вказане майно. При цьому, відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Спосіб захисту визначається з врахуванням висновків ВСУ висловлених в постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6–32 цс 13, зокрема те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом (тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням). Таким чином, закривши провадження у справі та належним чином не проаналізувавши підстави звернення до суду, суд першої інстанції по-перше не врахував, що належне здійснення правосуддя передбачає