Леді для герцога - Неталі МакКензі

      Крістофер остаточно прийшов до тями лише у своєму кабінеті. Злість притихла, а на її місце прийшло обурення.

         - Повірити не можу, що ви, мої друзі!, таке могли вчинити зі мною! - із бокалом бренді він метався по кімнаті поки його друзі потягували алкоголь сидячи в різних кутках кімнати. У кожного на цей вечір були свої плани. Але зараз було важливіше бути тут, поруч із другом.

        - Тобто було краще, якби я дозволив тобі продовжити привселюдно поливати дівчину брудом? - саркастично обізвався Роберт. Він стояв біля стола, впершись сідницями об його край, готовий в будь-яку хвилину дати відсіч Крістоферу, якщо тому захочеться продовження бійки.

         - Вона мене обдурила! Мене! Я вірив, що вона Сара! Я сприймав її як Сару! Я поко… - махнувши рукою він обірвав фразу не бажаючи говорити те, що усвідомив лише кілька годин тому і, що було безпощадно розтоптано. Злість та обурення з’єднались в душі Крістофера. Ненависть, яка накопичувалася усі ці роки бурлила та проривалась, неначе вулкан.

         - Як так сталось, що ти єдиний не знав як виглядає твоя власна наречена? - врівноважено спокійно запитав Чарлі. Ця ситуація розколихала його спогади та біль. Але він сконцентрувався лише на другові. Крістофер відчував як холод слів герцога Егертона пронизував його кістки та серце. А Чарлі продовжував говорити, не помічаючи реакції Холстона: - Як так сталось, що кожен з твоїх друзів, знайомий з твоєю ж, підкреслюю ТВОЄЮ нареченою, а ти ні?

              - Чарлі, ти знаєш, що в мене були і є причини ненавидіти її. І саме це заважало мені зустрітись з нею. - чітко відрізав Холстон.

              - Але не завадило переспати з нею. - хмикнув Роберт. Але помітивши сталевий погляд Крістофера підняв дві руки даючи зрозуміти, що більше не вмішуватиметься.

              - А ти не думав, що вона також мала б тебе ненавидіти, а не кохати? В неї було на це ще більше причин, ніж в тебе. Поки ти розважався та спав з ким бажав та скільки бажав, вона, одного за одним відкидала залицяльників, адже чекала, поки ТИ зробиш їй пропозицію. Або не зробиш. В її віці леді мають сімей та дітей, а вона лише дарує тобі невинність. І ти оцінив це? Ні! Ти й далі звинувачуєш всіх, крім себе. Це вона жертва. А ти винен. Лише ти. І те, як ти її принизив сьогодні мучитиме тебе все життя! - голос Чарлі звучав все грізніше та холодніше. Погляд став пустий і не лише дивував Крістофера, а й лякав. Він вперше бачив друга таким. А його слова… Виговорившись Чарлі мовчки покинув кабінет.

              - Мені одному здалось, що він говорив не лише про Холстона? - спантеличено обізвався Томас.

             - Тобі не здалось. - так само відповів Роберт. - Думаю нам варто йти, Томасе. Навряд чи Холстону сьогодні знадобиться наша допомога. - він повернув голову до похмурого Крістофера. - Ми зайдемо завтра по обіді. Постарайся до цього часу не наламати дров. - Той лише кивнув головою. 

      Наступного дня друзі, як і обіцяли, навідались до герцога. Однак Чарлі Норфлока з ними не було. Бенс зібрав для господаря свіжі плітки й, як і очікувалося, в суспільстві почали пліткувати про події учорашнього вечора. Думки розділилися. Хтось підтримував бідолашну міс Дорсет, а хтось відстоював сторону герцога. А ще слуги стверджували, що герцог Ленокс зустрічався із графом Дорсет. Про що говорили не відомо, але через те, що після розмови. Джейн поїхала на прогулянку разом із герцогом, могло свідчити лише одне. Щоправда, з ними поїхала міс Грейсон. Тож рано загадувати причини візиту герцога. 

     Остання новина одурманила Крістофера. Він кричав про те, що Джейн виявилася ще більш брехливою, ніж він гадав. Він вже був готовий пробачити їй обман із зовнішністю. Але, виявляється, що й почуття були награними. Вона погодилась вийти за іншого. Та ще й за кого? За того слизняка Ленокса! Товаришам знадобилася допомога Бенса та порція опіуму аби втихомирити Крістофера. Про всяк випадок вони вирішили заночувати в домі Холстона. Крім того, написали записку Норфлоку з проханням прибути. Стан Холстона був небезпечним. Ніхто не знав як з ним справитись. І створення нових скандалів зараз їм було найменш потрібним.

      Після інциденту з Крістофером Джейн з батьками та родиною Сари ще пів години вдавали, що нічого не сталось, а тоді покинули бал. На її щастя, прибувши додому, батько не запитував нічого. Його губи були стиснуті в пряму лінію. Мати теж вирішила відкласти розмову до ранку. Вони всі були не в найкращому стані для розмов. На ранок Джейн проснулась із ще більшим головним болем, ніж напередодні. Їй снилась сварка з герцогом. Знову й знову.  Аж поки служниця не розбудила її. 

       Вона знала, що розмови з батьками не уникнути. І вирішила розповісти лише частину правди — ту, де вони з Сарою помінялись місцями. Та розмови не вийшло. До їхнього маєтку прибув герцог Ленокс. Він попрямував із батьком до кабінету та про щось довго з ним розмовляв. Джейн знала, що розгориться скандал. Та не розуміла, що до цього всього має Джозеф Вінсент. І що йому знадобилося від її батька з самого ранку.

      Поки батько розмовляв з герцогом до неї прийшла Сара. Вона, як і Джейн не зовсім розуміла що вчора сталося. Але обговорити всього вони не могли. В будь-який момент міг з’явитися граф Дорсет. І він з’явився. Було видно, що він напружений, хоч і намагався бути люб’язним. Герцог Ленокс, на відміну від графа був радісним та задоволеним. Хоча, помітивши Сару його задоволення дещо зникло з виразу обличчя. Звільнивши місце для холодної ввічливості.

         - Леді Грейсон, не очікував Вас тут зустріти.

         - Це взаємно Ваша світлість. - з награною ввічливістю відповіла Сара.