Дівчина друга. Притворись моєю - Єва Скайлер

 — Та гаразд… — ліниво відмахнувся. — Це ж лише вечеря.  На одні вихідні.  Батько переконається, що Яна мені не підходить і відстане зі своєю нав'язливою ідеєю одружити мене.  А після випуску я влаштуюсь до нього у фірму і перестану тріпати нерви.                           

 Ден важко зітхнув і втомлено потер лоба.                        

 — Ідіотизм...                                                                               

 — Згоден, — не заперечував. — Але якщо я не приведу "свою дівчину" на вечерю, то мене оженять уже за місяць або виставлять надвір.  Зізнаюся, я не хочу ні того, ні іншого.  Моє життя мене повністю влаштовує.  Допоможеш? А я допоможу з подарунком для твоєї «принцеси», — обережно запропонував, знаючи, що Ден має вічні проблеми з грошима.                                     

 — Гаразд… — здався друг. — Я поговорю з Яною… Але якщо вона не погодиться, змушувати не буду. І… поводься пристойно з нею.                                                   

 — Ти дійсно цього хочеш? — глухо засміявся я. — Може, я поводитимусь як завжди? Твоя Яна терпіти мене не може, інакше, я б не звернувся за допомогою. 

 — Точно, — посміхнувся друг. — Ви ж гірше за кішку з собакою.  Дивуюся, як не вбили один одного за час вашого знайомства.                                                               

 — О, ми майже, — посміхнувся. — Але кримінальний кодекс забороняє, і все ж таки вона твоя дівчина.   

 — Добре, — Ден хмикнув і загасив недопалок. — Відвезеш мене?                                                                      

 — Викличу таксі, — криво посміхнувся, виходячи з балкону.