Леді для герцога - Неталі МакКензі

        Герцог щосили гнав коня. Зазвичай швидка їзда допомагала йому очистити голову від зайвих думок. А зараз це було те, що йому необхідно. Учорашня вечеря відбулася зовсім не так, як він собі її представляв напередодні. Поведінка подруг викликала, м’яко кажучи, здивування. Міс Грейсон відкрито фліртувала з ним, а його наречена абсолютно не зважала на це. Можливо, навіть, навпаки - заохочувала. І, попри усі його старання бути якомога далі від Сари, вона знову опинилася в його обіймах. Він ледь стримував себе. Він бажав її. І це бажання не зникало навіть коли її не було поряд. Пів ночі він відчував тіло Сари у своїх обіймах. Запах її волосся лоскотав ніздрі. І найгірше те, що це була не просто похіть. Це було щось більше. Через невдоволення пристрасних бажань герцог відчував невдоволення, яке наростало в міру сексуального напруження. 

      Раптом потік думок герцога перервався від різкого руху попереду. Випадковий вершник у плащі з капюшоном мчався стежиною ліворуч нього. Схоже, що він не помітив герцога, адже мчав не сповільнюючись. Герцог натягнув віжки спинивши свого коня якраз перед вершником, який промчав перед ним навіть не повертаючи голови. Крістофер розізлився. Неуважність цього вершника могла травмувати їх обох та їхніх коней. Пришпоривши коня герцог відправився слідом за цим вершником. Він заслуговує доброї прочуханки. Особливо, коли Крістофер мав жагуче бажання виплеснути своє невдоволення. 

      За кілька хвилин герцог поміж дерев помітив плащ вершника, який нахабно проскочив перед ним. Він мчав вже не так швидко. Різко зрівнявшись із невідомим вершником герцог розсік повітря батогом поряд із конем. Від характерного різкого звуку кінь нахабного вершника раптово зупинився та піднявся дибки. З голови вершника спав капюшон і в герцога вп'ялася пара блакитних очей. В них плескався гнів.

         - Ви хоч усвідомлюєте, що коїте? - гнівно вигукнула Джейн заспокоюючи коня. 

       Від здивування у герцога з голови вилетіли усі гнівні слова, які він планував виплеснути. Невідомим вершником виявилася леді Сара Грейсон. Хоча в одязі, який був на ній зараз, впізнати леді було важко. Вона була окутана масивним плащем, та все ж можна було розгледіти, що на Сарі замість сукні був чоловічий костюм для верхової їзди. Щоправда, він ідеально був підігнаний під її розмір. З-під плаща виднілися стрункі ніжки обтягнуті лосинами та взуті в високі чоботи для верхової їзди. Волосся було туго високо заколене таким чином, щоб жоден локон не пробивався із зачіски.  

           - Ви виглядаєте наче грум. - зауважив герцог, розглядаючи її та намагаючись уявити як виглядає її тіло під плащем. 

           - У Вас дивна манера висловлювати компліменти, але дякую. - насмішкувато відповіла Джейн. - Попри це, не варто було лякати мого коня лише для того, щоб його висловити. - При інших обставинах вона б раділа зустрічі з герцогом наодинці. Але після його вчинку вона могла лише злитись. На щастя вона почула наближення вершника і чекаючи, поки той проїде повз тримала віжки міцніше. Завдяки цьому вона й втрималась на коні, коли той піднявся після витівки герцога.  

            - Це був не комплімент, леді Грейсон. - крізь стиснуті зуби заперечив Крістофер.

            - Перепрошую? 

            - Ви схожі на грума! 

       Джейн відчувала, що у голосі герцога звучать нотки злості та ще чогось невідомого, однак зрозуміти цього не могла. Злилась якраз таки вона. До того ж це було цілком закономірно. Адже це саме він налякав її коня, а не навпаки. 

           - Так і має бути. - гордо піднявши підборіддя відповіла Джейн і підігнавши коня рушила вперед лишивши герцога позаду. 

        Джейн розуміла, що її манери в цей момент були далекими від загальноприйнятих. І такий вчинок навряд чи виставляє її в хорошому світлі. Однак, вчинок герцога був ще гіршим. А це “НЕ комплімент”. Одному Богу відомо, що хотів герцог цим сказати. Зрозуміло було одне, якби ця словесна перепалка продовжилася, то навряд чи закінчилася б краще, ніж зараз. Радіючи, що залишила компанію герцога, Джейн пришпорила коня. Світанок був єдиною порою доби, коли вона могла дати волю своїй енергії. Леді, яка щодуху мчить в чоловічому костюмі, нічого крім осуду викликати не могла. Особливо, якщо ця леді — дочка графа та майбутня герцогиня. Скандалу не уникнути. А це найменше, що їй потрібно.  

      Крістофер вражено дивився слідом за Сарою, яка швидко віддалялася. Спершу він хотів її наздогнати. Але зробивши кілька глибоких вдихів та видихів, все ж  відмовився від цієї ідеї. Крістофер спробував думати логічно. Якби він її наздогнав, то про що говорив би? З однієї сторони уся гнівна промова, яку він ледь-ледь не проголосив, не була призначена для жіночих вушок. Крістофер був звабником жінок, і ніколи не смів зневажливо висловлюватися в їх присутності. Це було його особисте правило. І він суворо його дотримувався. З іншої сторони — він захоплювався Сарою. Вона виявилася чудовою вершницею. Герцог знав кількох джентльменів, котрі в такій ситуації відразу б вилетіли із сідла. А Сара легко втрималася в сідлі попри його витівку. Вона заслужено образилася. Але його гордість не дозволяла відкрито визнати це. Тим паче, що він не впізнав у вершнику леді. Пригадавши її костюм Крістофер стиснув кулаки навколо віжок. Невже вона не розуміє як виглядає, і як сприймуть її вигляд чоловіки? І, найголовніше, як її сприйме він?

        - Уявляєш?! На світанку! Без супроводу! Та ще й у костюмі грума! 

        - Так, Ваша світлість. 

        - А її манера їздити? Леді не мчать неначе зірвиголова! 

        - Звісно, Ваша світлість. - так само спокійно відповів Бенс намагаючись провести лезом по обличчю герцога в той час,  як герцог обурюючись крутив головою в різні сторони.