Муза - Настя Пуст

* минуло три дні після від'їзду хлопців..і тата 
Знову сумно..
Ні не те що б Оленка прям не хоче жити , 
стан її покращився..
Але вірші не пише..
Гуляти не ходе..то так одноразово..випили і досить..
Доречі , скоро літо..тож вона вирішила трошки підтягнути оцінки в універі..
Пропусків багато..хоча воно й не дивно..
Але..скоро поступати..тож потрібно негайно наздоганяти матеріал..

О: огосподи..тут що на китайській..?
* Подумала дівчина відкривши підручник з математики..в цей момент в кімнату зайшла мати..

М: в мене галюцинації чі ти вчишся...?

О: думаю про майбутнє..

М: молодець..
що вчиш?

О: чесно , сама не розумію ніби геометрія..
Скільки пропустила..аж страшно..

М: може до репетитора тебе?

О: та може..
Хоча не до цього зараз..

М: ну Олен..а до чого?
В тебе всього рік щоб взятись за голову.
Ти маєш наздоганяти програму..

О: ти права..

М: все..домовились , піду пошукаю репетитора з нашого міста..
* Жінка хотіла но піти..як тут..

О: мам.. стій 

М: ..що?

О: нічого..просто хотіла сказати дякую..що не лишаєш мене і підтримуєш..
Я бачу тобі й самій не легко..ти дуже сильна..

М: охх..доню..

О: все , цьом бо в мене ще вчити , та вчити..

М: не заважаю!)